< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Березовий гриб (чага) (Inonotus obliquus (Fungus betutinus)

Багаторічний паразитичний гриб родини Гіменохстові (Hymenochaetaceae). Розвивається на стовбурах берези. Має вигляд неправильно-округлих (до 30-40 см у діаметрі) або видовжених до 1-1,5 м наростів, утворених затверділими сплетіннями гіфів гриба. Плодові тіла мають вигляд коричневих видовжених коржів, які облягають стовбур до 4 см завтовшки і до 2 см завдовжки. Нарости чаги у 10-15-річному віці досягають маси 5 кг і більше. Ріст інколи триває до 20 років і неминуче призводить до загибелі дерева- господаря.

Поширення. Росте на живих дорослих стовбурах берези, рідше – вільхи, горобини, в'язу, клену. Розповсюджений по всій території помірної зони Північної півкулі.

Заготівля. Проводять протягом усього року, збиваючи нарости сокирою. Гриб подрібнюють на шматки 5-6 см та сушать.

Хімічний склад. У плодовому тілі міститься агарацинова кислота, смоли, до 12 % золи, багатої марганцем, а також водорозчинні ферменти, утворюючи поліфенолкарбоновий комплекс, макро- і мікроелементи, полісахариди, феноли, органічні кислоти (мурашина, оцтова, масляна, ванілінова, n-гідрооксибензойна).

Застосування. Використовують як симптоматичний засіб, що поліпшує стан хворих із злоякісними пухлинами, при гастритах, виразковій хворобі, променевій лейкопенії. Готують настій: гриб промивають водою, замочують у кип'ятку та настоюють 4-5 годин. Після цього його подрібнюють і заливають водою при температурі 50 °С у співвідношенні 1:5 (за об'ємом). Після 48 годинного настоювання рідину проціджують і одержаний настій розводять водою до початкового об'єму. Зберігають до 4 днів, п'ють по 3 склянки на добу за 30 хв. до їди.

Напівгустий екстракт із солями кобальту – бефунгін застосовують при хронічних гастритах, дискінезії, атонії шлунково-кишкового тракту, виразковій хворобі шлунка, як знеболювальний, загальнотонізуючий засіб.

Валеріана лікарська (Valeriana officinalis L.)

Багаторічна трав'яниста рослина з родини Валеріанові (Valerianaceace) з товстим циліндричним кореневищем, від якого відходять численні тоненькі, буруваті корені та підземні пагони – столони. Прямостоячі циліндричні ребристі, голі або опушені стебла висотою до 2 м з боковими пагонами поодинокі, або утворюють кущ. Непарноперисті супротивні листки складаються з 3-15 пар сидячих, ланцетних або широколанцетних, інколи яйцеподібних у прикореневій зоні листочків. Дрібні рожево-білі квітки зібрані у верхівкові зонтикоподібних суцвіття. Цвіте у травні-серпні. Плід – одногнізда, псевдокрила сім'янка з летючкою.

Поширення. Росте по болотах, в лісах, балках, серед чагарників, на узліссях, галявинах, вологих місцях, по берегах озер, річок і струмків у лісовій і лісостеповій зонах Європейської частині, Сибіру, Середньої Азії, на Далекому Сході, Кавказі.

Заготівля. Збирають кореневища з коренями пізно восени й сушать.

Хімічний склад. Сировина містить 0,5-2 % ефірної олії, до складу якої входять валеріанова й ізовалеріанова кислоти, валереналь, борнеол, борнеолові ефіри валеріанової, ізовалеріанової, мурашиної, оцтової та масляної кислоти, пінен, лимонен, терпінеол, каріофілен, касіловий і азотовмістний спирт, алкалоїди (валерин, хатинін, актинідин, валеріанін), летучі основи, ізовалерамід, глікозид валерид, сапоніни, пірил-а-метилкетон, вуглеводи, крохмаль, мурашина, оцтова, яблучна, пальмітинова і стеаринова кислоти, дубильні речовини, іридоїди валепотріати.

Застосування. Препарати валеріани заспокоюють центральну нервову систему (діють в основному на гіпоталамус), зменшують її збудженій, знімають розлади вегетативної нервової системи, регулюють діяльність нервово-м'язового апарату серця, розширюють коронарні судипи і тим самим поліпшують кровопостачання серця, мають гіпотензивну та спазмолітичну дію, до деякої міри посилюють моторну функцію кишечнику й секреторну функцію залоз шлунково-кишкового тракту та жовчовиділення. Призначають як заспокійливий засіб при функціональних розладах центральної нервової системи (неврозах, істерії, нервовому виснаженні, розумовій перевтомі, епілепсії поряд з іншими лікувальними заходами, при безсонні, мігрені, гострих збудженнях на грунті психічних травм), при захворюваннях серця, які супроводжуються спазмами коронарних судин (стенокардія), при болях в ділянці серця, гіпертонічній хворобі І ступеня, що проявляються загальним неврозом, пароксизмальною тахікардією, серцебиттям та екстрасистолією, пов'язаних з невротичними станами, при гострому міокардиті, що супроводжується безсонням, базедовій хворобі з відчуттям жару, серцебиттям та іншими обтяжливими симптомами, при неврозах шлунково-кишкового тракту зі спастичними болями, закрепами, метеоризмом, при порушенні функції шлунково-кишкового тракту, спазмах стравоходу, особливо стійкому кардіальному спазмі, при захворюваннях печінки й жовчного міхура поряд з іншими лікувальними засобами, при розладах у клімактеричному періоді, особливо при приливах крові до голови у жінок, при нецукровому сечовиділенні, деяких авітампюзах, після перенесених виснажливих хвороб. Препарати валеріани більш ефективні при систематичному їх застосуванні, оскільки лікувальний ефект розвивається поступово. Довге застосування може викликати порушення функцій шлунково-кишкового тракту.

Готують настій у співвідношенні 1:30 і приймають по 1 ст. л. 3-4 рази на день, або беруть 2 ч. л. сировини, заливають 1 склянкою води, кип'ятять 5 хв., або 5 г кореневищ заливають 250 мл окропу, укутують, томлять 2 год. і п'ють по 100 мл вранці й увечері перед сном. Для поліпшення смаку додають цукровий сироп або мед. Застосовують і такий настій: 1 ст. л. сировини заливають 1 склянкою води, настоюють 24 год. і випивають впродовж дня за декілька прийомів. Ще беруть 8-10 г кореневищ, заливають 1 склянкою окропу, накривають кришкою, настоюють 8 год., випивають впродовж дня. Приймають і порошок кореневища – по 1-2 г 2-4 рази на день.

Випускають брикети кореневищ з коренями розміром 120×100×65 мм і вагою 75 г, розділені на 10 частин. Беруть 1-2 частини, заливають 1 склянкою води, кип'ятять 5 хв. і приймають по 1 ст. л. З рази на день.

З кореневищ і коріння настоюванням на 70 % спирті одержують 20 % настоянку (валеріанові каплі). Приймають по 20-30 крапель 3-4 рази на день. Готують також ефірно-валеріанову настойку, яку приймають як і попередній препарат.

Настоянка валеріани входить до складу кардіовалену {склад: сік свіжої трави жовтушника сірого 17 г, адонізиду 30 г, рідкого екстракту глоду кроваво- червоного 2 г, настоянки валеріани 46,9 г, камфори 0,4 г, натрію броміду 2,0 г, спирту 95 % 1,6 г і хлорбутанолгідрату – 0,25 %), який приймають по 15-20 крапель 1-2 рази на день при ревматичних пороках серця, кардіосклерозі з явищами серцевої недостатності й порушеннями кровообігу І і II ступеня, стенокардії, вегетативних неврозах. Настоянка входить до складу крапель Зеленіиа {склад: настій конвалії і валеріани по 10 г, настоянка беладонни 2,5 г і ментол 0,1 г), які приймають по 20-25 крапель 2-3 рази на день при неврозах серця з брадикардією. До складу валокорміду входить настій валеріани і конвалії по 10 мл, настоянка беладонни 5 мл, натрію броміду 4 г, ментолу 0,25 г, води до 30 мл. Приймають по 10-20 крапель 2-3 рази на день у тих же випадках, що і краплі Зеленіна. Настоянка валеріани входить до складу шлункових, зубних, конвалійно-валеріанових, камфорно-валеріанових та інших крапель.

З кореневищ виготовляють густий екстракт валеріани – приймають у пілюлях по 0,04-0,05 г на прийом та у вигляді драже, таблеток – приймають по 1 таблетці 3 рази на день. Входить до складу камфодалу {склад: йод 0,0005 г, йодид калію 0,005 г, фенобарбітал 0,01 г, бромкамфора 0,1 г, кореневища валеріани 0,1 (0,05) г, екстракт валеріани густий 0,05 г), що випускається у вигляді драже і приймається при гіпертиреозі по 1 драже 2 рази на день після їди курсами по 20 днів з 10-20-денними перервами. Список Б.

Застосовують і валеріановий сироп: 10 г кореневищ змочують в 10 г спирту, додають 90 мл води, настоюють 2 доби, а потім у 80 частинах фільтрату розчиняють 120 частин цукру.

Застосовують у народній медицині. Беруть 1 ч. л. сировини, заливають 1 склянкою окропу, кип'ятять 10 хв. і п'ють по 1 склянці за потребою. При кишкових кольках приймають настій з кореневищ. При епілепсії дітей купають через день перед сном по 15 хв. у теплому настої – беруть 30 г сировини, запивають 1 л води, кип'ятять 10 хв. і додають до ванни. Одночасно дають всередину по 7-10 крапель настою на 1 ч. л. води.

У зв'язку з тим, що препарати валеріани мають седативний вплив та знижують рефлекторну збудливість центральної нервової системи, під час їх застосування слід утримуватися від керування транспортними засобами та роботи з потенційно-небезпечними механізмами.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >