Тема 10. Адміністративне право Китайської Народної Республіки

Китай - культурний регіон і стародавня цивілізація Східної Азії. Китай належить до прадавніх цивілізацій, увібрала у себе велику кількість держав та культур упродовж 6 тис. років. Громадянська війна у Китаї по закінченню Другої світової війни спричинила поділ цього регіону на дві держави, котрі продовжують вживати у своїй назві слово "Китай". Це - Китайська Народна республіка (КНР), яка володіє материковим Китаєм, та Республіка Китай, яка контролює острів Тайвань та прилеглі до нього острови.

Площа сухопутної території Китаю складає 9,6 млн км. Китай також займає величезні морські простори. Узбережжя Китаю на сході та південному сході омивається водами Бохайського, Жовтого, Східно-Китайського і Південно-Китайського морів.

Населення Китаю (КНР і Республіки Китай) складає понад 1,3 млрд чоловік. Це одна п'ята частина усього населення Землі. Хоча у КНР існує більше 100 етносів, комуністичний уряд визнає лише 56. Найбільшою етнічною групою Китаю є ханьці (власне китайці) - 91,9%. Вона неоднорідна і поділяється на ряд етнографічних груп, більшість з яких - це колишні самодостатні етноси, асимільовані китайця миханьцями.

Завдяки "культурній революції" 59% населення КНР (767 млн чоловік) називають себе атеїстами. Однак для значної групи материкових китайців релігія відіграє дуже важливу роль, особливо буддизм, даосизм і конфуціанство. На відміну від КНР, більша частина населення Тайванського Китаю вважає релігію необхідною складовою власного життя. 93% сповідують буддизм, даосизм і конфуціанство, 4,5% - християнство різних течій і 2,5% - іслам, іудаїзм та інші вірування.

Державний устрій та форма правління КНР

Відповідно до Конституції від 4 грудня 1982 р. за формою державного правління Китайська Народна республіка (КНР) є соціалістичною народною республікою. В Китаї на центральному рівні існують шість владних структур: Все китайські збори народних представників, Голова Китайської Народної Республіки, Державна рада, Центральна військова рада, Верховний народний суд і Народна прокуратура.

Голова Китайської Народної республіки, Державна рада, Центральна військова рада, Верховний народний суд і Верховна народна прокуратура утворюються Всекитайськими зборами народних представників і є підзвітними їм і їхньому Постійному комітету. Всекитайські збори народних представників - найвищий орган державної влади.

Законодавча влада Всекитайських зборів народних представників має повноваження вносити поправки до Конституції КНР, розробляти та виправляти основні закони держави: кримінальний кодекс, цивільний, процесуальний кодекс, закони про державні заклади тощо.

Всекитайські збори народних представників мають повноваження обирати, призначати, звільняти з посади працівників і керівників інших вищих органів державної влади.

Всекитайські збори народних представників мають повноваження приймати важливі державні рішення: розглядати і затверджувати доповіді про виконання планів народногосподарського і соціального розвитку, розглядати і затверджувати проект державного бюджету і звіти про його виконання, затверджувати створення адміністративних одиниць на рівні провінцій (автономного району, міст центрального підпорядкування), виносити рішення стосовно утворення особливих адміністративних районів їх політичного устрою, виносити рішення стосовно питань війни і миру.

Всекитайські збори народних представників мають повноваження здійснювати контроль за роботою інших вищих державних органів. Здійснюють контроль за дотриманням Конституції КНР. Відповідно до Конституції КНР Державна рада, Верховний народний суд і Верховна народна прокуратура формуються Всекитайськими Зборами народних представників, підзвітні та підконтрольні йому. Здійснюючи контрольну функцію, Всекитайські збори народних представників контролюють від імені народу роботу уряду та інших державних органів. Це є важливим фактором нормального функціонування державного апарату у відповідності до закону.

Відповідно до Конституції КНР та інших законів КНР сесії Все-китайських зборів народних представників скликаються Постійним комітетом Все китайських зборів народних представників раз на рік, зазвичай у першому кварталі. Всекитайські збори народних представників кожного скликання обираються на 5 років. Постійний комітет Всекитайських зборів народних представників - це постійно діючий орган вищого державного владного і законодавчого органу, виконує вищі владні та законодавчі повноваження в перервах між сесіями ВЗНП. До складу Постійного комітету Всекитайських зборів народних представників входять 2979 депутатів.

Члени ПК Всекитайських зборів народних представників не можуть обіймати посади в державних, адміністративних, судових і прокурорських закладах, у зв'язку з тим, щоб ПК Всекитайських зборів народних представників могли ефективно здійснювати контроль за роботою вказаних закладів.

Голова КНР - голова держави, верховний представник КНР як у країні, так і за її межами. Інститут Голови держави - самостійний орган державної влади, важлива складова частина державного устрою. Відповідно до міжнародної практики Голова КНР, як і інші голови більшості держав, володіє прерогативою проголошення законів, найвищого дипломатичного представництва.

Відповідно до Конституції КНР до повноважень Голови КНР належать: проголошувати про вступ у силу прийнятих ПК Комітету Всекитайських зборів народних представників законів, призначати членів Держради, на підставі рішень Комітету Всекитайських зборів народних представників та його Постійного комітету, оголошувати амністію, видавати укази про надзвичайний стан, від імені КНР приймати іноземних послів, призначати та відкликати надзвичайних уповноважених послів КНР в інших країнах, ратифікувати і розривати договори і угоди з іншими країнами. В Китаї інститут Голови держави фактично є інститутом колективного керівництва, оскільки Голова КНР підпорядковується Комітету Всекитайських зборів народних представників, безпосередньо виконуючи волю Комітету Всекитайських зборів народних представників - вищого органу державної влади.

Державна рада КНР - Центральний народний уряд, найвищий орган виконавчої влади. До складу Ради входять Прем'єр, заступники Прем'єра, члени Держради, голови міністерств та державних комітетів, Головний ревізор, Відповідальний секретар. Кандидатуру на посаду Прем'єра висуває Голова КНР, затверджує Комітет Всекитайських зборів народних представників; голова КНР призначає Прем'єра

Держради. Термін повноважень Держради кожного скликання 5 років. Перебування членів Держради на посаді не повинно перевищувати двох скликань. У роботі Держради втілюється принцип відповідальності Прем'єра за роботу уряду і відповідальності міністрів та начальників держкомітетів за роботу своїх підрозділів. У зовнішньополітичній діяльності члени Держради можуть від імені Прем'єра брати участь у важливих заходах; Головний ревізор відповідає за керівництво аудиторською роботою, здійснюючи контроль за видатками і прибутками державного бюджету; Відповідальний секретар Держради, діючи під керівництвом Прем'єра, відповідає за поточну роботу уряду і керує роботою канцелярії Держради. На Державну раду покладений обов'язок втілювати в життя курс і політику КПК і законодавчі акти, прийняті Комітетом Всекитайських зборів народних представників. Вона керує внутрішніми та зовнішніми справами, обороною, фінансами, економікою, культурою та просвітницькою роботою в Китаї.

За формою державного устрою Китай є унітарною державою. Відповідно до Конституції КНР у країні прийнято триступеневий адміністративний поділ: країна поділена на провінції, автономні райони та міста центрального підпорядкування; провінції та автономні райони поділені на автономні округи, повіти, автономні повіти та міста; повіти та автономні повіти поділені на волості, національні волості та поселення. Автономні райони, автономні округи та автономні повіти є територіями національної автономії.

За необхідності держава може утворювати особливі адміністративні райони. На сьогодні країна поділена на чотири міста центрального підпорядкування - Пекін, Шанхай, Тяньцзінь, Чунцін; 23 провінції - Хебей, Шаньсі, Шеньсі, Цзілінь, Хейлуньцзян, Цзянсу, Чжецзян, Аньхой, Фуц-зянь, Цзянсі, Шаньдунь, Хенань, Хубей, Ху-нань, Гуандун, Хайнань, Сичуань, Гуйчжоу, Юньнань, Ганьсу, Цін-хай, Ляонін, Тайвань; 5 автономних районів - Автономний район Внутрішня Монголія, Гуанси-Чжуанський, Тибетський, Нінся-Хуей-ський, Синьцзян-Уйгурський автономні райони. 1 липня 1997 р. офіційно був створений особливий адміністративний район Сянган (Гонконг), а 20 грудня 1999 р. офіційно був створений особливий адміністративний район Аоминь (Макау).