Металеві і неметалеві руди, нерудні копалини

Ці запаси поступово виснажуються, але ресурси значні, крім ряду металів (міді, свинцю, срібла, золота тощо), запаси яких перспективні на 15-20 років. Накопичення на поверхні землі важких металів, що добуваються із надр, має кризовий характер, загрожує геохімічними та екологічними катастрофами, потрібне негайне регулювання та пильна увага. Сучасне індустріальне суспільство погребує металевих і неметалевих корисних копалин, які утворюються виключно повільно, тому використовуються одноразово. Це найважливіші ресурси у житті людського суспільства, про що свідчать найменування періодів розвитку людства: кам'яний, бронзовий та залізний віки. Запаси різних металів в літосфері обмежені. В даний час з надр видобувається близько 200 видів корисних копалин, що включають усі стабільні хімічні елементи, а річний обсяг світового видобутку мінеральної сировини досягає 17 – 18 млрд. т/рік. Співвідношення запасів та потреби в них для деяких видів мінеральної сировини виглядають таким чином: Au, Cd – 1,1; S – 1,0; Ва, асбест, гіпс – 0,8; Br, Ge – 0,7; Zn – 0,6; графіт – 0.5; Ві, Ag, F – 0,3; слюда – 0,1. За прогнозами експертів США скрута з кольоровими металами (См, Pb, Zn, Sn, Аl) виникне ще до кінця XXI сторіччя. За існуючого стану видобутку золота (приблизно 940 т у 1975 р.) розвіданих запасів золота вистачить на 50 – 60 років. Однак слід враховувати, що удосконалення технологій дозволить розробляти родовища з дуже низьким вмістом корисних компонентів, що у наш час чи недоступно, чи економічно недоцільно. Проводяться роботи щодо використання вторинних ресурсів, впровадження маловідходних технологій, комплексного використання мінеральної сировини (деметалізація нафти і природних вод, видалення побіжних компонентів і т.д.), що дозволяє економити мінеральну сировину. Відкриті невідомі раніше залізисто-марганцеві конкреції на дні океанів (їх запаси становлять 1,5 трлн. т, у той час як на суші світові запаси заліза дорівнюють 141000 млн. т, а марганцю 450 млн. т), нові типи родовищ рудних корисних копалин (наприклад, стратиформні). Розробляються технології більш повного видобування широкого спектру корисних компонентів, що дозволяє доволі оптимістично оцінювати потенційні ресурси багатьох видів мінеральної сировини (заліза, марганцю, алюмінію, кобальту і ін.).

У зв'язку із обмеженими ресурсами мінеральної сировини великий інтерес представляють відвали розкривних порід та порід відпрацьованих родовищ, відходи гірничо-збагачувальних фабрик і т. п., тобто реальні або перспективні вторинні матеріальні ресурси. Щорічно на земній поверхні накопичується техногенна маса з вмістом заліза – 350, фосфору – 7,4, міді – 5,7, свинцю – 2,8 та барію – 2,5 млн. т, урану – 230, миш'яку – 190, ртуті – 7,9 тис. т, утилізація яких дозволила б поліпшити екологічну ситуацію в багатьох регіонах.

Україна посідає провідні місця щодо інтенсивності експлуатації надр. Вона видобуває, наприклад, металевих корисних копалин на одиницю території більше, ніж її сумарно видобувають усі країни Західної Європи (табл. 1.5), а перспективу використання у часі розвіданими запасами корисних копалин показано у таблиці 1.6.

Таблиця 1.5

Видобування основних корисних копалин в Україні в 1991-2012 роках, млн т

Таблиця 1.6

Розрахункова забезпеченість України запасами корисних копалин, роки