Родовик лікарський (Sanguisorba officinalis L.)
Багаторічна трав'яниста рослина з родини Розові (Rosaceae) з дерев'янистим кореневищем, темно-коричневими коренями і ребристими порожнистими стеблами висотою до 1,5 м. Листки голі блискучі, непарноперисті з цупкими темно-зеленими зверху і зеленуватими знизу листочками. Квітки правильні двостатеві, безпелюсткові, темно-червоні, або майже чорно-пурпурові. Цвіте з червня до вересня. Плід – однонасінний горішок, вміщений у затверділий чотирьохгранний гіпантій.
Поширення. Росте на заливних луках, вогких полянах і узліссях, по обривах, берегах річок, у заплавах річок, серед чагарників, по всьому СНД.
Заготівля. Збирають і сушать кореневища з коренями восени або весною.
Хімічний склад. Сировина містить сапоніни – сангвісорбін, потерин і геп- триконтан, а також стерини, флавоноїди (кверцетин, кемпферол), антоціани, до 25 % дубильних речовин (катехін, галокатехін) і продуктів їх окислення, крохмаль, кальцію оксалат, ефірну олію, галову, елагову і щавлеву кислоти, вітамін С, каротин, сполуки марганцю, ванадію, заліза, кальцію, магнію. У листі є аскорбінова кислота (1,8 %) і ефірна олія.
Застосування. Препарати кореневищ мають в'яжучі, знеболювальні, кровоспинні, антисептичні й протицистидні властивості, звужують судини, зменшують перистальтику кишечника, збуджують м'язи серця. Застосовують при захворюваннях шлунково-кишкового тракту, ентероколітах, інтоксикаційних і гастрогенних проносах, виразковому коліті, дизентерії, як кровоспинні засоби при маткових (фіброміомі, ерозіях шийки матки, в післяабортному періоді), ниркових, легеневих, шлункових, кишкових кровотечах, кровохарканнях, у томі числі у хворих на туберкульоз, при надмірних менструаціях, на грунті запалення придатків, геморагічних метропатіях.
Беруть 1 ст. л. сировини (15 г), заливають 1 склянкою окропу, кип'ятять 30 хв. і приймають по 1 ст. л. 5-6 разів на день, або приймають порошок по 0,5 г 3-6 разів на день. Рідкий екстракт приймають по 30-50 крапель 3-4 рази на день. При лямбліозних холециститах вводять за допомогою дуоденального зонда по 100 мл 33 % відвару кореневищ 3-8 разів на день, через 1-2 місяці курс лікування повторюють; при холециститах приймають по 1 ст. л. 10 % відвару 3-4 рази на день.
У народній медицині застосовують при болях шлунку, голови, горла, раку молочної залози, дизентерії, геморої. Приймають по 400-500 мл 10 % відвару, або по 1-2 ч. л. 3-4 рази на день 20 % настойки кореневищ на горілці.
Застосовують при трихомонадних кольпітах, ерозіях шийки матки, фіброміомі та запаленні матки у вигляді спринцювань і тампонів з відваром кореневищ. У матку вводять за допомогою спринцівки рідкий екстракт. При виразкових колітах і дизентерії беруть 1 ст. л. 20 % горілчаної настойки кореневищ, розводять в 1 склянці води і вводять у пряму кишку. Відваром кореневищ полощуть рот при стоматиті та гінгівіті, промивають при запаленні вен ніг, у тому числі виразках, варикозному розширенні, гнійних ранах, пролежнях, кровотечах, роблять примочки при запальних процесах і виразках. Використовують витяжку, яку отримують настоюванням 1 ч. л. кореневищ в 1 склянці окропу впродовж 1-3 годин. Рани й виразки також присипають порошком кореневищ. При геморої приймають сидячі ванни з міцним відваром кореневищ або всієї рослини.
Молоді листочки та пагони додають до салатів, юшок; молоде зварене кореневище – до салатів.