Народні прислів'я та приказки

Про книгу:

• • Книга вчить, як на світі жить.
• • Слово книжкове, як світло денне.
• • Книжка завжди може підказати, як на правильний шлях стати.
• • Книга – невичерпне джерело знань.
• • Купиш хорошу книгу – придбаєш розумного друга.
• • Золото добувається із землі, знання – з книг.
• • Голова від книг розумнішає.
• • Книга – ключ до знань.
• • Книга – міст у світ знань.
• • Розум без книги, що птах без крил.
• • 3 книгою подружишся, розуму наберешся.
• • Книги читати – усе знати.
• • Одна книга тисячі людей навчає.
• • Дім без книги – день без сонця.
• • Книга – твій друг, без неї як без рук.
• • Книга не пряник, а дітей до себе манить.
• • Книга для дітей, що волога для полів.
• • Книга – джерело життя.
• • 3 книгою жити – з добром дружити.
• • Книга мала, та серцю люба.
• • Книга добру навчить, від дурного відверне.
• • Книга – дзеркало життя.
• • Книга подібна воді – дорогу проб'є усюди.
• • • домі без книги, як без вікон, темно.
• • Книгу прочитав – на крилах політав.

Про вчителя:

• • Учитель у школі, як посів у полі.
• • Шануй учителя, як родителя.
• • Священна праця учителя щоденна.
• • Учитель як мати, прагне все найкраще дітям дати.
• • Учитель як сіяч добірного насіння, вчить підростаюче покоління.
• • Учитель народний, бо труд його благородний.
• • Покликання вчителя прекрасне – дбати, щоб іскра знань не гасла.
• • Професія вчителя доти буде, доки живуть люди.
• • Щоб учителем стати, треба щире серце мати.
• • Усі професії починаються від учителя.
• • Немає кращої дороги, як іти у педагоги.
• • Без учителева слова нема ні лікаря, ні агронома.
• • Вчитель народові служить і розум будить.
• • Доля вчителя зроду пов'язана з долею народу.
• • Праця вчителя велика й почесна.
• • Учительський труд роки не зітруть.
• • Праця вчителя ніколи не вмирає, бо в справах учнів палає.
• • Де вчитель і школа, там знання і світло довкола.
• • Учитель, як батько й мати, вчить честь шанувати.
• • Вчителя й дерево пізнають з плодів.
• • Професія вчителя прекрасна, мов на небі сонце ясне.
• • Де праця вчителя завзята, там країна на героїв багата.
• • Учитель – добра й розуму повелитель.
• • Щоб учителем стати, треба щире серце мати.

Про школу:

• • Поганцем той називається, хто рідної школи цурається.
• • Навіть з далекої дороги кланяйся шкільному порогу.
• • Честь школи не плямуй ніколи.
• • Честь школи – твоя честь.
• • Школа є вільним домом для всіх.
• • Школа – дім вільний, а не свавільний.

Про розум:

• • Перед розумом і сила поступається.
• • Розумний розсудить, а дурний осудить.
• • Не краса красить, а розум.
• • Розуму не позичиш.
• • Розуму й за морем не купиш, коли його вдома немає.
• • Розум – найбільше багатство.
• • Розум – скарб людини.
• • Сила та розум – краса людини.
• • Щастя без розуму – торбина дірява.
• • Без розуму ні сокирою рубати, ні личака в'язати.
• • Не перо пише, а розум.
• • Око бачить далеко, а розум – ще дальше.
• • І сила перед розумом никне.
• • Голова без розуму – як ліхтарня без свічки.
• • Один розум добре, а два – краще.
• • Одна розумна голова добре, а дві – ще краще.

Про дітей:

• • Добрі діти – батькам вінець, а злі діти – кінець.
• • Добрі діти доброго слова послухають, а лихі – і дрючка не бояться.
• • Добра та дитина: коли спить, то не плаче.
• • Чим би дитина не бавилась, аби не плакала!
• • Де багацько няньок, там дитя без ляльок.
• • Багацько няньок – дитина без носа.
• • Юрка одного впустили, а вся хата загорілась.
• • Упала та й забилася; встала та й забулася.
• • Маленьке, але важкеньке.
• • Росте як на дріжджах.
• • Як грибочки, ростуть діточки.
• • Се ще бабин дурник.
• • Живемо не батьками – помремо не людьми.
• • Діти – як квіти: полий, то ростимуть.
• • Малі дітки – ясні зірки, світять і радують у темну ніч.
• • Як квочка з курчатами, так і мати з дитятами.
• • Добре ріці з потоками.
• • Любо неньці, як дитина в честі.
• • Людям – як болото, а матері – як золото.
• • Усякій матері свої діти милі.
• • Син мій, а розум у нього свій.
• • Мудріші тепер яйця, ніж кури.
• • Соловей співає, поки дітей не виведе.
• • Від малих дітей голова болить, а від великих – серце.
• • У кого діточок сім – щастя всім.
• • Дитина хоч кривенька, та батькові-матері миленька.
• • І сова хвалить своїх дітей.
• • Матері кожної дитини жаль, бо котрого пальця не вріж, то все болить.
• • Дітки плачуть, а в матері серце болить.
• • У дитини заболить пальчик, а в матері – серце.

Про виховання в сім'ї:

• • Не доспи, не поїж, а дитину потіш.
• • Умів дитину народити, зумій і навчити.
• • Не той батько, що породив, а той, що до ума довів.
• • Не та мати, що родила, а та, що вигодувала.
• • Дитині дай волю, сам підеш у неволю.
• • Хто дітям потаче, той сам плаче.
• • Ледащо син – батьків гріх.
• • Учи дітей не страшкою, а ласкою.
• • Дитя – що тісто: як замісив, так і виросло.
• • Хто б'є дитину, той не виховує добру людину.
• • Боги й діти живуть там, де їх хвалять.
• • Добрим словом мур проб'єш, а лихим і у двері не ввійдеш.
• • Добрий приклад кращий за сто слів.
• • Лагідні слова роблять приятелів, а гострі – затятих ворогів. • Жорстокість породжує тупість і дурість.
• • Умієш дітей родить – умій же їх і вчить!
• • Потурай малому, бо як виросте – буде тебе на старості бити.
• • Людину роблять людиною яскраві спогади дитинства.

Про родинні стосунки:

• • Який рід, такий плід.
• • Який батько, такий і син.
• • По татку й дитятко.
• • Яке дерево, такі його квіти; які батьки, такі й їхні діти.
• • Який дуб, такий тин, який батько, такий син.
• • Які самі, такі й сини.
• • Яке коріння, таке й насіння.
• • Яка трава, таке й сіно.
• • Сова не приведе сокола.
• • Батько рибалка, то й діти у воду дивляться.
• • Вразливе слово від дітей гірше за болячку, бо не гоїться.

Про батьків:

• • Як батька покинеш, то й сам загинеш.
• • Шануй батька й неньку – буде тобі скрізь гладенько.
• • За науку цілуй батька й матір у руку.

Про сім'ю:

• • Нащо й клад, коли в сім'ї лад.
• • Уся сім'я вмісті – так і душа на місці.

Про маму:

• • Мати однією рукою б'є, а іншою гладить.
• • Рідна мати високо замахується, а помалу б'є.
• • Нашій мамці гарно й у дранці.
• • У кого ненька, у того й голівонька гладенька.
• • Як мати рідненька, то й сорочка біленька.
• • Біля рідної матки добре дитятку.
• • Який талант у матці, такий і в дитятці.
• • Матір не купити, не заслужити.

Про батька:

• • Як не стане – то батько достане, як не буде – то мама добуде.
• • Що мати навчить, то й батько не перевчить.
• • Батькова лайка дужча за материну бійку.
• • Батько не той, що породив, а той, що спорядив.
• • Не той батько, що зродив, а той, що до ума довів.
• • Отець по-батьківськи поб'є, по-батьківськи й помилує.

Трудове виховання:

• • Праця – душа всього життя.
• • Треба нахилитися, щоб з криниці напитися.
• • Щоб рибу їсти, треба у воду лізти.
• • Печені голуби не летять до губи.
• • Праця чоловіка годує, а лінь марнує.
• • Без діла марніє сила.
• • Без діла жити – тільки небо коптити.
• • Без роботи день роком стає.
• • Роби до поту, а їж в охоту.
• • Коріння праці гірке, але плоди – солодкі.
• • Умій працювати й помічників добирати.
• • Щастя не в хмарах ховається, а працею здобувається.
• • У праці – краса людини.
• • Землю прикрашає сонце, а людину – праця.
• • Без роботи – ані хліба, ані хати, ніде й води взяти.
• • Дерево шанують, як добре родить, а людину – як добре робить.
• • Людина свою долю працею кує.
• • Бджола мала, а й та працює.
• • Губами говори, а руками роби!
• • Для нашого Федота не страшна робота.
• • Де руки й охота, там скора робота.
• • Маленька праця краща за велике безділля.
• • Не взявшись за сокиру, хати не зробиш.
• • Не святі горшки ліплять, а прості люди.
• • Не сокира теше, а чоловік.
• • Під лежачий камінь вода не тече.
• • Хочеш їсти калачі – не сиди на печі.

Про моральне виховання:

• • Мораль чиста – краще всякого намиста.
• • Любов, як перстень, – не має кінця.
• • Догоджай не людям, а совісті своїй.
• • Хто чисте сумління має, той спокійно спати лягає.

Про естетичне виховання:

• • Весняне сонце, як дівчини серце.
• • Сонце гріє, сонце сяє, вся природа воскресає.
• • Лк музика іскриста, то й душа чиста.
• • Весна – днем красна.
• • Весна гарна квітами, людина – характером.
• • Краса людини – у красі характеру.

Про фізичне виховання:

• • Без здоров'я немає щастя.
• • Найбільше багатство у світі – то здоров'я.
• • Здоров'я людини – багатство країни.
• • Лк дитина бігає та грається, то й здоров'я усміхається.
• • У здоровому тілі – здоровий дух.

Про родинне виховання:

• • Хто батьків шанує, той вовіки не загине.
• • Дружна сім'я гори зрушить.
• • Без сім'ї й без роду – хоч з мосту та у воду.
• • Діти – не поле засіяне, їх треба доглядати.
• • Умів дітей родити, умій і навчити.
• • Яка мати, така й дочка.

Про розумове виховання:

• • Сила без голови шаліє, а розум без сили мліє.
• • Голова без розуму, як ліхтар без свічки.
• • Свій розум – цар у голові.
• • У кого розум – у того й щастя.
• • Що в мудрого на гадці, те в дурного на язиці.
• • Не краса красить, а розум.
• • По одягу зустрічають, по розуму проводжають.
• • На свій розум надійся, та й за чужий тримайся.
• • Золото без розуму – сміття.

Про патріотичне виховання:

• За рідний край – хоч помирай.

Про самовиховання:

• Поки не впрієш, доти не вмієш.

Про принципи виховання:

• • Діти, як квіти: полий, то ростимуть (принцип гуманізму).
• • У семи няньок дитина без ока (принцип єдності вимог).
• • Розумний батько сина питати не соромиться (принцип поваги до особистості).

Про методи виховання:

• • Добрий приклад кращий за сто слів (приклад).
• • Шануй батька й матір (вимога).
• • Стид хоч і не дим, а очі виїсть (почуття честі та гідності). • Раз на віку спіткнешся, та й то люди бачать (громадська думка).
• • Злість – погана порадниця (покарання).
• • Перехвалити – як пересолити (заохочення).
• • Добрі діти доброго слова послухаються, а лихі й дрючка не бояться (переконання).
• • Дитину вчи не штурханами, а добрими словами (доброта). Про критерії вихованості:
• • На дерево дивись, як родить, а на людину – як робить.
• • Говорить вздовж, а живе впоперек.

Про неперервну освіту:

• • Хто закінчує вчитися, той перестає жити.
• • Вік живи – вік учись.
• • Чоловік розуму вчиться цілий вік.

Про навчання:

• • Мудрим ніхто не вродився, а розуму навчився.
• • Грамоти вчиться – завтра знадобиться.
• • Хто вчиться змолоду, не знає на старість голоду.
• • Грамотний – видющий і на все тямущий.
• • Ученому – світ, а невченому – тьма.
• • Знайко біжить, а незнайко лежить.

Про зміст навчання:

• • Де більше науки, там менше муки.
• • Наука в ліс не веде, а з лісу виводить.
• • Хто хоче більше взнати, тому треба менше спати.
• • Гарно того вчити, хто хоче знати.

Про принципи навчання:

• Природовідповідність:

■ Тоді учи, як упоперек на лавці лежить; як поздовж, то вже складно вчити.

■ Чого Івась не навчиться, того Іван не знатиме.

■ Якщо дитину не научиш в пелюшках, то не научиш у

подушках.

■ Що ранком не зробиш, то вечором не здогониш.

■ Гни дерево, поки молоде, учи дитя, поки мале.

■ Нагинай гілляку, доки молода.

• Урахування вікових та індивідуальних особливостей:

■ Усяк розумний по-своєму: один спершу, інший – потім.

• Наочності:

■ Краще раз побачити, ніж сто разів почути.

■ Вір своїм очам, а не чужим речам.

• Свідомості та активності:

■ Хто думає, той і розум має.

• Зв'язку навчання з життям:

■ Хто що знає, тим і хліб заробляє.

■ Губами говори, а руками роби.

• Послідовності:

■ Спочатку ази та буки, а потім підуть науки.

• Міцності засвоєння знань:

■ Що в молодості навчишся, то на старість як знайдеш.

■ Чого навчився, того за плечима не носить.

Про методи навчання:

■ Не навчишся плавати, поки у вуха води не набереш.

■ Не користь книжку читати, коли тільки вершки хапати,

■ Коня керують уздами, а людину – словами.

Про форми навчання:

■ Знаєш і вмієш сам – навчи іншого (навчання "ланцюжком").

■ Чужим потом не нагрієшся (самонавчання).

Про методи заохочення та покарання:

■ Перехвалене – як пересолене.

■ Учи дітей не страхом, а ласкою.