Ліс

• – Організація систематичних прогулянок (у т.ч. виїздних) у ліс в різні пори року (з урахуванням об'єктивних факторів ліс можна замінити парком, сквером чи іншим зеленим масивом).
• – Спостереження за змінами, які відбуваються у зовнішньому вигляді рослин: пояснення їхніх причин і наслідків.
• – Ознайомлення із відмінностями у рослинному світі – дерева листяні, хвойні, кущі, виткі рослини (ліани, плющі), папороті, мохи, лісові трави.
• – Спостереження і ознайомлення дітей з окремими лісовими тваринами в натуральному середовищі – птахи, білки, їжаки.
• – Формування уявлень дітей про значення лісу для людей і тварин:
  • а) джерело свіжого цілющого повітря;
  • б) нейтралізація різних забруднень і забруднювачів;
  • в) натуральне середовище для життя диких тварин;
  • г) джерело харчування для людей (гриби, ягоди, особливо лікарські: суниця, малина, чорниця, ожина та ін.);
  • д) джерело харчування для тварин (трави, кора дерев, гриби).
• – Формування у дітей активного ставлення до охорони не лише природи, а, насамперед – лісу шляхом їх ознайомлення із загрозами, які несе діяльність людини та інші фактори:
  • а) надмірне вирізання (вирубування) рослин;
  • б) засмічування лісу побутовими рештками;
  • в) кислі дощі;
  • г) забруднене повітря;
  • д) браконьєрство (незаконне викрадання дерев, кущів, тварин, порушення правил і термінів полювання та ін.);
  • е) пожежі.
• – Навчання дітей норм і правил адекватної поведінки в лісі (додержання тиші, щоб не злякати птахів і тварин; не зривати рослини, не нищити гілля, яке росте низько над стежками, не залишати сміття після перебування на відпочинку чи на екскурсії).
• – Збагачення кутка природи експонатами, які були віднайдені під час прогулянки в ліс: цікаві корені, шматки кори із загиблих дерев, насіння і плоди – шишки, жолуді, горіхи та ін.
• – Зацікавлення дітей поглибленим пізнанням тварин, які живуть у натуральному середовищі лісу: вовк, лисиця, ведмідь, борсук, заєць, олень та ін.
• – Ознайомлення дітей із механізмами їхнього існування та співіснування: нападають, коли голодні або захищають своє потомство.
• – Навчання дітей способів охорони і захисту тварин: систематичне догодовування птахів узимку, турбота про

тварин у кутку природи, на ділянці ДНЗ і прилеглій до неї території.

У таблиці 5 подаємо алгоритм повідомлення дітям інформації про значення тварин у житті людини.

Таблиця 5

• – Моделювання ситуацій, які б заохочували дітей до пізнання явищ неживої природи:
  • а) плавання – тонення предметів;
  • б) заламування світлових променів;
  • в) поведінка предметів у повітрі.

В. Діяльність, яка стимулює розвиток творчої активності та естетичного сприйняття природи

• – Активна участь дітей в компонуванні декорацій та оздоблення приміщень ДНЗ у різні пори року; використання виконаних робіт для прикрашування групової кімнати; розвиток потреби перебувати в естетичному та функціонально багатому для діяльності приміщенні.
• – Приділяти ретельну увагу розвиткові творчих здібностей дітей засобами природи:
  • а) висипання орнаментів за допомогою піску різного кольору і структури;
  • б) виконання малюнків паличками на вільних від забав територіях ділянки ДНЗ;
  • в) укладання об'ємних і плоских декоративних композицій із використанням тканин, ракушок, сухих листків, плодів чорної та червоної горобини, насіння-крилаток, пір'я та ін.;
  • г) будівництво в пісочниці казкових архітектурних споруд із використанням різних камінців, ракушок, гілок;
  • д) ліплення зі снігу, малювання на снігу;
  • е) творення мозаїки із кольорових пластинок (кульок) льоду.
• – Поглиблення уявлень про візуальні, зорові, звукові, запахові та дотикові характеристики предметів і явищ природи в різні пори року в певному середовищі, в різні частини дня, а також голосу різних птахів і запаху квітів за різної погоди.
• – Поглиблення естетичних переживань дітей під час безпосереднього контактування з природою, шляхом відбору творів дитячої природничої літератури, музичних творів, а також полотен художників (репродукцій), фото та ін.
• – Розвиток мовленнєвої експресії дітей, їхніх рухів і пластики під час інсценівок, драматизацій (використання аутогенних занять, виконання акторських ролей, підготовка декорацій, які необхідні для спектаклів).
• – Поглиблення зацікавлень дітей народним мистецтвом.
• – Зміцнення міжпоколіннєвих зв'язків і культурної співпраці в руслі народознавства та етнопедагогіки певного регіону.
• – Формування пластичності й гнучкості дітей шляхом наслідування рухів об'єктів природи: листяне дерево у вітряну погоду, під дощем, під снігом; квіти під сонцем та ін.
• – Максимально можливе поєднання музичних творів, записів звуків природи, в т.ч. співу птахів із пластичними діями дітей, їх пантомімічними вправами згідно заданого сюжету, а також спонтанні.