Що треба пити, аби швидше бігати?

Якщо ти хочеш стати спортсменом і добре бігати, насамперед маєш бути здоровий і ніколи не хворіти. А джерело здоров'я і сили – це їжа і, головне, вітаміни, які є в ній. Тому не сердься, коли тебе заставлятимуть їсти багато садовини і городини, адже в них багато вітамінів.

Та ось настала зима. Давно вже нема свіжих городини і садовини. Як у такому разі поповнювати запас вітамінів?

Зайди до крамниці “Овочі та фрукти”. На полицях вишикувалася ціла армія пляшок з різними етикетками, на яких намальовані яблука, груші, вишні, айва, абрикоси, персики, сливи, смородина, малина, полуниці, помідори, – аж очі розбігаються, і не знаєш, що вибрати. Може пляшку з прозорим яблучним соком або густішого солодкого сиропу з вишень? Чи ліпше взяти нектару з м'якоттю абрикосів? Усе це виглядає дуже апетитно, але його ти вже не раз куштував. Тобі кортить покуштувати чогось невідомого. Тоді зверни увагу на пляшку з намальованими апельсинами і лимонами. Самі плоди тобі добре знайомі. Торішньої зими батько привіз цілу сумку апельсинів і лимонів. Ти ще здивувався: “Хіба їм не холодно, як іншим фруктам?!”. І батько пояснив тобі, що ці фрукти ростуть у теплих краях на вічнозелених деревах. Звідтіля їх привозять до нас, і вони дуже корисні, бо мають багато вітамінів.

На металевих банках намальовані грейпфрути, ананаси і ще якийсь невідомий плід. Запитай у продавця, звідки привезли ці фрукти, і він відповість: “їх привезли з теплих країв – Південної Америки, Куби, В'єтнаму, Індії, Туреччини”. Грейпфрути ростуть на вічнозелених деревах, як лимони й апельсини; ананаси і банани – плоди трав'янистих рослин, а невідомий плід, схожий на абрикос, називається манго і росте на високих вічнозелених деревах. Манго – улюблені ласощі дітей Індії й Куби. Плід солодкий, соковитий, але, на жаль, дуже швидко псується, тому його до нас не привозять. Майже всі соки і компоти з цих плодів виготовляють на Кубі, у В'єтнамі й Греції.

А як же роблять соки і сиропи? Який нектар тобі більше до вподоби? Персиковий? Тоді простежимо, як золотисті персики перетворюються на запашний нектар.

Персики привозять у ящиках відразу ж із фруктових садів, висипають на широку конвеєрну стрічку, яка безперервно рухається. По стрічці персики потрапляють у великий барабан, де їх ретельно миють і переміщають у другий апарат. Тут із них видаляють кісточки, а м'якуш нарізають дрібними шматочками. Після цього плоди потрапляють під прес, де з них витискають сік. Сік проціджують, відстоюють, щоб був прозорий, і розливають у пляшки. Вишикувані у рівну шеренгу, як солдатики, пляшки одна за одною подають під розливний кран, з якого тече сік. Наповнені соком пляшки проходять під машиною, яка закриває їх покришками. Щоб сік не псувався, його нагрівають до високої температури й охолоджують. Усе так само, як і свіже молоко, щоб не псувалося. Цей процес називається пастеризацією.

Коли роблять сиропи, до соку додають густий цукрований розчин і трішки лимонної або винної кислоти.

А білоруські діти навесні люблять пити березовий і кленовий соки. Крім березового і кленового соків, дуже смачні фруктові кваси, які виготовляють із грушок, яблук, слив та інших фруктів, додаючи до них води. Надзвичайно смачний хлібний квас – кислуватий шипучий напій із запахом житнього хліба. Найчастіше квас виготовляють із житнього хліба і води, додаючи цукру, хлібних або пивних дріжджів і різних приправ.

Якось мене почастували шербетом – солодким, повним свіжості напоєм. Його готують із лимонного або гранатового соку, цукрового сиропу і трояндової води, яку можна замінити невеликою кількістю трояндової олії.

Отже, щоб бути сильними і здоровими, всі діти мають пити фруктові соки.