Тема 10. Травматичний та геморагічний шок
Шок – розвиток загрозливого для життя стану, який спричинює порушення нервової регуляції життєво важливих процесів внаслідок тяжких травм, опіків, анафілаксії, інфаркту міокарда тощо. Характеризується розладами гемодинаміки, дихання, обміну речовин і центральної нервової системи. Шок -захворювання етіологічне, трапляється у 5-10 % постраждалих із травмами і часто ускладнює перебіг тяжких операцій.

Рис. 5.23. Локалізації для накладання артеріального джгута.
Класифікація шоку за В. І. Стручковим (1961):
І. Залежно від причини виникнення розрізняють такі види шоку:
- 1. Травматичний шок:
- а) у результаті механічної травми (рани, переломи кісток, здавлення тканин та ін.);
- б) внаслідок дії низької температури – холодовий шок;
- в) внаслідок електротравми – електричний шок.
- 2. Геморагічний або гіповолемічний шок:
- а) гостра крововтрата;
- б) гостре порушення водного балансу – зневоднення організму.
- 3. Септичний (бактеріально-токсичний) шок – стан, який спричинило швидке розмноження бактерій і дія токсинів.
- 4. Анафілактичний шок (введення білкових компонентів або антибіотиків).
- 5. Кардіогенний шок (інфаркт міокарда, гостра серцева недостатність).
II. За тяжкістю клінічного перебігу розрізняють:
- а) легкий, середньої тяжкості і тяжкий шок;
- б) І ступінь – артеріальний систолічний тиск 90 і вище мм рт. ст.;
- в) II ступінь – 90-70 мм рт. ст.;
- г) II ступінь – 70–50 мм рт. ст.;
- д) IV ступінь – при тиску нижче 50 мм рт. ст.
ІН. За часом розвитку виділяють первинний (ранній) шок, що розвивається після травми, і вторинний (пізній) шок, який виникає через декілька годин після травми, коли до нейрорефлекторних порушень приєднується інтоксикація внаслідок розпаду тканин.
Незважаючи на причини виникнення шоку, загальним в його розвитку є порушення діяльності серцево-судинної системи – виникає вазодилатація і гіповолемія (зменшення об'єму циркулюючої крові), що розвиваються внаслідок крововтрати, перерозподілу рідини між кров'ю і тканинами. Невідповідність ОЦК і ємності судинного русла призводить до зменшення хвилинного об'єму крові серця і порушень мікроциркуляції на рівні артеріоли – капіляри – венули, що, в свою чергу, спричиняє серйозні обмінні порушення в організмі. У капілярах відбувається обмін речовин, а його інтенсивність залежить від рівня артеріального тиску, тонусу артеріол і в'язкості крові. Сповільнення кровотоку в капілярах призводить до агрегації форменних елементів крові, застою крові в капілярах, підвищення внутрішньосудинного тиску і переходу рідкої частини крові (плазми) з капілярів в інтерстиціальний простір. Разом з тим, у судинах внаслідок агрегації форменних елементів крові порушується її в'язкість, що призводить до зміни току крові (стаз, мікротромбування, "монетні стовпчики"). Порушення мікроциркуляції загрожує функціональному стану клітин. Неадекватний кровобіг у капілярах спричиняє до порушення обміну речовин в усіх органах і системах, що викликає зміни в діяльності печінки, нирок, серця та інших органах і призводить до поліорганної недостатності. Ступінь функціональної недостатності органів залежить від тяжкості шоку і сили подразника.
Гіпотензія, централізація кровообігу з порушенням мікроциркуляції в органах і системах призводять до розвитку їх тотальної ішемії та стимуляції потужної аферентної імпульсації, що спричиняє переподразнення нервової системи і втрату її регулюючого контролю за функціональним станом організму. Постраждалий впадає в анабіоз.