< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Лікарські рослини та сировина, які містять алкалоїди

Алкалоїди (від араб. alkali – луг та гр. eidos – подібний) – це азотовмісні органічні речовини в основному рослинного походження, різної структури, які мають гетероциклічну будову і в сполуках з кислотами утворюють солі.

Назва алкалоїди запропонована Мейснером у 1819 році. Найбільш широко вони містяться серед рослин відділу покритонасінних (квіткових), родин: жовтецевих, макових, кутрових, бобових, пасльонових, маренових та ін. Найчастіше у рослинах вони представлені не одним алкалоїдом, а сумішшю. Так, наприклад, у висушеному молочному соку голівок снотворного маку (який називають опієм) їх нараховується майже 28; у корі хінного дерева – 24; в листі тютюну – 10. Кількісний вміст їх в одних і тих же представників рослин залежить від пори року, грунтових і кліматичних умов, періоду вегетації та фізіологічного стану рослини. Звичайно вміст їх невеликий і складає десяті та соті долі відсотка. Тільки невелика кількість рослин мають вміст до 15-20 % (наприклад, кора культивованих форм хінного дерева).

Більшість кисневмісних алкалоїдів це тверді кристалічні речовини без запаху, з гірким смаком, безкольорові. Лише деякі забарвлені (наприклад, сангвінарин – жовто-гарячого кольору).

Алкалоїдні основи практично нерозчинні у воді, за виключенням кофеїну, ефедрину, ергометрину, але добре розчиняються у неполярних органічних розчинниках. Деякі солі алкалоїдів розчиняються у хлороформі (наприклад, папаверину гідрохлорид).

Алкалоїди, як біологічно активні речовини, відіграють активну роль в обміні речовин, будучи стимуляторами і регуляторами біохімічних процесів.

А. П. Орєхов розподілив їх на групи, поклавши в основу будову азотовмісних гетероциклів.

До загально відомих алкалоїдів відносять кофеїн, теобромін, теофілін, які є похідними пурину. Кофеїн знаходиться в листі чаю, насінні кави тощо; теофілін – у листі чаю, насінні кави.

Серед алкалоїдів опію головним є морфін – похідний фенантреиізохіноліну. В опії міститься метиловий ефір морфіну – кодеїн. До цієї групи належать алкалоїди чистотілу звичайногомстоксихелідонін, гемохелідонін, оксихелідонін, сангвінарин, хелеритрин.

З похідних тропану найбільш важливими є атропін, гіосциамін, які містяться в таких лікарських рослинах, як беладонпа звичайна, блекота чорна, дурман звичайний, скополія карніолійська.

До цієї групи алкалоїдів також відносять кокаїн та близькі до нього речовини, які містяться в листі кокаїнового куща; пелет'єрин, ізопелет'єрин у корі гранату.

З похідних хіноліну викликають інтерес алкалоїди, які знаходяться у хінному дереві – хінін, хінідин, хініцин, хіновий.

Головними представниками алкалоїдів з групи ізохіноліну вважається папаверин, який міститься в рослинах із родини макові, а також берберин і оксіакантин, який знаходиться у рослинах родин барбарисові, макові, жовтецеві, рутові.

З похідних піридину відомі піперин, рицинін, нікотин (у плодах перцю гіркого) та його гексагідропохідний піперидин, лобелін, коніїн; лобелін, лобелапідин, норлобеланін (у всіх органах лобелії здутої); рицинін (у насінні рицини звичайної); коніїн, метилконіїн, γ-коніцеїн (у плодах болиголову плямистого).

Алкалоїди а-ехінопсин, β-ехінопсин та ехінопсиїн, які також відносяться до похідних хіноліну, знаходяться у плодах головатеня звичайного.

У листі рослини пілокарпус перистолистий містяться алкалоїди, похідні імідазолу – пілокарпін, ізопілокарпін, пілокарпідин.

З насіння стрихнос – блювотного горіха (чилібуха) виділяють стрихнін, бруцин, логанін, які мають структуру похідних індолових алкалоїдів.

До групи індолових алкалоїдів, які містяться у маткових ріжках (ріжках споринні) важливе значення мають алкалоїди ерготамін, ерготоксину етаносульфонат. З похідних індолу в кореневищі та коренях раувольфії зміїної містяться алкалоїди резерпін та ресцинамін, серпентин, серпій, сарпагіи, ресцинамін, аймаліцин, аймалін, айматінін (раувольфій, неоаймалін), іохімбін та ін.; у траві барвінку рожевого – вінбластин, вінкристин, лейрозин; у траві барвінку малого вінкамін, ізовінкамін, вінкалідин.

Алкалоїди, похідні піролізидину містяться в рослинах родин айстрові, бобові, шорстколисті та ін.

Зокрема, із вегетативної частини жовтозілля широколистого (родина айстрові) виділені алкалоїди – платифілін, сенецифілін, сарацин; із трави термопсису ланцетовидного (родина бобові) – термопсин, метилцитизин, анагірин, пахікарпін; у квітках та листі проліска білосніжного (родина амарилісові) відмічено вміст алкалоїдів.

До алкалоїдів фенілалкіламіпових основ відносяться L-ефедрин та D-псевдоефедрин (знаходяться в зелених гілках ефедри двоколосої із родини ефсдрові).

До ациклічних алкалоїдів відносять сферофізин, який міститься у сферо- фізі солонцевій.

З трополонових алкалоїдів найбільш відомі колхіцин, колхамін та колхіциїн, які знаходиться у пізньоцвіті осінньому (родина мелантієві).

З інших, менш відомих алкалоїдів, слід згадати гармалін, гармалон, гармін (у всіх частинах та насінні гармали звичайної); аконітин, зонгорин, моноацетил- зонгарин (у коренеплодах аконіту отруйного); йєрвин, псевдойєрвин, рубеверин, рубейєрвин, протовератрідин (у всіх частинах рослини чемериці Лобеля).

Слід відмітити, що алкалоїди наділені рядом негативних властивостей. При їх вживанні розвивається пристрасть, медикаментозна залежність (наркоманія). Більшість із них – сильні отрути, здатні викликати отруєння із летальним наслідком.

У зв'язку з цим алкалоїдну сировину зберігають за списком Б, за виключенням насіння чилібухи та бульбоцибулин пізньоцвіту прекрасного та пізньоцвіту осіннього, які відносяться до списку А.

Чисті алкалоїди зберігають за списком А, а комплексні препарати за списком Б.

Найбільш розповсюдженими рослинами, які містять алкалоїди, серед рослин, дерев і кущів є: барбарис звичайний, барвінок малий, беладонна звичайна, блекота чорна, дурман звичайний, ефедра двоколоса, жовтозілля широколисте, мак снотворний, перець стручковий, плаун баранець, пізньоцвіт осінній, раувольфія зміїна, ріжки пурпурові, скополія карніолійська, термопсис ланцетовидний, чемериця Лобеля, чилібуха, чистотіл звичайний.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >