Чорниця звичайна (Vaccinium myrtillus L.)

Низький розгалужений кущик з родини Вересові (Ericaceae) з гіллястими, гостроребристими голими гілками. Листки спірально розташовані, майже сидячі, суцільні, на верхівці загострені, зверху світло-зелені, знизу бліді, голі або по жилках короткоопушені. Квітки правильні, зеленувато-білі з рожевим відтінком, поодинокі на коротких квітконіжках, пазушні. Цвіте в травні-червні. Плід – соковита куляста чорна ягода з багатьма насінинами.

Поширення. Росте у хвойних, мішаних і листяних лісах Карпат, па Поліссі, Європейській частині, у Сибіру, на Кавказі.

Заготівля. Листя заготовляють під час цвітіння рослини. Плоди збирають повністю стиглими. Використовують свіжими або сушать.

Хімічний склад. У плодах є флавоноїди (рутин, кверцетин, гесперидин), дубильні речовини пірокатехінової групи (до 12 %), антоціановий глікозид міртилін (до 1 %), який розкладається на міртилідин і вуглевод, сахароза (0,6 %), фруктоза (до 3,9 %), глюкоза (до 2,7 %), органічні кислоти (лимонна, яблучна, бурштинова, молочна, щавлева) (до 7 %), пектини (0,6 %), вітаміни: С (6 мг%), В, (0,02 мг%), В₂ (0,02 мг%), PP (0,3 мг%), Р (320-540 мг%), каротин (до 1,6 мг%), інозит, а також антоціани, антрацени, глікозид вакциніїн, глюкозиди і галактозиди дельфінідин хлориду, монометиловий ефір хлоридів дельфінідину і мальвідину, сполуки кальцію (16 мг%), фосфору (13 мг%), заліза (0,8 мг%), алюмінію, хрому, міді, срібла, барію, свинцю. У листі містяться дубильні речовини пірокатехінової та пірогалової групи (6-11 %), миртилін, арбутин (0,4-1,1 %), флавоноїди (кверцитин, кверцетин-3-глюкозид, кверцетин-3-рамнозид, кверцстин-3- глюкозил-глюкозид, кверцетрин, ізокверцитрин), сапоніни, ефірні олії, смолисті речовини.

Застосування. Як ніжний в'яжучий і протизапальний засіб при підгострих і хронічних закрепах, гнильному бродінні в кишечнику, особливо у дітей, ентероколітах, циститі, диспепсії, цукровому діабеті. Вживають як свіжі, так і сушені ягоди. При проносах і розладах травлення з'їдають по 50-100 г свіжих ягід, або беруть 4 ч. л. (20 г) сухих ягід, заливають 1 склянкою води, настоюють 8 год. і випивають 1 склянку настою протягом дня. При запаленнях шлунково-кишкового тракту та діабеті беруть 2 ч. л., заливають 1 склянкою окропу, настоюють 60 хв. і випивають протягом дня. При проносах вживають відвар і кисіль із сухих ягід: 1 ст. л. заливають 2 склянками окропу, кип'ятять поки залишиться половина рідини і п'ють гарячим по 0,25 склянки до їжі 4 рази на день. Чорничний кисіль готують так: 15 г сухих ягід заливають 1 склянкою води, варять 20 хв., розминають, проціджують крізь марлю, всипають у відвар цукор (24 г) і лимонну кислоту (0,2 г), знову нагрівають до кипіння, а потім трохи зменшують вогонь, додають крохмаль (10 г), змішаний з 4-кратною кількістю охолодженої прокип'яченої води і розминають.

Ягоди поліпшують зір у сутінках і вночі, а також у осіб, які працюють тривалий час при штучному освітленні; їх ввели до меню космонавтів.

У народній медицині, крім того, застосовують при нічному нетриманні сечі, нирковокам'яній хворобі, болях у шлунково-кишковому тракті, антацидних гастритах, дизентерії, кишкових кровотечах.

При хронічному коліті вживають чорничне вино: 2 ст. л. сухих ягід заливають 0,5 склянки окропу, кип'ятять 20 хв., додають 1 склянку червоного вина, кип'ятять 10 хв. і приймають по 1 ст. л. 3 рази на день.

При запаленнях шлунково-кишкового тракту, пониженій кислотності шлункового соку, недокрів'ї, нирковокам'яній хворобі рекомендують їсти ягоди черниці та суниці до 1 кг на день протягом усього сезону (3-4) тижні. При нападах ниркових кольок і болів одночасно з прийняттям ягід роблять гарячі ванни з відваром суміші рівних частин трави хвоща й весняної соломи. Допомагають ягоди чорниці як самі по собі, так і у комбінації з ягодами суниць, якщо їх споживати свіжими й у великій кількості, при подагрі та інших хворобах обміну речовин, при ревматизмі.

При екземах, некротичних виразках, опіках, прищах, висипах на шкірі свіжі ягоди варять до густої консистенції, наносять товстим шаром і прибинтовують. Пов'язку змінюють щодня. При ураженнях шкіри ще роблять компреси з відваром ягід, змінюючи їх через кожні 5 год. При запаленнях зіва та стоматиті роблять полоскання і змазування відваром. Його готують так: 100 г ягід заливають 0,5 л води, кип'ятять поки в посудині залишається рідини близько 300 мл.

Листя застосовують при цукровому діабеті, бо міртилін знижує вміст цукру в крові. Беруть 60 г, заливають 1 л окропу, настоюють 8 год (або заливають водою кімнатної температури і настоюють 12 год.), кип'ятять 5 хв., напарюють у духовці 60 хв. і приймають 0,5 – 0,75 склянки через 30 хв. після їди 5 разів на день. Цим напаром роблять клізми при кровотечах з гемороїдальних гуль. Призначають також при гастритах, колітах, проносах, пієлітах, цистітах, уретритах: 3-4 г заливають 250 мл окропу настоюють 30 хв. і випивають протягом дня 250-400 мл витяжки.

Свіжий сік листя застосовують при цинзі, лишаях, кропивниці, виразках, наривах, струпах, себореї, скрофульозі, прищах, а змішаний з водою – для полоскання рота й горла при запаленнях, роблять спринцювання при білях.

Ягоди свіжими вживають в їжу, з них виготовляють харчові фарби, безалкогольні напої, джеми, начинки, компоти, морси, киселі. У домашніх умовах роблять суміш ягід (1 кг) з цукром (1,2 кг), яку споживають весною по 30-40 г 2 рази на день, а також одержують сік, віджимаючи перебрані та помиті ягоди через сито або марлю.

Бадан товстолистий