Рекомендації Цільової групи з фінансових заходів протидії відмиванню коштів (FATF)

Центральною ланкою в координації міжнародних зусиль щодо протидії відмиванню коштів є FATF, яка була створена в липні 1989 р. у Парижі за рішенням наради на вищому рівні "великої сімки". Офіційний переклад назви групи, відповідно до глосарія ООН: "Цільова група фінансових заходів у сфері відмивання коштів". За своїм юридичним статусом FATF – міжурядовий орган, метою якого є сприяння боротьбі з відмиванням коштів на національному і міжнародному рівнях. FATF формує політику, мета якої – проведення реформ у законодавчій сфері та діяльності виконавчої влади у напрямі сприяння запобіганню відмиванню коштів відповідно до Конвенції ООН 1988 р.

Особливістю FATF є те, що вона не має чітко прописаного статуту та терміну існування. Хоча спочатку вважали, що вона діятиме орієнтовно до 2004 р., після чого її існування може бути подовженим лише в разі прийняття відповідного рішення країнами-членами.

Однак уже на Берлінській (2003 р.) зустрічі FATF було прийняте одноголосне рішення не лише про продовження існування організації, але й про істотне розширення повноважень і відповідальності (мандата) організації. Була затверджена нова редакція її основного документа (Сорок Рекомендацій), що уточнює список злочинів, безпосередньо пов'язаних із відмиванням коштів, розширює норми щодо всіх типів фінансових інститутів і низки видів професійної діяльності (адвокатська практика, нотаріат тощо).

Основні напрями діяльності FATF:

• – розробка й удосконалення системи заходів, спрямованих на боротьбу з відмиванням коштів (основою цієї системи є Спеціальна програма FATF у боротьбі з відмиванням коштів);
• – поширення рекомендацій FATF і надання технічної допомоги державам у розробці й експертизі відповідного законодавства;
• – інспектування держав-членів FATF з метою оцінки виконання рекомендацій і стану справ у сфері боротьби з відмиванням коштів.

У 1990 році був прийнятий документ FATF, що отримав назву Сорок Рекомендацій, що містить рамкові вимоги в боротьбі з відмиванням коштів. Це комплекс рекомендацій, призначений для вільного використання будь-якими організаціями. Рекомендації стосуються кримінального правосуддя, правопорядку, правил і процедур, а також питань міжнародного співробітництва.

У 1996 році документ був доповнений з урахуванням світових змін і нових тенденцій щодо процесу відмивання коштів. Попри рекомендаційний характер документа, Сорок Рекомендацій суттєво вплинули на національне законодавство багатьох країн і розвиток міжнародного співробітництва в боротьбі з відмиванням коштів. Багато міжнародних і національних організацій визнали, схвалили й рекомендували документ до використання.

Загалом система з контролю над відмиванням коштів, що вводить у дію Сорок Рекомендацій, має відношення до регулятивної системи, кримінального законодавства й системи правоохоронних органів. За своєю побудовою рекомендації покликані стати універсальними і всебічними, оскільки вони вводять критерії для виявлення відмивання коштів та судового переслідування. Враховуючи розходження, що існують між правовими і фінансовими системами різних країн. Сорок Рекомендацій повинні розглядатися як набір принципів, які слід вплести в комерційну, правову й конституційну систему країни.

У жовтні 2001 року FATF розширила свій мандат для розгляду питань щодо протидії фінансуванню терористичних актів і терористичних організацій та зробила важливий крок щодо створення восьми (пізніше розширених до дев'яти) спеціальних рекомендацій щодо запобігання фінансуванню тероризму. Рекомендації FATF були переглянуті вдруге у 2003 році й разом зі спеціальним рекомендаціями щодо протидії фінансуванню тероризму були схвалені більш ніж 180 країнами.

Оновлення рекомендацій відбувалось у тісній співпраці з регіональними групами за типом FATF та організаціями-спостерігачами, зокрема Міжнародним валютним фондом, Світовим банком і ООН.

Рекомендації FATF переглядаються з метою посилення вимог щодо ситуацій, які становлять підвищений ризик у сфері відмивання коштів/фінансування тероризму, а також з метою посилення спроможності країн концентруватися на тих сферах, які є найбільш ризиковими з точки зору можливого їх використання для проведення фінансових операцій із "брудними" коштами.

Рекомендації FATF є загальновизнаними міжнародними стандартами у сфері протидії відмиванню коштів/фінансуванню тероризму.

Рекомендації FATF містять власне рекомендації і пояснювальні записки до них разом із відповідними визначеннями понять у глосарії. Деякі пояснювальні записки та визначення в глосарії містять приклади, які демонструють, як повинні застосовуватись антилегалізаційні стандарти. Виконання заходів, викладених у рекомендаціях FATF, ретельно оцінюється в рамках раундів взаємних оцінок національних юрисдикцій світу на основі спільної Методології взаємної оцінки, яка розроблена FATF.

Остання редакція рекомендацій FATF "Міжнародні стандарти з протидії відмиванню доходів та фінансуванню тероризму і розповсюдженню зброї масового знищення", прийнята 16 лютого 2012 року, крім заходів щодо протидії відмиванню коштів і фінансуванню тероризму, містить також настанови, які держави мають здійснювати щодо протидії розповсюдженню зброї масового знищення.

Крім того, FATF видає Керівництва, Кращі практики та інші поради в контексті сприяння країнам в імплементації рекомендацій у сфері протидії відмиванню коштів/фінансуванню тероризму.