< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Діяльність Глухівської музично-співацької школи та спеціальної адміністративно-старшинської школи

У 1737 (1738) р. у м. Глухів було відкрито козацьку школу музичної грамоти та церковного співу. Тут готували співаків придворної царської капели. Постійно навчалося 20 учнів. Вони оволодівали хоровим співом, навчалися грати на скрипці, гуслах, бандурі (по нотах). Вихідці з цієї школи в середині століття створили капели в деяких містах України, зокрема в 1763 р. – інструментальну капелу при київському магістраті. Саме в Глухівській музично-співацькій школі отримали початкову музичну освіту багато з тих, хто в майбутньому стали діячами української культури XVIII ст., зокрема відомий український композитор Д. Бортнянський. Функціонувала школа майже сорок років.

У 1754 р. була відкрита адміністративно-старшинська школа, яка готувала кадри козацької старшини, працівників гетьмансько-козацької адміністрації. За змістом і характером навчання прирівнювалася до кращих братських шкіл. Учні вивчали піїтику, риторику, математику, географію, астрономію, військову справу, велика увага приділялася патріотичному вихованню.

Функціонування Харківського, Чернігівського й Переяславського колегіумів

Певну роль у розвитку українського шкільництва (середньої освіти) відіграли Чернігівський (1690), Харківський (1727), Переяславський (1738) колегіуми.

Засновником Чернігівського колегіуму був Іоан Максимович (1651–1715). Колегіум був створений на базі слов'яно-латинської школи, яка була переведена в Новгород-Сіверський із Чернігова. У ньому навчалися переважно діти козацької старшини та багатих міщан. Термін навчання був шість років. Викладалися передусім загальноосвітні дисципліни. Добре поставлена навчально-виховна справа в колегіумі зробила його популярним культурно-освітнім центром Слобідської України. У 1776 р. колегіум був реорганізований у духовну семінарію.

Харківський колегіум було створено за зразком Києво-Могилянської колегії в 1727 р. Він був заснований у 1721 р. у Бєлгороді як слов'яно-латинська школа вихованцем Київської академії єпископом Єпіфанієм Тихорським, потім його перевели до Харкова. У ньому навчалися представники різних станів, за винятком кріпаків. З другої половини XVIII ст. у колегіумі викладали основи математики, інженерну справу, геодезію (наука про методи визначення форми, розмірів і гравітаційного поля Землі, зображення земної поверхні на планах і картах, а також вимірювання на місцевості під час проведення наукових та інженерних робіт), історію, географію, теологію, медицину та ін. У 1734 р. було відкрито клас богослов'я, у 1765 – класи французької та німецької, у 1773 – музичні (вокальний та інструментальний). У 1790 р. класи, у яких викладалися геодезія, інженерна та артилерійська справи, були реорганізовані в окреме училище. Тут у різні роки викладав Г. С. Сковорода (1759/1760) – учитель піїтики, (1762/1763) – синтаксису та грецької мови, (1768/1769) – катехізису, або християнської доброзвичайності, як це розумів Г. С. Сковорода). Після заснування в 1805 р. Харківського університету колегіум став становим навчальним закладом, а з часом його було реорганізовано в духовну семінарію.

У 1738 р. відкрився колегіум у Переяславі (нині м. Пере- яслав-Хмельницький Київської обл.). Він був заснований за зразком Київської академії. У ньому навчалися переважно діти духовенства, козацької старшини, міщан, заможних селян. Колегіум мав характер загальноосвітнього навчального закладу. Вивчали кілька мов, у тому числі латинську, поетику, риторику, діалектику, арифметику, геометрію, історію, музику. При колегіумі був гуртожиток – бурса. У ньому в різний час працювали викладачами Г. Сковорода (з 1753 викладав поетику), А. Козачинський та інші. У 80-ті pp. XVIII ст. був реорганізований у духовну семінарію (підпорядковувався Київській академії). У 1799 р. додатково було відкрито клас філософії, а в 1800 р. – богослов'я, після чого це став суто духовний навчальний заклад. У 1862 р. його було переведено до Полтави.

Отже, колегіуми втратили своє загальноосвітнє значення, перетворившись на богословські семінарії. Однією з причин цього було відкриття університетів.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >