Польща

Центральне положення Польщі в Європі, а також, пов'язана з європеїзацією, раптова модернізація польських банківських і фінансових установ та послуг (сьогодні близько 3500 обмінних пунктів, 34 казино і постійно зростаючий рівень поширення цінних паперів і брокерських послуг) були, з одного боку, причиною того, що організована злочинність у цій країні й пов'язані з нею заходи протидії відмиванню коштів розвиваються динамічно. Польща в європейському порівнянні країн щодо злочинів, пов'язаних з відмиванням грошей, знаходиться на третьому місці.

З іншого боку, Польща була першою країною в Східній Європі, яка зайнялася розбудовою системи по боротьбі з відмиванням грошей. Уже в 1992 році Національним польським банком була прийнята Постанова 16/92, пов'язана з унесенням змін до банківського законодавства, за якою банки зобов'язалися здійснювати ідентифікацію клієнтів, які проводили касові операції більш ніж на 20 000 злотих, а також зберігати документи й надавати прокурору при обгрунтованій підозрі у відмиванні грошей. Через кілька років злочини з відмивання грошей з'явилися в польському Кримінальному кодексі (ст. 299 КК). У 2000 році в Польщі для реалізації І Директиви ЄС з відмиванні грошей прийнято Закон "Про відмиванням грошей" (далі: Закон від 16 листопада 2000 року), який вступив у силу і наділив спеціальною компетенцією наглядовий орган Генерального інспектора фінансової інформації.

Закон від 16 листопада 2000 року був неодноразово адаптований до європейських вимог, остання редакція від 22.10.2009 р. реалізувала вимоги III Директиви ЄС з відмивання грошей, але тільки після відкриття процедури порушення цих вимог. Ця остання зміна передбачила введення нових юридичних визначень, розширення існуючих і створення додаткових зобов'язань для установ, зазначених у законі.

У Польщі боротьба з відмиванням грошей регулюється декількома законами. Польське Банківське право від 29 серпня 1997 року визначає для банків і фінансових інститутів загалом протидію відмиванню грошей. Специфічні вимоги встановлені відповідно до Закону Польщі "Про відмивання грошей" (Закон від 16 листопада 2000 року, діє у варіанті від 16 березня 2010 р.). Крім того, у польському Кримінальному кодексі існує стаття про відмивання грошей (ст. 299 КК).

Закон 2000/2010 у своїй статті 1 установлює принципи і процедури для боротьби з відмиванням грошей і фінансуванням тероризму. Визначення відмивання грошей витікає зі ст. 2 пп. 9 і, по суп, відповідає визначенню кримінального права (ст. 299 § 1 і § 2 КК).

Суб'єкти протидії за Законом 2000/2010 визначені в п. 2 ст. 1. Після того, як каталог зобов'язань установ був розширений, визначено, зокрема: кредитно-фінансові інститути (№ 1 а, Ь), вітчизняні банки, а також їх філії за кордоном (№ 1 з), Польський Національний Банк (№ 1 d), електронні грошові інститути та їх філії (№ 1 д), інвестиційні компанії і фонди (№ 1 f, г), брокери (№ 1 g), гральний бізнес і букмекери (№ 1 і), страхові компанії (№ 1 j), нотаріуси, адвокати, податкові консультанти та аудитори (№ 1 п), ріелтори (№ 1 q), а також юридичні особи (наприклад, комерційні об'єднання) і підприємства, які здійснюють касові операції в розмірі 15 000 євро і більше (№ 1 s, t).

Відповідно до ст. 8 Закону 2000/2010 у Польщі існує загальна вимога щодо реєстрації всіх угод, які перевищують суму угоди в 15 000 євро. При цьому неважливим є, чи буде існуюча операція підозрілою, чи ні, які відносини підтримує клієнт з боржником. Вимоги до реєстрації, їх структура і сфера залежно від галузі – зберігається в одному файлі, так що зручно для пошуку.