Зміст зовнішньоекономічного договору (контракту)
Згідно з Положенням про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів) зовнішньоекономічний договір обов'язково має містити такі розділи[1]:
- 1. Назва, номер договору (контракту), дата та місце його укладення. Назва контракту визначає вид правовідносин, номер, який у подальшому проставляють на упаковках товару, митній декларації, у товаросупровідних та інших документах. Дата свідчить про день виникнення у сторін взаємних прав і обов'язків, а зазначення місця укладання контракту визначає правове поле законодавства країни, якій сторони підпорядкували свої відносини.
- 2. Преамбула. У ній необхідно правильно (згідно з офіційними реєстраційними документами) і в повному обсязі, без скорочень, зафіксувати організаційно-правову форму та назву кожної зі сторін, країну, імена та прізвища посадових осіб, які підписують контракт від імені юридичної особи, а також документ, на підставі якого це роблять (статут, засновницький договір, положення, довіреність тощо). Кожній стороні як контрагенту присвоюється скорочене визначення (Покупець, Замовник, Постачальник тощо), що відповідає її статусу в контракті.
- 3. Предмет договору. В цьому розділі визначається, який товар (роботи, послуги) один з контрагентів зобов'язаний поставити (здійснити) іншому із зазначенням точного найменування, марки, сорту або кінцевого результату роботи, що виконується.
У разі бартерного (товарообмінного) договору (контракту) або контракту на переробку товару визначається також точне найменування (марка, сорт) зустрічних поставок (або назва товару, що є кінцевою метою переробки товару). Якщо товар (робота, послуга) потребує детальнішої характеристики або номенклатура товарів (робіт, послуг) досить велика, то все це зазначається у додатку (специфікації), який повинен бути невід'ємною частиною договору (контракту), про що робиться відповідна відмітка в тексті договору (контракту).
Для бартерного (товарообмінного) договору (контракту) згаданий додаток (специфікація) повинен відображати загальну вартість експорту та імпорту товарів (робіт, послуг).
Характеристику чи номенклатуру товару (робіт, послуг) детально описують у предметі договору або у специфікації, яка має бути невід'ємною частиною контракту (рис. 2.4).
Рис. 2.4. Зразок специфікації
У додатку до договору (контракту) про переробку товару зазначається відповідна технологічна схема такої переробки, яка повинна відображати:
- – усі основні етапи переробки сировини та процес перетворення сировини на готову продукцію;
- – кількісні показники сировини на кожному етапі переробки з обгрунтуванням технологічних втрат сировини;
- – втрати виконавця переробки на кожному етапі переробки.
- 4. Кількість та якість товару (обсяги виконання робіт, надання послуг). Одиниці виміру зазначають у кілограмах, тоннах, кубометрах, барелях (для нафти), штуках тощо. Зазначені у договорі одиниці виміру та назва товару повинні відповідати Українській класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД).
Якість товару – це одна з головних складових його конкурентоспроможності. Під якістю зазвичай розуміють сукупність властивостей товару, що визначають його придатність для використання за призначенням відповідно до потреб зацікавленої сторони.
Сторони контракту можуть визначити якість товару за докладним описом, зразком, сортом, надійністю, стандартами, у тому числі міжнародними, за сертифікатами (свідоцтвами), що підтверджують якість товару.
У тексті договору (контракту) на виконання робіт (надання послуг) визначаються конкретні обсяги робіт (послуг) та термін їхнього виконання.
- 5. Базисні умови поставки товарів (приймання-здавання виконаних робіт або послуг). У цьому розділі зазначається вид транспорту та базисні умови поставки відповідно до Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів, які визначають обов'язки контрагентів щодо поставки товару і встановлюють момент переходу ризиків від однієї сторони до іншої, а також конкретний строк поставки товару (окремих партій товару). У випадку укладення договору (контракту) про виконання робіт (надання послуг) у цьому розділі визначаються умови та строки виконаних робіт (послуг).
- 6. Ціна та загальна вартість договору (контракту). В цьому розділі визначається ціна одиниці виміру товару та загальна вартість товарів або вартість виконаних робіт (наданих послуг), що поставляються згідно з договором (контрактом), крім випадків, коли ціна товару розраховується за формулою, та валюта контракту. Якщо згідно з договором (контрактом) поставляються товари різної якості й асортименту, то ціна встановлюється окремо за одиницю товару кожного сорту, марки, а окремим пунктом договору (контракту) зазначається його загальна вартість. У цьому випадку цінові показники можуть бути зазначені в додатках (специфікаціях), на які робиться посилання в тексті договору (контракту).
Під час проведення експортних (імпортних) операцій у розрахунках з іноземними суб'єктами господарювання застосовуються контрактні (зовнішньоторговельні) ціни, що формуються відповідно до цін і умов світового ринку. При цьому під ціною розуміють вираження у грошовій формі еквіваленту одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування.
Господарським кодексом України передбачено, що ціна є істотною умовою господарського договору і зазначається в гривнях. Разом з тим, ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін[2].
У контрактах можуть застосовуватися такі основні види цін: тверда фіксована ціна; тверда ціна з можливістю коригування; ціна з фіксацією на певну дату, наприклад, дату поставки товару; ціна, що розраховується за формулою (змінна); змішана ціна (одна частина ціни фіксована, а інша – змінна) тощо.
При розрахунках ціни договору (контракту) за формулою зазначається орієнтовна вартість договору (контракту) на дату його укладення.
У договорі (контракті) про переробку товару, крім того, зазначається її заставна вартість, ціна та загальна вартість готової продукції, загальна вартість переробки.
У бартерному (товарообмінному) договорі (контракті) зазначається загальна вартість товарів (робіт, послуг), що експортуються, та загальна вартість товарів (робіт, послуг), що імпортуються за цим договором (контрактом), з обов'язковим вираженням в іноземній валюті, віднесеній Національним банком України до першої групи Класифікатора іноземних валют.
7. Умови платежів. Цей розділ визначає валюту платежу, спосіб, порядок, строки фінансових розрахунків та гарантії виконання сторонами, які підписали договір, взаємних платіжних зобов'язань.
Валюта платежу – будь-яка валюта, в якій здійснюється, згідно з умовами договору, оплата товару.
Найчастіше у зовнішньоекономічній діяльності розрахунки здійснюють у формі документарного акредитиву або документарного інкасо (з гарантією).
Залежно від обраних сторонами умов платежу в тексті договору (контракту) зазначаються:
- – умови банківського переказу до та/або після відвантаження товару або умови документарного акредитиву, або інкасо (з гарантією), визначені відповідно до Постанови "Про типові платіжні умови зовнішньоекономічних договорів (контрактів) і типові форми захисних застережень до зовнішньоекономічних договорів (контрактів), які передбачають розрахунки в іноземній валюті"[3];
- – умови за гарантією, якщо вона є, або коли вона необхідна (вид гарантії: на вимогу, умовна), умови та термін дії гарантії, можливість зміни умов договору (контракту) без зміни гарантій.
У цьому ж розділі зазначають фінансові гарантії виконання сторонами взаємних платіжних зобов'язань.
- 8. Умови приймання-здавання товару (робіт, послуг). У цьому розділі визначаються строки та місце фактичної передачі товару, перелік товаросупровідних документів. Приймання-здавання проводиться за кількістю згідно з товаросупровідними документами, за якістю – згідно з документами, що засвідчують якість товару.
- 9. Упаковка та маркування. Даний розділ містить інформацію про упаковку товару (ящики, мішки, контейнери тощо), нанесене на ній відповідне маркування (найменування продавця та покупця, номер договору (контракту), місце призначення, габарити, спеціальні умови складування і транспортування та ін.), а при необхідності також умови повернення упаковки. У контракті доцільно передбачити маркування товарів згідно з вимогами країни-імпортера. Крім цього, у договорі може бути передбачено розміщення штрих-коду на упаковці товару.
- 10. Форс-мажорні обставини. Розділ містить відомості про те, за яких випадків умови договору (контракту) можуть бути не виконані сторонами (стихійні лиха, воєнні дії, ембарго, втручання з боку влади тощо). При цьому сторони звільняються від відповідальності за невиконання зобов'язань на строк дії цих обставин або можуть відмовитись від виконання договору (контракту) частково чи загалом без додаткової фінансової відповідальності. В контракті необхідно зазначити, що саме сторони розуміють під форс-мажорними обставинами, які випадки до них зараховують, а які – ні. Як правило, форс-мажором вважають будь-які надзвичайні події зовнішнього характеру, що виникають без вини сторін, поза їхньою волею або бажанням, та які не можна передбачити. Строк дії форс-мажорних обставин підтверджується Торгово-промисловою палатою відповідної країни.
- 11. Санкції та рекламації. У цьому розділі сторони встановлюють порядок застосування штрафних санкцій, відшкодування збитків та пред'явлення рекламацій у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням одним із контрагентів своїх зобов'язань. При цьому мають бути чітко визначені розміри штрафних санкцій (у відсотках від вартості недопоставленого товару або суми неоплачених коштів, строки виплати штрафів – від якого терміну вони встановлюються та упродовж якого часу діють), строки, протягом яких рекламації (санкції-) можуть бути заявлені, права та обов'язки сторін договору (контракту) при цьому, а також способи врегулювання рекламацій.
- 12. Урегулювання спорів у судовому порядку. В цьому розділі визначаються умови та порядок вирішення суперечок щодо тлумачення, невиконання та/або неналежного виконання договору (контракту) з визначенням назви суду або чітких критеріїв визначення суду будь-якою зі сторін залежно від предмета та характеру спору, а також погоджений сторонами вибір матеріального і процесуального права, яке буде застосовуватись цим судом, та правил процедури судового урегулювання.
- 13. Місцезнаходження (місце проживання), поштові та платіжні реквізити сторін. В даній частині договору вказуються повні юридичні адреси, поштові та платіжні реквізити (№ рахунка, назва банку) контрагентів договору (контракту).
За домовленістю сторін у договорі (контракті) можуть визначатись додаткові умови щодо страхування, гарантії якості, умови залучення субвиконавців договору (контракту), агентів, перевізників, визначення норм навантаження (розвантаження), умови передачі технічної документації на товар, збереження торгових марок, порядок сплати податків, мита, зборів, різного роду захисні застереження, з якого моменту договір (контракт) починає діяти, кількість підписаних примірників договору (контракту), можливість та порядок внесення доповнень чи змін до договору (контракту) тощо.
- [1] Наказ Міністерства економіки та з питань європейської інгеїрації України "1 Іро затвердження Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів)" від 06.09.2001 р., № 201.
- [2] Господарський кодекс України від 16.01.2003 р., № 436-IV.
- [3] Постанова Кабінету Міністрів України і Національного банку України "Про типові платіжні умови зовнішньоекономічних договорів (контрактів) і типові форми захисних застережень до зовнішньоекономічних договорів (контрактів), які передбачають розрахунки в іноземній валюті" від 21 червня 1995 р., № 444.