< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Технологія приготування лікарських засобів рослинного походження

Технологія – наука, що вивчає теоретичні основи і практичні способи приготування лікарських форм, у тому числі і з лікарської рослинної сировини (ЛРС). ЛРС використовується для приготування водних витяжок (настоїв, відварів, чаїв, коктейлів, соків), масляних витяжок (медичних олій), спиртових витяжок (настоянок) та ін.

Якість лікарських форм з ЛРС залежить від вибору розчинника, ступеню подрібнення сировини, способу приготування та інших факторів. Вибір лікарської форми і способу приготування залежить від хімічного складу біологічно активних речовин (БАР), їх розчинності у воді, спирті, оліях. Для одержання лікувального ефекту необхідна адитивна дія лікарських форм, які містять не тільки основні БАР, а й супутні сполуки, що сприяють нормалізації обмінних процесів, покращують біодоступність діючих речовин.

Приготування водних витяжок

Настої і відвари – рідкі лікарські форми, що являються собою водні вилучення із лікарської рослинної сировини, а також водні розчини сухих і рідких екстрактів (концентратів). До водних вилучень відносяться і слизи.

Приготування настоїв і відварів регламентується загальною статтею "Настої і відвари" ГФ XI (т. 2, с. 147) та наказом МОЗ України № 197 від 07.09.1993 р.

Водні витяжки можуть бути як для внутрішнього (мікстури), так і для зовнішнього застосування (полоскання, примочки, промивання, компреси, ванни та ін.)

Екстрагування з ЛРС являє собою складний процес, що проходить у три стадії.

Перша стадія – змочування рослинного матеріалу і проникнення екстрагенту всередину нього.

Друга стадіяутворення "первинного соку". Усередині клітин розчинник взаємодіє з речовинами ЛРС.

Третя стадія – перехід БАР з рослинного матеріалу в рідке середовище – називається "масообміном".

Якість водних витяжок залежить від якості води, ступеню подрібнення ЛРС, температурного режиму і тривалості екстрагування, хімічного складу, значення pH середовища, стандартності сировини і т.д.

  • 1.1. Для приготування водних витяжок застосовують дистильовану, очищену або прокип'ячену і відстояну воду.
  • 1.2. Ступінь подрібнення ЛРС

Процес екстрагування проходить тим швидше, чим ретельніше подрібнено ЛРС. Однак, значне подрібнення сировини може уповільнити процес дифузії. Тому, ГФ XI рекомендує подрібнювати листя, квітки і траву до величини частинок не більше 5 мм (сито № 50); виняток становлять листя мучниці, брусниці, евкаліпту, бадану – не більше 1 мм (сито № 10). Стебла, кори, кореневища і коріння подрібнюють до 3 мм (сито № ЗО), плоди та насіння не більше 0,5 мм (сито № 5).

Подрібнення рослинної сировини має бути повним, без залишку, оскільки в різних частинах міститься різна кількість діючих речовин (наприклад, листя беладонни). Сировина повинна бути відсіяною від пилу, бо у воді частинки пилу набухають, маса буде склеюватися, обволікатися повітрям і погано змочуватися. Це створить перешкоду для проникнення екстрагенту в клітину.

1.3. Співвідношення кількості сировини і екстрагенту

Кількість води, яка використовується для одержання настоїв і відварів, повинна забезпечувати повноту вилучення діючих речовин. Зазвичай у рецепті вказується кількість сировини грамах) і кількість готового вилучення (у мл).

Водні витяжки з усіх рослин, крім сильнодіючих і спеціально обумовлених, готують у співвідношенні 1:10. Якщо кількість ЛРС у рецепті не зазначена, то, згідно ГФ XI з десяти масових частин сировини готують 100 об'ємних частин вилучень (1:10). З трави горицвіту і коренів з кореневищами валеріани витяжки готують у співвідношенні 1:30. Водні вилучення з групи сильнодіючої сировини (трава термопсису) готують тільки за приписом лікаря у співвідношенні 1:400 або з екстрактів (концентратів) також у співвідношенні 1:400. При виготовленні пастою або відвару з використанням екстракту (концентрату) останній беруть у кількості, що відповідає кількості ЛРС.

