< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Чилібуха (блювотний горіх) (Strychnos nux-vomica L.)

Невисоке дерево з родини Логапієві (Loganiaceae) з гладкою корою, сіро-жовтого кольору із супротивними, черешковими, яйцеподібними блискучими овальними листками. Квітки дрібні, зеленуваті, зібрані напівпарасольками у пазухах листків. Плід – велика, куляста помаранчево-червона ягода з 2-6 насінинами і драглистим м'якушем. Вся рослина отруйна.

Поширення. Росте у таких країнах як Індія, В'єтнам, Шрі-Ланка. Культивується в Африці, Азії.

Заготівля. Збирають насіння (блювотні горіхи) після достигання й сушать.

Хімічний склад. Насіння містить до 3 % алкалоїдів, із яких майже половину складають стрихнін, бруцин, псевдострихнін, а-колубрин, β-колубрип, воміцин. Крім цього є також хлорогенова кислота, поганій, циклоарценол.

Застосування. З сировини одержують галенові препарати і стрихніну нітрат. Останній збуджує центральну нервову систему, підвищує рефлекторну збудливість спинного мозку, у великих дозах викликає титанічні судоми, у терапевтичних дозах збуджує судиннорухомий і дихальний центри, тонізує гладенькі м'язи, обмін речовин, функцію органів чуття. Застосовують при пониженому обміні речовин, ослабленні серцевої діяльності на ґрунті інтоксикацій та інфекцій, гіпотонічної хвороби, при парезах і паралічах, атонії шлунка та ін. Приймають у вигляді пілюль по 0,5-1 мг 2-3 рази на день або вводять під шкіру 0,1 % розчин. Протипоказаний при гіпертонічній хворобі, стенокардії, бронхіальній астмі, атеросклерозі, нефриті, гепатиті, базедовій хворобі, схильності до судомних реакцій. Випускають у вигляді порошку і в ампулах по 1 мл 0,1 % розчину. Список А.

Сухий екстракт застосовують у тих же випадках, що і стрихніну нітрат. Список А.

Розчиненням 16 г екстракту в 1 л 70 % спирту одержують настойку чилібухи, яку приймають по 3-10 крапель на прийом, як загальнотонізуючий засіб, для збудження апетиту. Список Б.

У гомеопатії препарати Nux vomica вживається при утрудненні травлення, м'язовому ревматизмі, при психічних розладах.

Чистотіл звичайний (Chelidonium majus L.)

Багаторічна трав'яниста отруйна рослина з родини Макові (Papaveraceae) з коротким та стрижневим галузистим коренем і прямостоячими, розгалуженими стеблами висотою 80-100 см. Прикореневі й нижні стеблові листки черешкові, а верхні сидячі перисторозсічені, зішзу м'якоопушені. Яскраво-жовті квітки по 2-6 зібрані у зонтиковидні суцвіття. Цвіте з травня до осені. Плід – стручковидна коробочка з чорним або чорномаслиновим блискучим насінням.

Поширення. Росте по узліссях і лісах, по берегах річок і озер, у садах і на засмічених місцях, на кам'янистих розсипах, біля тинів, будинків, на городах по всій Європейській частині, в Україні, Сибіру, зустрічається у Середній Азії.

Заготівля. Збирають траву у фазі цвітіння, при цьому не торкаються обличчя, особливо очей, а після збору ретельно миють руки. Зібрану траву сушать на сонці, а потім – під укриттям. У домашніх умовах виготовляють сік – траву подрібнюють на м'ясорубці і відфільтровують крізь удвоє складену марлю.

Хімічний склад. У рослині містяться алкалоїди: у коренях 1,9-4,14 %, у траві 0,97-1,87 %. Серед них хелідонін, гемохелідонін, хелеритрин, метоксихелідонін, сангвінарин, протопін, а- і β-алокриптопін, дигідросангвірин, -стилопін, коптизин, хелішотин, берберин, гідрооксихелідонін. У траві є вітамін С (до 800 мг%), каротин (5-10 мг%), ефірні олії (0,015 %), лимонна, кавова, хелідонова, яблучна, ферулова, бурштинова й кумарова кислоти, флаваноїди (кверцетин, кемпферол) сапоніни, холін, гістамін, метиламін. У молочному соку є до 40 % жирів, гістамін, смоли, сполуки хлору, силіцію, заліза, кальцію, магнію, фосфору, у насінні – жири (до 68 %), ліпаза.

Застосування. Хелідонін має спазмолітичну дію, пригнічує центральну нервову систему, уповільнює пульс і знижує кров'яний тиск. Хелідонін і протопін, хелідонін і ефірна олія мають анестезуючі властивості, а також посилюють виділення жовчі й тонус жовчного міхура.

Препарати чистотілу дноть знеболююче, проте в них відсутній наркотичний ефект морфіну, мають бактеріостатичні та фунгістатичні властивості, проявляють противірусну активність при гострих респіраторних захворюваннях, жовчогінну дію, викликають деяке уповільнення пульсу, знижують артеріальний тиск, в експерименті затримують ріст злоякісних пухлин. Застосовують в основному в народній медицині як знеболювальний й жовчогінний засоби при жовтянці, жовчнокам'яній хворобі, гепатитах, холециститах та інших захворюваннях печінки й жовчного міхура, для збудження перистальтики кишечника, при гастритах, колітах, виразковій хворобі шлунка і 12-палої кишки, проносах, закрепах, диспепсії та інших захворюваннях шлунково-кишкового тракту, при бронхіальній астмі, ядусі, болях у грудях, епілепсії, судомах, стенокардії та інших захворюваннях, викликаних спазмами гладеньких м'язів, при захворюваннях селезінки, гіпертонії, ревматизмі, подагрі, поліартритах, як сечогінні засоби при водянці, хворобах нирок, для регулювання менструацій, при малярії, скрофульозі, проти глистів, при хронічних захворюваннях шкіри.

Готують настій трави 2:200 та випивають теплим впродовж дня, або 15-20 г заливають 1 склянкою окропу, настоюють дві години і п'ють по 1/3 склянки 3 рази на день впродовж 20-30 днів, а при кашлі, бронхіальній астмі, судомах, болях у грудях і шлунку, задусі, захворюваннях селезінки – по 1 ст. л. 10-12 днів, але не більше 1 склянки на день. При цих захворюваннях приймають 10 % настоянку на 70 % спирті – по 15-30 крапель 3 рази на день.

Свіжий сік трави з коренями застосовують як збуджуючий засіб. Для посилення сечовиділення беруть 1 ст. л. (15 г) сухих або 2 ст. л. (30 г) сирих коренів, заливають 400 мл молока, кип'ятять, поки випариться половина, потім корені подрібнюють до кашки, знову кип'ятять 15-20 хв., проціджують крізь полотно з віджиманням залишку, який ще раз кип'ятять у 200 мл води поки залишиться половина рідини, проціджують, обидві витяжки зливають і приймають по 2 ст. л. 4-5 разів на день, дотримуючись молочної дієти.

Існують дані, що препарати чистотілу затримують ріст злоякісних пухлин, особливо після хірургічних втручань. При папіломатозі гортані використовують суміш упареного соку та настою трави до консистенції сметани. При папіломатозі товстого кишечника беруть 50 г кашки трави, змішують з 200-500 мл гарячої води, охолоджують і вводять у вигляді клізми на 30 хв. 1 раз на день, або кашки зеленої трави з розрахунку 1 г на 1 кг ваги хворого, змішують з 10-кратною кількістю води температури 70-80 °С та після охолодження вводять у пряму кишку на 1-2 год., зробивши до цього очисну клізму, щоденно або через день, усього 10-12 введень. Інколи курс лікування повторюють 2-3 рази кожні 2-3 місяці. При папіломатозі шлунка і сечового міхура приймають всередину по 30-50 мл настою. У деяких місцевостях застосовують при злоякісних новоутвореннях, зокрема шлунка, особливо після оперативних втручань. Беруть 60 г трави, додають 1 л води, нагрівають до кипіння, настоюють 30 хв. і п'ють по 1/2 склянки 3 рази на день. З профілактичною метою п'ють його у згаданих дозах упродовж 3 днів на місяць.

При екземах та інших хронічних захворюваннях шкіри (зовнішнє застосування поєднують з внутрішнім), корості, скрофульозі, виразках шкіри (приймають ванни з травою), ранах, мозолях, лишаях, жовтих плямах, висипах на шкірі (змазують молочним соком і соком трави). При екземі допомагає мазь соку з свинячим жиром. Відваром трави роблять спринцювання при ерозіях шийки матки. Свіжий сік застосовують для виведення бородавок, мозолів і кондилом. Для цього уражені місця 3-4 рази на день змащують соком, або наносять сік краплями, наклеюють пов'язку. Щоб вивести пігментні плями, лишаї, сверблячки, уражені грибками місця, особливо на ніггях, пахвинах, суглобах, підйомі ніг, при екземі, подразненні після бриття, при маститі, наривах, фурункулах, карбункулах, місця вражені новоутвореннями й туберкульозом, змащують 1-2 рази на день соком, рідше напаром трави 15:200 або маззю (одержують змішуванням соку з вазеліном 1:4 чи рівних частин порошку трави і вазеліну та 0,25 % карболової кислоти). При поліпах у носі та аденоїдах вводять у ніздрі по 1-2 краплі соку через кожні 3-5 хв., всього 20-25 крапель. Соком трави заливають рани.

При псоріазі щоденно приймають ванни з відваром трави, або змащують сумішшю рівних частин трави і вершків. Ще ефективніше діє мазь, виготовлена змішуванням 50 % водного екстракту з рівною кількістю свинячого жиру і одночасним прийманням всередину по 10 крапель 20 % настойки 2 рази на день впродовж 12-16 днів (у разі необхідності курс лікування повторюють). При пародонтозі змащують ясна 20 % настойкою на 70 % спирті. Листя, зварене у молоці, прикладають у вигляді припарок при маститах. Відваром трави миють голову при облисінні та лупі.

Гомеопатичний препарат Chelidonium готується з свіжого кореня чистотілу. Препарат підтримує діяльність печінки і жовчного міхура. Chelidonium прописують також при грипі, бронхіті і запаленні легенів, дещо рідше – при невралгії і м'язовому ревматизмі.

Барбарис звичайний

Барбарис звичайний

Барбарис обыкновенный

(Bcrberis vulgaris L.)

Барвінок малий

Барвінок малий

Барвинок малый

(Vinca minor L.)

Беладонна звичайна

Беладонна звичайна

Красавка обыкновенная

(Atropa belladonna L.)

Блекота чорна

Блекота чорна

Белена черная

(Hyoscyamus niger L.)

Дурман звичайний

Дурман звичайний

Дурман обыкновенный

(Datura stramonium L.)

Ефедра двоколоса

Ефедра двоколоса

Эфедра двуколосковая

(Ephedra distachya L.)

Мак снотворний

Мак снотворний

Мак снотворный

(Papaver somniferum L.)

Жовтозілля широколисте

Жовтозілля широколисте

Крестовник широколистный

(Senecio platyphylloides Somm. et Levier)

Перець стручковий (однорічний)

Перець стручковий (однорічний)

Перец однолетний (красный)

(Capsicum annuum L.)

Пізньоцвіт осінній

Пізньоцвіт осінній

Безвременник осенний

(Colchicum autumnale L.)

Плаун баранець

Плаун баранець

Баранец обыкновенный

(Huperzia selago (Lycopodium selago L.)

Раувольфія зміїна

Раувольфія зміїна

Раувольфия змеиная

(Rauwolfia serpentina Benth.)

Ріжки пурпурові

Ріжки пурпурові

Спорынья пурпурная (Маточные рожки)

(Claviceps purpurea Tui.)

Скополія карніолійська

Скополія карніолійська

Скополия карниолийская

(Skopolia camiolica Jacg.)

Термопсис ланцетовидний

Термопсис ланцетовидний

Тсрнопсис ланцетный

(Thermopsis lanceolala R. Br.)

Чемериця Лобелієва

Чемериця Лобелієва

Чемерица Лобеля

(Veratrum Lobelianum Bemh.)

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >