Економічні основи самоуправління території. Місцевий бюджет

У ринковій економіці більшість економічних і соціальних проблем вирішуються на горизонтальному, або місцевому рівні. Звідси виникає необхідність місцевого самоуправління території.

Проблема місцевої автономії – це проблема співвідношення процесу централізації і децентралізації господарської і політичної системи країни, суспільства.

У командній економіці владні структури всі питання централізують у "верхах”. Це призводить до того, що проблеми все більше нагромаджуються і не вирішуються.

В умовах ринкової економіки проблеми виникають і вирішуються внизу, на місцях. Тому ринкова економіка будується на децентралізації господарського і політичного життя, надаючи відповідні повноваження штатам (США), кантонам (Швеція), територіальним округам (Бельгія).

Матеріальну основу місцевої автономії складає виробничо- територіальна, соціально-культурна і демографічна цілісність даного регіону.

При командній системі з центру можна зруйнувати будь-який район. Прикладом може служити Чорнобильська трагедія, Аральська катастрофа тощо.

Усе робилося з центру без узгодження з місцевими органами управління, влади.

У ринковій економіці, в демократичному суспільстві таке неможливе. Там зовсім інший підхід: у цивілізованому світі прекрасно розуміють, що суспільство розвивається на основі існуючих умов і перш за все місцевих. Із таких місцевих одиниць складається єдине ціле – держава. І тому на місці повинні вирішуватись основні економічні, політичні, соціальні питання. Там центру, як такого, в нашому розумінні не існує.

Наскільки активніше поводить себе населення, коли вирішуються місцеві питання порівняно з центральними засвідчує те, що, наприклад, у США на вибори президента приходить 50% виборців, а на вибори до місцевих органів влади 90% виборців. Чому? Тому що населення перш за все цікавиться вирішенням місцевих проблем, питань кожного виборця. Таким чином, у демократичному суспільстві демократія починається знизу, на місцевому рівні.

Якось, перебуваючи у США, наша депутатська делегація побувала на засіданні муніципалітету одного з штатів, де розглядалася заявка будівельної компанії, котра вирішила придбати землю і побудувати на продаж котеджі. Щоб вирішити це питання, планова комісія муніципалітету запросила на засідання місцевих жителів. Обговорення заявки було досить бурхливим. Перед компанією були висунуті такі вимоги:

  • • передбачити в проекті зону відпочинку для мешканців як планової, так і існуючої забудови;
  • • побудувати зливну каналізацію;
  • • краще організувати виїзд з вулиць на магістраль;
  • • зробити 20% планових котеджів доступними за ціною для громадян середнього достатку.

Платники податків вирішують також питання про те, як доцільно використати зібрані кошти, перевіряють місцеві органи влади: куди були фактично потрачені податки, чи вірно вони нараховуються вам і вашому сусіду. Така інформація міститься у місцевих органах влади в комп'ютерах.

Що є матеріальною основою місцевого самоуправління?

Самоуправління території забезпечується:

  • 1. Законодавчими актами про місцеве самоврядування.
  • 2. Наявністю місцевого бюджету, який формується із місцевих джерел.
  • 3. Системою управління, тими органами, які є на місцях даної території.

Виділяють 4 основні завдання, які повинні вирішуватись місцевими органами влади:

  • 1. Збереження навколишнього середовища. Екологічні питання не можуть вирішуватись з центру. Це прерогатива місцевих органів влади.
  • 2. Збереження соціально-культурної специфіки і цілісності регіону. Наприклад, на Україні, в Закарпатті, є села, де живуть переважно угорці, а в Одеській області є села, де багато болгар, тому до місцевих органів влади повинні входити й ці національності, бо вони найкраще можуть вирішити власні економічні і соціально-культурні питання, що є запорукою недопущення регіональних конфліктів, війн.
  • 3. Забезпечення соціально-економічного розвитку регіону. В Україні державна регіональна політика повинна спрямовуватися на забезпечення соціально-економічного розвитку регіону шляхом повнішого та ефективнішого залучення в господарський обіг ресурсного потенціалу регіонів, використання територіального поділу і кооперації праці на основі розширення повноважень і підвищення відповідальності регіональних та місцевих органів влади і управління в розв'язанні поточних і перспективних проблем території.
  • 4. Проведення демографічної політики. Місцеві органи влади повинні здійснювати цільову політику захисту малозабезпечених сімей. У нашій країні свого часу було прийнято Закон "Про забезпечення багатодітних сімей продуктами харчування". Але цей закон, як і багато інших, не виконується. Ті продукти, які повинні надходити багатодітним сім'ям, нерідко вивозяться підприємливими людьми за кордон або переправляються у приватні магазини. У ринковій економіці такі питання, як допомога малозабезпеченим, багатодітним, вирішуються по-іншому: через дотацію на кожну дитину.

Дослідження показують, що перша дитина забирає 1/3 бюджету сім'ї, друга стільки ж. Тобто на двох дітей витрачається близько 60% бюджету сім'ї. Тому держава повинна дотувати такі сім'ї. Це часто робиться через систему чеків (на харчі, одяг, лікування). Наприклад лікар виписує рахунок хворому, а він його представляє місцевим органам влади, а сам платить лише за візит до лікаря невелику суму.

У ринковій економіці місцевий бюджет функціонує автономно, незалежно від центральних органів.

На жаль в Україні до недавнього часу зберігалась стара надмірна централізація у розподілі коштів місцевого бюджету. Так, із 1 гривні зібраного на місцях податку, 82 копійки забирав Київ, після чого частина коштів поверталася місцевим органам влади.

В останні роки здійснюються заходи в напрямку надання більше прав регіонам, оскільки фінансова монополія центрального бюджету порушує права місцевих бюджетів, що є однією з причин соціальних конфліктів і політичної конфронтації. Якщо у 2002 р. до зведеного державного бюджету надійшло 68,6% коштів, то у 2010 р. – 74,4%, а до місцевого бюджету відповідно 31,4 і 25,6%.

Із чого формуються доходи місцевого бюджету?

  • 1. Місцеві податки. Збираються або за принципом виключності (тільки місцеві органи мають право їх збирати), або у вигляді надбавок до державних податків.
  • 2. Доходи від муніципальної власності: здачі в оренду житла (будинків, доходи від фірм).
  • 3. Позики. Місцеві органи влади можуть випускати позики, які розповсюджуються серед населення і навіть можуть продаватися державі.
  • 4. Кредити.
  • 5. Субсидії із державного бюджету. Ця допомога може надаватися для проведення демографічної політики, багатодітним сім'ям і на інші потреби.

Наприклад, Полтавський обласний бюджет формується за рахунок таких джерел (2011 р.):

І. Податкові надходження 80,4%, в т.ч

  • 1. Прибутковий податок з громадян .„ ............ 50,8%;
  • 2. Податок на прибуток підприємств ............ .....................4%;
  • 3. Податок на власність .... ....................... .......................5%;
  • 4. Платежі за використання природних ресурсів .... 12,5%;
  • 5. Внутрішні податки та послуги ..............................................2,6%;
  • 6. Інші податки ...... 5,5%.

II. Неподаткові надходження _ 19,6%, в т. ч.:

  • 1. Доходи від власності та підприємництва......... ..........1,2%;
  • 2. Надходження від штрафів.......................................... ......... 0,8%
  • 3. Адміністративні збори і некомерційні доходи ...... 1,6%
  • 4. Інші неподаткові надходження................................. ....9,5%;
  • 5. Доходи від операцій з капіталом ................... ........ 0,6%.
  • 6. Цільові фонди , ....... 5,9%

Основними статтями видатків місцевого бюджету є:

  • 1. Адміністративні видатки (утримання місцевих органів влади). У зарубіжних країнах штат місцевих органів невеликий. Наприклад, у США в м. Тусон штату Арізона, з яким підтримує партнерські зв'язки м. Херсон (по величині і кількості населення вони однакові), депутатський корпус, який є органом самоуправління, складається з 6 чоловік, а в Херсоні – з 50 чоловік. Це майже вдвічі більше, ніж у Нью-Йорку, де проживає близько 17,5 млн. чоловік.
  • 2. Фінансування початкової і середньої освіти і місцевої системи охорони здоров'я.
  • 3. Видатки на організацію комунальних послуг.
  • 4. На утримання поліції. До речі, якщо злочинність падає, то заробітна плата поліції зростає.
  • 5. Капіталовкладення: на будівництво житла, доріг і підприємств комунального господарства.
  • 6. Інші видатки.

Скільки і на які потреби витратити коштів, вирішується на місці з участю населення.

В Полтавській області в останні роки на державне управління витрачається близько 4,0% коштів бюджету, на:

освіту – 29%;

охорону здоров'я – 21%;

соціальні потреби -14%;

житлово-комунальне господарство – 4,0%;

культуру і мистецтво – 3,0%; будівництво – 4,0%; транспорт, зв'язок – 4,0%; інші потреби – 4,5%.