При приготуванні водних вилучень лікарська сировина утримує частину води, тому необхідно брати більшу кількість води, ніж прописано в рецепті. Додаткову кількість води вираховують, множенням маси сировини на відповідний коефіцієнт водопоглинання.

Коефіцієнтом водопоглинання (Кв) називається кількість води, яка поглинає 1 г рослинної сировини. Кв для найбільш часто застосовуваних видів сировини представлені в ГФ XI (таблиця 3.1).

Таблиця 3.1

Коефіцієнти водопоглинання (Кв) для різних видів лікарської рослинної сировини

Вид сировини

Кв

Вид сировини

Кв

Кора

Листя

-дуба

2,0

- кропиви

1,8

- калини

2,0

- мати-й-мачухи

3,0

- жостеру

1,6

- м'яти

2,4

Коріння

- сени

1,8

-солодки

1,7

- мучниці

1,4

Кореневище

- шавлії

3,3

- перстачу

1,4

Плоди шипшини

1,1

- з коріннями родовику

1.7

Трава

- з коріннями валеріани

2,9

- горицвіту

2,8

- змійовика

2,0

- звіробою

1,6

- полину

2,1

- кропиви собачої

2,0

- багна

2.2

Наприклад:

для приготування 200 мл настою із листя м'яти перцевої (1:10) необхідно взяти 20 гЛРС і додати очищеної води: 200 + (20,0 * 2,4) = 248 мл, де 2,4- коефіцієнт водопоглинання для листя м'яти.

Якщо у ГФ XI Кв не позначений, то слід керуватися умовно прийнятими коефіцієнтами: для коренів -1,5; для кори, квіток і трав – 2,0; для насіння – 3,0.

При виготовленні водних витяжок з урахуванням Кв об'єм їх все одно виходить трохи меншим (випаровуванім, змочування). Тому ГФ XI рекомендує після віджимання сировини об'єм витяжок виміряти і додати воду до необхідного об'єму.

1.4. Температурний режим і тривалість процесу екстрагування впливають на якісний і кількісний склад витяжок. Підвищення температури прискорює екстракцію. Однак, тривалий вплив високої температури призводить до руйнування термолабільних речовин (серцевих глікозидів), втрати летких компонентів (ефірних олій). Тому ГФ XI вимагає суворо дотримуватися певного режиму виготовлення: для відварів – настоювання на киплячій водяній бані 30 хв. з наступним охолодженням не менше 10 хв.; для настоїв – нагрівання на киплячій водяній бані 15 хв. з подальшим охолодженням не менше 45 хв.

Всі водні витяжки (за невеликим винятком) одержують шляхом настоювання на киплячій водяній бані ЛРС з водою кімнатної температури. При цьому температура в інфундирці підвищується поступово, тому пектинові речовини, слиз, камеді, протеїни встигають розчинитися і продифундувати раніше, ніж згорнуться або набухнуть.

1.5. Хімічний склад речовин і гістологічна будова ЛРС

Вибір способу екстракції залежить від гістологічної будови ЛРС (з листя, трав і квіток готують настої, із кори, коренів, кореневищ, плодів – відвари) і від фізико-хімічних властивостей діючих речовин (стійкість до впливу підвищеної температури, розчинність у холодній і гарячій воді, летючість і т.д.).

З сировини, що містить термолабільні і леткі речовини (корені і кореневища валеріани, листя м'яти, шавлії і наперстянки, трава горицвіту тощо), готують настої, а із сировини, що містить термостійкі речовини (листя мучниці, кора дуба та ін.) – відвари.

