Чебрець плазкий (Thymus serpyllum L.)
Багаторічний, ароматичний півкущ з родини Губоцвіті або Ясноткові (Labialae або Lamiacea) з дерев'янистим коренем з тонкими мичками і червоно-бурими, біля основи злегка дерев'янистими розгалуженими стеблами висотою до 30 см. На численних гілочках сидять короткочерешкові дрібні, м'які, еліптичні, оберненояйцеподібні з численними залозками листки. Дрібні, рожеві або фіолетово-червоні двостатеві, двогубі квітки зібрані у волотисті суцвіття. Цвіте у червні-липні. Плід – ценобій з 4 горішків у чашечці. Горішки темно-бурі або коричневі (0,6-1 мм в довжину).
Поширення. Росте у соснових борах, лісах, на узліссях, по берегах сухих канав, горбах, схилах, ярах, серед чагарників у лісостеповій смузі України, Європейської частини, Сибіру і Забайкаллі.
Заготівля. Збирають і сушать траву у фазі цвітіння.
Хімічний склад. У сировині міститься ефірна олія (0,1-1 %), до складу якої входить тимол, ліналоол, пінен, фенол, цимол, карвакрол, терпінен, терпінеол, борнеол, цингіберен, а також гірка речовина серпілін, камедь, олеїнова і урсолова кислоти, флавоноїди, смола, жири, дубильні речовини, барвники та мінеральні речовини.
Інші види. Використовують чебрець Маршаллів (Th. marchallianus Willd.) і звичайний (Th. vulgaris L.), що містить до 2 % ефірної олії, в якій є до 60 % фенолів, в основному тимол.
Застосування. Ефірна олія, в основному тимол, має бактерицидну дію щодо патогенних коків та грибків, менш активна проти грам-негативних бактерій, згубно діє на стрічкових глистів і волосоглава. Виділяючись через легені, полегшує виділення і розріджує мокротиння. Проявляє також седативну, знеболювальну, антиспазматичну й протизапальну дію. Застосовують при хронічному бронхіті, пневмонії із слизистим мокротинням, особливо у період затихання процесу, емфіземі легенів, бронхіальній астмі, бронхоектазах, хронічному гастриті, спазмах і кольках у шлунку, виразковій хворобі шлунка й 12-палої кишки, метеоризмі, діареї, для упередження закрепу у грудних дітей, покращання апетиту й травлення, проти глистів, як протисудомний засіб (свіжа трава), при радикулітах, ішіасі, невритах, ревматизмі суглобів, як ранозагоювальний засіб. Готують настій трави у пропорції 15:200 і приймають по 1 ст. л. 2-3 рази на день, або 5 ч. л. заливають 1 склянкою окропу, настоюють 20 хв. і п'ють ковтками по 1-2 склянці на день. При радикулітах, ішіасі, попереково-крижовому невриті 20 г трави заливають 1 л окропу, нагрівають до кипіння і приймають гарячим по 0,5 склянки 4 рази на день.
З трави виготовляють рідкий екстракт, який входить до складу пертусину (екстракт чебрецю – 12 г, бромід калію – 1 г, спирт – 5 г, цукровий сироп – 82 г). Приймають як відхаркувальний і пом'якшувальний засіб при бронхітах та інших захворюваннях дихальних шляхів, при коклюші – дорослі по 1 ст. л., діти – по 0,5-1 ч. або 1 десертній ложці 3 рази на день після їди. При тривалому застосуванні можливі явища бромізму: шкірні висипи, риніт, кон'юнктивіт, гастроентероколіт, загальна слабкість, атаксія, брадикардія тощо.
При нічному енурезі беруть 3 ч. л. трави, заливають 3 склянками окропу, нагрівають щоб випарувалась третина рідини, і приймають по 1 ч. л. 3-4 рази на день впродовж 5-6 тижнів, роблять перерву на 4 тижні і лікування повторюють.
У народній медицині ще застосовують як пото- і сечогінний засіб при запаленні нирок, сечового міхура, при гіпертонічній хворобі, атеросклерозі, невралгіях, паралічах, безсонні, гінекологічних захворюваннях. Беруть 10-15 г сировини, заливають 1 л окропу, настоюють 20 хв. і випивають впродовж дня, або 10 г заливають 100 мл окропу, кип'ятять до випаровування половини рідини й приймають по 1 ч. л. 3-4 рази на день. Готують і настій на молоці.
Порошок трави дають нюхати при непритомності. Ватку, змочену настоянкою трави, вкладають при болі зубів у дупло. Напаром трави роблять компреси на нариви, фурункули, пухлини, полощуть рот і горло при ангінах, стоматитах, гінгівітах. При ревматизмі, паралічах, невралгіях роблять припарки з трави на ураженні місця. Напаром 1 ст. л. квіток на 1 склянку окропу роблять промивання і примочки при запаленні очей. При ревматизмі суглобів і м'язів, екземах, нервових хворобах, висипах та інших захворюваннях шкіри, пов'язаних з обміном речовин, беруть 50 г трави, заливають відром окропу, настоюють у теплому місці 30 хв. і додають до ванни, наповненої водою. Таким настоєм роблять полоскання при ангіні, стоматитах, запаленні зіву, використовують для спринцювання. Теплі вичавки, які залишаються після приготування настою, прикладають до болісних місць. Використовують у дитячій практиці: беруть 50 г трави, заливають 5 л окропу настоюють 20 хв., додають до ванни, наповненої водою і в ній купають 2 рази на тиждень дітей, хворих на рахіт, скрофульози, порушення обміну речовин. Порошок трави використовують як присипку. Спиртову настоянку і відвар трави на соняшниковий олії втирають у болісні місця при радикулітах і паралічах. Застосування трави тривалий час може привести до пониження j функції щитовидної залози.
З трави Чебрецю звичайного (Th. vulgaris L) і Чебрецю плазкого (Th. serpyllum L.) одержують чебрецеву олію. З неї виділяють тимол, який має ан- тесептичні та протиглисні властивості. Призначають по 0,1 г 2-3 рази на день при проносах, метеоризмі, для зменшення бродіння у кишечнику, а 0,05-0,1 % розчином полощуть рот, зів, носоглотку. При анкілостомозі після відповідної підготовки хворого і прийому напередодні лікування проносного засобу ранком натщесерце дають тимол у таких добових дозах: 2-5 років – 0,2-0,5 г, 6-8 років – 0,6-0,8 г, 9-10 років – 1-1,2 г, 11-15 років – 1,2-2 г, 16-20 років – 2,5-3 г, 21-50 років – 4 г, старше 50 років – 3 г. Добові дози поділяють на 4 рівні частини і приймають з перервами 15-20 хв., а потім через 1,5 год. приймають сольовий проносний засіб. Курс лікування – 3 дні. У разі необхідності лікування повторюють через 2-3 тижні. При трихоцефальозі дорослим дають 0,75-1 г тимолу вранці натщесерце. Курс лікування – 5 днів. На 6-й день увечері призначають сольовий проносний засіб. Потім роблять перерву на 6 днів. Тимол протипоказаний при серцевій декомпенсації, захворюваннях нирок і печінки, виразковій хворобі шлунку й 12-палої кишки, при вагітності. Додають як консервант до деяких ліків. Входить до складу інгаліпту та інших готових ліків. Список Б.
Виготовляють тимолову олію, розчиняючи 1 г тимолу в 99 мл оливкової олії. Застосовують як антисептичний і злегка анестезуючий засіб для зменшення свербіння при захворюваннях шкіри.
Чебрецем обкурюють з метою дезинфекцїї та дератизації приміщення, а також дітей від переляку.
Траву використовують як пряну приправу. У вигляді порошку додають до овочевих і м'ясних супів, рибних і м'ясних страв, для ароматизації ковбас, соусів, сирів, желе, чаю, при маринуванні маслин, солінні та мочінні овочів.