Зв'язок з іншими дисциплінами

Викладання дисципліни передбачає:

• • використання ідей, теоретичних положень і висновків філософії, соціології, психології, шкільної гігієни, анатомії та фізіології, генетики, естетики, етики;
• • методів дослідження, які застосовують у філософії, соціології, психології, математиці, кібернетиці, естетиці, етиці.

Принципи відбору змісту та структурування навчальної дисципліни:

• • хронологічний (дозволяє розглядати факти, явища, події в хронологічній послідовності);
• • історизму (дозволяє розглядати факти, явища, події в широкому контексті конкретного історичного періоду);
• • ретроспективізму (дозволяє розглядати прогностичну значущість історико-педагогічної спадщини для розв'язання сучасних проблем педагогічної теорії та практики);
• • цілісності (дозволяє орієнтуватися на наскрізний розгляд історико-педагогічних проблем у єдності із загальними тенденціями розвитку світової культури та людської цивілізації);
• • об'єктивності (дозволяє розглядати педагогічні явища з відображенням їх істинності);
• • варіативності (дозволяє вносити певні авторські корекції у презентації дисципліни у відповідності з власною концептуальною моделлю);
• • рівневої диференціації (дозволяє засвоювати зміст дисципліни на кількох рівнях, що визначаються активністю й самостійністю студентів при виконанні індивідуальних завдань, контрольних робіт).

Основні поняття навчальної дисципліни: авторська концепція, державна та приватна освіта, гуманістична та авторитарна педагогіка, народна педагогіка, педагогічна парадигма, педагогічна система, педагогічна теорія, педагогічна концепція, педагогічні погляди, педагогічні інновації, педагогічні реформи, педагогічні традиції, еволюція виховання, сімейне виховання.

Значення навчальної дисципліни у формуванні майбутнього педагога

"Історія педагогіки" належить до дисциплін, які забезпечують фахову підготовку майбутніх працівників освіти. Вона має особливе значення для професійного становлення майбутніх педагогів: сприяє розширенню педагогічного світогляду; допомагає зрозуміти генезис педагогічних категорій, виробити критичне ставлення до педагогічної спадщини та сформувати уміння творчо використовувати здобуті знання й досвід попередніх поколінь; навчає бачити перспективу розвитку освіти, педагогічної думки. Ознайомлення студентів із творами видатних педагогів минулого й сучасних дослідників, процесом розвитку педагогіки як науки дає можливість майбутнім педагогам засвоїти фактичний матеріал, оволодіти методом конкретно-історичного підходу до педагогічних фактів і явищ, сформувати вміння здійснювати пошук історичної інформації з відповідної проблематики (працювати з різними джерелами: періодичними виданнями, документами), самостійно систематизувати, аналізувати наявний досвід щодо організації навчання й виховання дітей і молоді.

Система роботи з навчальної дисципліни

Вивчення "Історії педагогіки" здійснюється за принципами кредитно-модульної системи, що сприяє систематичній роботі студентів над матеріалами дисципліни. Якість здійснюється за рейтинговими показниками. Належне оволодіння навчальним матеріалом потребує опрацювання як основної, так і додаткової літератури (списки додаються), архівних матеріалів, періодичних видань.

Курс поділяється на два модулі:

• • Модуль 1 – "Історія педагогіки України". Висвітлює вітчизняні історико-педагогічні проблеми, починаючи з часів трипільської культури (IV–II тисячоліття до н. е.) і закінчуючи нинішнім етапом будівництва й розвитку школи та педагогіки України; знайомить студентів з багатовіковою боротьбою українського народу за національну школу, скарбами народної педагогічної мудрості, національними освітніми традиціями; на численних прикладах, фактах із життя праукраїнців і українського народу переконує, що в меті та завданнях школи, педагогічних теоріях і системах завжди віддзеркалюється розвиток суспільства, зміни у стосунках між людьми; що загальнолюдські якості українців мали конкретний етнічний зміст і характер.
• • Модуль 2 – "Історія зарубіжної педагогіки". Висвітлює проблеми виховання, навчання, розвитку в різних країнах світу в різні проміжки історичного часу, знайомить з теоріями, концепціями відомих просвітителів світу, тенденціями розвитку освіти в зарубіжних країнах.

У процесі вивчення дисципліни "Історія педагогіки" теоретичний матеріал має обов'язково підкріплюватися та ілюструватися прикладами з педагогічної практики, а на семінарах повинні використовуватися активні методи навчання: дискусії, видеофрагмента педагогічних ситуацій, анкетування, творчі завдання.

Основною формою навчальних занять, призначених для засвоєння теоретичного матеріалу, є лекції (міжособистісне спілкування та колективне мислення).

Поглиблення теоретичних знань і відпрацювання професійно-педагогічних умінь (говорити; аргументовано, переконливо викладати власні думки, обстоювати власні погляди; тримати увагу слухачів; ставити запитання, міркувати тощо) відбувається на семінарських заняттях (самореалізація кожного студента).

Основним засобом оволодіння навчальним матеріалом у час, вільний від обов'язкових навчальних занять, є самостійна робота студентів (творче самовираження).

Важливе місце в загальній системі підготовки студентів з конкретної дисципліни займає виконання індивідуальних завдань. Вони мають дослідницький характер. Їх мета полягає в розвитку вмінь установлювати зв'язки теорії з практикою, навичок самоосвіти; у прилученні студентів до науково-дослідницької роботи, поглибленні і розширенні теоретичних знань.

Інформаційні джерела. При вивченні дисципліни студенти можуть користуватися:

• • підручниками, навчальними й навчально-методичними посібниками;
• • монографіями, збірниками матеріалів наукових конференцій;
• • педагогічними та енциклопедичними виданнями;
• • нормативно-правовими документами щодо розвитку національної системи освіти та систем освіти світу;
• • першоджерелами (письмена, літописи, педагогічні праці просвітителів-педагогів тощо).

Методичне забезпечення дисципліни:

• • робоча навчальна програма;
• • конспекти лекцій;
• • навчальний посібник з історії педагогіки;
• • інтерактивний комплекс навчально-методичного забезпечення дисципліни;
• • нормативні документи;
• • ілюстративні матеріали;
• • завдання для контролю та самоконтролю;
• • комплект білетів і тестових завдань для підсумкового контролю.

Основні правила роботи на заняттях:

• • бути присутніми на всіх заняттях (активну співпрацю з викладачем в аудиторії не можна замінити нічим);
• • приходити вчасно (дисциплінованість важлива як щодо себе, так і щодо оточуючих);
• • бути позитивними (позитивне налаштування створює безпечну атмосферу, яка уможливлює плідну роботу);
• • не критикувати (різниця думок і позицій випливає з різниці не в якостях, характеристиках, а в засобах відображення тієї самої реальності);
• • не перебивати, говорити по черзі.