1.6. Технологія приготування водних витяжок

Подрібнену лікарську сировину вміщують в інфундирку, заливають водою кімнатної температури, взятої з урахуванням коефіцієнта водопоглипання, закривають кришкою і нагрівають на киплячій водяній бані при частому помішуванні: відвари – 30 хв., настої – 15 хв. Потім інфундирку знімають і охолоджують при кімнатній температурі: відвари – 10 хв., а настої – не менше 45 хвилин.

Витяжку проціджують через марлю з ватним тампоном, залишок сировини віджимають, промивають водою, доводячи до потрібного об'єму.

У разі виготовлення водних витяжок з ЛРС об'ємом 1000-3000 мл, час настоювання на киплячій водяній бані продовжують для настоїв до 25 хв., а для відварів – до 40 хв.

При необхідності термінового виготовлення водних витяжок настоювання на водяній бані проводять впродовж 25 хв. з подальшим штучним охолодженням.

Згідно з наказом МОЗ України № 197 від 07.09.1993 р. багатокомпонентні витяжки з рослинної сировини, що потребують однопланового режиму екстракції, готують в одній інфундирці, незалежно від гістологічної структури сировини.

Наприклад:

Настій кореневищ з корінням валеріани10,0 г.

Листя м'яти – 4,0 г.

Готують в одному температурному режимі з урахуванням несумісності поєднання в лікарських формах з ЛРС (табл. 3.2). Подрібнену ЛРС (10 г кореневищ з корінням валеріани та 4 г листя м'яти) вміщують в інфундирку, заливають 239 мл (200 + 10x2,9 + 4x2,4 = 238,6) води кімнатної температури і настоюють на киплячій водяній бані впродовж 15 хв., охолоджують не менше 45 хв., проціджують у мірний циліндр, залишок віджимають. При необхідності об'єм витяжки доводять очищеною водою до 200 мл. Багатокомпонентну водну витяжку з ЛРС, що вимагає різних умов екстрагування, одержують настоюючи кожен вид сировини окремо з максимальною кількістю води (але не менше, ніж 10-кратною по відношенню до рослинної сировини) з урахуванням коефіцієнтів водопоглинання.

Наприклад:

Кореня алтея – 10 г,

Кореневища з коренями валеріани – 8 г,

Трави собачої кропиви – 20 г,

Листя мати-й-мачухи – 20 г,

Кори калини – 25 г,

Води очищеної – до 1000 мл

До складу пропису входить ЛРС, що вимагає різнопланового режиму екстрагування: з кореня алтея слиз екстрагується при кімнатній температурі, з кореневищ з коренями валеріани, трави собачої кропиви, листя мати-й-мачухи готують настій, з кори калини – відвар. Екстрагент ділять на три частини.

З прописаної кількості алтейного кореня готують 200 мл екстракту. Для цього 13 г (10x1,3) алтейного кореня заливають 230 мл (200×1,3) води. Для екстрагування кори калини беруть 300 мл води (250 + 2×2,5). Для одержання настою з кореневища з коренями валеріани, трави собачої кропиви і листків мати-й-мачухи беруть 673 мл (550 + 20×3,0 + 8×2,9 + 20×2,0). Всі три витяжки готують окремо у відповідності до вимог ГФ XI, потім одержані витяжки об'єднують, і якщо потрібно, доводять до заданого об'єму.

Згідно ГФ XI при виготовленні настоїв і відварів можна замість рослинної сировини використовувати сухі або рідкі екстракти. Екстракти-концентрати виготовляють заводським способом у співвідношенні 1:1 або 1:2. Концентрати 1:1 беруть у кількості, що дорівнює масі ЛРС, прописаної в рецепті, а концентрати 1:2-у подвійній кількості. У народній медицині відзначається велика різноманітність способів приготування лікарських форм. Деякі з них описані у книгах М. О. Носаля, І. М. Носаля (1958), О. П. Попова (1967), які рекомендують тривале (до 12 годин) настоювання ЛРС з водою кімнатної температури і наступним 5-7-хвилинним кип'ятінням. З трав, листя, квіток автори рекомендують готувати напари шляхом настоювання в теплій духовці ЛРС, залитої на ніч окропом. Чаї є неофіцінальною лікарською формою, що готують шляхом настоювання ЛРС, залитою окропом в щільно закритому посуді впродовж 30 хвилин – 1 години. Зазвичай чай готують з ЛРС, що містить ефірні олії, термолобільні вітаміни, ферменти.

Водні витяжки швидко псуються під впливом мікроорганізмів. їх необхідно відпускати у простерилізованих склянках із безбарвного або оранжевого скла, закупорених поліетиленовими корками, на які нагвинчують пластмасові кришки. З аптек водні витяжки відпускаються тільки свіжоприготовленими. На склянках, крім основної етикетки "Внутрішнє" або "Зовнішнє", повинні бути допоміжні "Зберігати в прохолодному місці", "Перед вживанням збовтувати". Зберігають настої і відвари у відповідності з фізико-хімічними властивостями

Таблиця 3.2

Несумісні поєднання в лікарських формах з рослинної сировини

Найменування біологічно активних речовин

Перелік несумісних поєднань

Причини несумісності

Алкалоїди

  • 1. Дубильні речовини (настої, відвари їх що містять, екстракт глоду, відвар мучниці та ін.)
  • 2. Серцеві глікозиди
  • 3. Солі важких металів (ртуті, свинцю, кадмію та ін.)
  • 4. Препарати йоду (розчин йоду, розчин Люголя та ін.)
  • 5. Лужнорсагуючі речовини (натрієві солі

барбітурової кислоти, натрію гідрокарбонат,

гексаметилентетрамін (уротропін) та ін.)

6. Глюкоза

Утворюються отруйні осади

Утворюються отруйні осади Утворюються отруйні осади

Утворюються отруйні осади

Виділяють малорозчинні осади алкалоїдів

Хімічна взаємодія з альдегідною групою глюкози

Серцеві глікозиди

  • 1. Дубильні речовини, а також настої, відвари, екстракти, які їх містять
  • 2. Солі важких металів
  • 3. Алкалоїди
  • 4. Препарати йоду
  • 5. Луги, кислоти, окислювачі
  • 6. Гормони (кортизон, преднізолон та ін.)
  • 7. Діуретики (дихлотіазид, спіронолактом і ін.)
  • 8. Антибіотики – аміноглікозиди (нсоміцину сульфат, стрептоміцин, гентаміцин та ін.)

Утворюються отруйні осади

Утворюються отруйні осади

Утворюються отруйні осади

Утворюються отруйні осади

Інактивуються

Підвищується токсичність

Зменшується діуретичний ефект

Зменшується всмоктуваність

Дубильні речовини, танін

  • 1. Алкалоїди
  • 2. Серцеві глікозиди
  • 3. Солі важких металів
  • 4. Білкові речовини

Утворюються отруйні осади

Утворюються отруйні осади

Утворюються отруйні осади

Утворюються отруйні осади

Слизи, пектини, камеді

  • 1. Алкоголь (етиловий спирт)
  • 2. Танін

Утворюються отруйні осади

Утворюються отруйні осади

речовин, що входять до їх складу, при температурі не вище 25 °С або в холодильнику при температурі 3-5 °С. Термін придатності водних витяжок не більше 2-х діб.

1.7. Призначення настоїв і відварів

При виписуванні рецептів на настої і відвари лікар зазвичай вказує необхідні кількості сировини для настою або відвару:

Настій трави горицвіту весняного 6:180.

Проте лікар може обмежуватися призначенням загальної кількості лікарської форми:

Настою горицвіту весняного 200 мл.

Враховуючи, що горицвіт відноситься до групи рослин, з яких настої готують у співвідношенні 1:30, для їх виготовлення на 200 мл настою беруть 6 г трави горицвіту.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >