< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Лікарські рослини та сировина, які містять сапоніни

Сапоніни (від лат. sapo (saponis) – мило) – складні органічні безазотисті сполуки групи глікозидів. Характерною їх властивістю є здатність збільшувати поверхневий натяг рідини та вмилюватися. Вперше були ідентифіковані у 1810 році.

Сапоніни викликають гемоліз еритроцитів у зв'язку з утворенням комплексів з холестерином мембран. При цьому мембрана із напівпроникної стає прониклою і, таким чином, гемоглобін виходить у плазму крові, фарбуючи її в червоний колір ("лакова" кров).

Сапоніни – безкольорові або жовтуваті гігроскопічні речовини, розчинні у гідрофільних розчинниках (вода, метанол і етанол) та нерозчинні у гідрофобних розчинниках (бензол, хлороформ, діетиловий ефір).

Для виявлення сапонінів у рослинній сировині використовують реакції, які базуються на їх фізичних властивостях (ціноутворення), біологічних (гемоліз) та фізико-хімічних (хроматографічний розподіл їх наступною ідентифікацією за допомогою кислих реагентів).

Сапоніни мають широкий спектр фармакологічної дії. їх застосовують як стимулюючі та тонізуючі (женьшень, аралія маньчжурська), седативні (синюха блакитна), протизапальні, регулюючі водно-сольовий обмін (солодка гола), відхаркувальні, сечогінні, проносні тощо.

В залежності від будови аглікону (сапогеніну) сапоніни поділяють на стероїдні та тритерпенові.

У стероїдних сапонінів аглікони відносяться до С27-стеролів, боковий ланцюг яких метаболічно змінюється з утворенням спірокетальної системи. До них відносять цигігонін, тигонін та гігомін (наперстянка пурпурова, діоскорея кавказька).

У тритерпенових сапонінів аглікони представлені пентациклічними або тетрациклічними тритерпеноїдами. З цієї групи фармакологічну активність мають сенегін, полігалова кислота, які знаходяться в коренях рослин родини Китяткові (Polygalaceae) та інших.

Найбільш відомі рослини, в яких містяться сапоніни наведені нижче.

Аралія маньчжурська (Aralia mandshurica Rupr. et Maxim)

Листопадний колючий кущ або дерево з родини Аралієві (Aralicae) з довгим нерозгалуженим коренем, стовбуром висотою до 15 м. На його верхівці зібрані кільцем довгочерешкові, злегка пальчасті, двічіперистоскладні загострені листки і дрібні двостатеві, правильні, зеленуваті, зібрані у довгі густі волоті квіти. Цвіте у липні місяці. Плід – соковита синьо-чорна кістянка.

Поширення. Росте як підлісок у хвойних та мішаних лісах, на полянках, прогалинах, узліссях, косогорах, схилах Далекого Сходу. Розводять в Україні як інтродуцент у ботанічних садах та дендропарках.

Заготівля. Збирають корені й сушать.

Хімічний склад. Корені містять тритерпенові сапоніни: аралозиди А, В і С, які є глікозидами олеанолевої кислоти, а також глюкозу, арабінозу, галактозу, кселулозу, олеїнову, глюкуронову і глюконову кислоти, смолу, холін, ефірну олію, дубильні речовини та інші речовини.

Застосування. Препарати коренів мають стимулюючий і тонізуючий вплив на центральну нервову систему, збільшують амплітуду й сповільнюють темп серцевих скорочень. Застосовують при депресивних, астенічних, неврастенічних і психоастенічних станах, шизофренії з астеноіпохондричним синдромом, при емоційних станах, постгрипозних арахноїдитах, астенічному синдромі на Грунті хронічних неврологічішх захворювань, при імпотенції, гіпотонії. При вживанні препаратів зменшуються і зникають головні болі, загальна слабкість, стомлюваність, поліпшується сон і апетит, відновлюється працездатність і т. д. Найчастіше використовують 10 % настоянку коренів на 70 % спирті. Призначають по 10-20 крапель 2 рази на день у першій половині дня впродовж 30 днів. Протипоказана при гіпертонічній хворобі, безсонні, підвищеній нервовій збудженості.

З коренів виготовляють сапарал – суміш амонієвих солей аралозидів А, В і С. Застосовують для стимулювання центральної нервової системи при неврастенії, загальній слабкості, психічних розладах, астенічних і астенодепресивних станах, гіпотонії, імпотенції, а також при розумовій та фізичній перевтомі і для її упередження. Приймають по 0,05 г 1-2 рази на день у першій половині дня впродовж 15-30 днів. Після 1-2 тижневої перерви дають повторно по 0,05-0,1 г на день. Протипоказаний при гіпертонії, епілепсії, гіперкінезах, підвищеній збудженості. Випускають у таблетках по 0,05 г.

На Сахаліні росте Аралія Шмідта (A. schmidtii Pojark), у коренях якої є аралозиди (11,2-14,4 %). Настоянка коренів збуджує центральну нервову систему і має діуретичну дію.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >