Родовик лікарський (Sanguisorba officinalis L.)
Багаторічна трав'яниста рослина з родини Розові (Rosaceae) має дерев'янисте кореневище з темно-коричневими коренями. Стебла прямостоячі висотою до 1,5 м ребристі, вгорі розгалужені, всередині порожні, голі. Листки непарноперисті, з видовженояйцевидними або еліптичними, пильчасто-зубчастими по краю. Темно-зеленими зверху і сизуватими знизу. Прикореневі листки зібрані у розетку на довгих черешках, а стеблові – черешкові і чергові. Квітки темно-червоні або майже чорно-пурпурові, правильні, двостатеві, безпелюсткові на довгих прямих квітконосах. Цвіте у червні-вересні. Плід – однонасінний горішок.
Поширення. Росте на заливних луках, вогких полянах і узліссях, по обривах, берегах річок, у заплавах річок, серед чагарників, на всій території СНД, у тому числі в Україні.
Заготівля. Збирають кореневища з коренями восени або весною і сушать. Траву заготовляють під час цвітіння рослини і сушать.
Хімічний склад. Кореневища і корені містять сапоніни сангвісорбін, потерин і гептриконтан, стерини, флавоноїди (кверцетин, кемпферол), антоціани, до 25 % дубильних речовин (катехін, гатокатехін) і продукти їх окислення, крохмаль, кальцію оксалат, ефірні олії, галову, елагову і щавлеву кислоти, вітамін С, каротин, сполуки мангану, ванадію, заліза, кальцію, магнію. В траві рослини є дубильні речовини, ефірні олії (1,5-1,8 %), сапонін, сангвісорбін (2,5-4 %). У листі є аскорбінова кислота (360-920 мг%) і каротин.
Застосування. Препарати кореневищ мають в'яжучі, знеболювальні, кровоспинні, антисептичні й протицистні властивості, звужують судини, гальмують перистальтику кишечнику, збуджують м'язи серця. Застосовують при захворюваннях шлунково-кишкового тракту, ентероколітах, інтоксикаційних і гастрогенних проносах, виразковому коліті, дизентерії, як кровоспинні засоби при маткових (фіброміоми, ерозії шийки матки, у післяабортивному періоді), ниркових, легеневих, шлункових, кишкових кровотечах, кровохарканнях, у томі числі у хворих на туберкульоз, при надмірних менструаціях, на грунті запалення придатків, геморагічних мстропатіях. Беруть 1 ст. л. сировини (15 г), заливають 1 склянкою окропу, кип'ятять 30 хв. і приймають по 1 ст. л. 5-6 рази на день, або 0,5 ч. л., приймають по 1 ст. л. після їди 2-3 рази на день, або порошок по 0,5 г 3-6 разів на день. Рідкий екстракт приймають по 30-50 крапель 3-4 рази на день. При лямбліозних холециститах вводять за допомогою дуоденального зонду по 100 мл 33 % відвару кореневищ 3-8 разів, а через 1-2 місяці курс лікування повторюють; при холециститах приймають по 1 ст. л. 10 % відвару 3-4 рази на день.
У народній медицині, крім того, застосовують при болях у шлунку, голови, горла, раку молочної залози, дизентерії, геморої. Приймають по 400-500 мл 10 % відвару, або по 1-2 ч. л. 3-4 рази на день 20 % настоянку кореневищ на горілці.
Застосовують при трихомонадних кольпітах, ерозіях шийки матки, фіброміомі та запаленні матки у вигляді спринцювань і тампонів з відваром кореневищ. При виразкових колітах і дизентерії беруть 1 ст. л. 20 % горілчаної настоянки кореневищ, розводять в 1 склянці води і вводять у пряму кишку. Відваром кореневищ полощуть рот при стоматиті та гінгівіті, промивають при запаленні вен ніг, у тому числі виразках, варикозному розширенні, гнійних ранах, пролежнях, кровотечах, роблять примочки при запальних процесах і виразках. Використовують витяжку, яку одержують настоюванням 1 ч. л. кореневищ в 1 склянці окропу протягом 1-3 год. При геморої приймають сидячі ванни з міцним відваром кореневищ або всієї рослини.
Молоді листочки та пагони додають до салатів, супів; молоде зварене кореневище – салатів і вінегретів.