< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Шоломниця байкальська (Scutellaria baicalensis Georgi.)

Багаторічна трав'яниста рослина з родини Губоцвіті (Labiatae), з коротким кореневищем і м'ясистим коренем. Стебла чотиригранні 15-35 см заввишки, розгалужені, злегка опушені. Листки шкірясті супротивні сидячі, ланцетні, знизу з чорними крапчастими залозками. Квітки синього кольору утворюють верхівкові однобічні китицеподібні суцвіття. Цвіте у червні-липні. Плід – чорний, кулевидний горішок з шипиками.

Поширення. Росте на сухих, кам'янистих схилах України, Західного Сибіру, Далекого Сходу.

Заготівля. Збирають і сушать кореневища з коренями після цвітіння.

Хімічний склад. Сировина містить флавоноїди (байкалін, вогонін і байкалозид), дубильні речовини пірокатехінового ряду, смоли, ефірну олію. В траві є флавоноїд скутеларин.

Застосування. Препарати шоломниці мають гіпотензивні, седативні й протисудомні властивості. Основою антидепресивного ефекту є судинорозширювальна дія, яка виразніше виявляється при підвищеному тонусі судин. Вони також усувають спазми гладеньких м'язів кишечнику. Застосовують при гіпертонічній хворобі І і II стадії, серцево-судинних неврозах, нервових захворюваннях функціонального характеру, що перебігають з явищами підвищеної збудженості, при безсонні. Застосовують 20 % настоянку на 70 % спирті по 20-30 крапель за 30 хв. до їди 2-3 рази на день.

У народній медицині застосовують при гострих і хронічних інфекційних захворюваннях, гострому суглобному ревматизмі, міокардитах, аритмії, грипі, епідемічному паротиті, переломах кісток, бронхіті, пневмонії, туберкульозі легенів, запаленнях шлунково-кишкового тракту, як відхаркувальний, пом'якшувальний, протиглисний, загальнозміцнювальний, антиалергічний, жовчно- і сечогінний засіб.

Цмин пісковий (Helichrysum arenarium (L.) Moench.)

Багаторічна трав'яниста з білоповстистим опушенням рослина з родини Складноцвіті (Compositae) або Айстрові (Asteraceae) з дерев'янистим кореневищем. Стебла прямостоячі або висхідні до 20 см заввишки. Листки чергові, цілісні, нижні – видовженооберненояйцевидні, середні і верхні – сидячі, ланцетні. Квітки дрібні, різнорідні, зібрані в кулясті кошики, утворюють на верхівках стебел густе щитковидне суцвіття. Крайові квітки – жіночі, серединні – двостатеві. Обгортки кошиків черепичасті, листочки лимонно-жовтого кольору. Цвіте у червні-вересні. Плід – сім'янка.

Поширення. Росте біля річок, у сухих борах, соснових лісах, на схилах, горбах, біля доріг всієї території України, у південній і середній зонах Європейської частини, Сибіру, Середньої Азії.

Заготівля. Збирають і сушать суцвіття у перші два тижні після розпускання, коли кошики ще не розкрилися.

Хімічний склад. У сировині містяться флавони (0,25 %), ефірна олія (1,2 %), стерини (0,05 %), каротин, вітаміни С і К, смоли (3,66 %), сапоніни, жири, дубильні речовини і барвники, флавоноїди, антибіотична сполука аренарин, солі натрію, калію, кальцію, заліза, марганцю. У траві є вітаміни С і К, ефірні олії, дубильні речовини.

Застосування. Препарати квіток посилюють секрецію жовчі, шлункового і панкреатичного соку, тонус жовчного міхура і гладеньких м'язів, підвищують холато-холестериновий коефіцієнт жовчі і вміст білірубіну в ній, сповільнюють евакуаторну функцію шлунку, знижують перистальтику кишечнику, підвищують діурез, проявляють антибактеріальну активність. Застосовують як жовчогінні засоби при холециститах, холангітах, ангіохолітах, гепатитах, гепатохолециститах, жовтяницях. Застосовують теплий настій квіток 10:250 по 0,5 склянки до їди 2-3 на день 2-4 тижні або 1 ст. л. заливають 1 склянкою окропу, настоюють 10 хв. і п'ють одну склянку вранці, другу – ввечері впродовж 10-15 днів, або 3 ч. л. заливають 2 склянками холодної води, настоюють 8 год. і приймають впродовж дня. Використовують сухий екстракт цмину – гранульований порошок екстракту квіток і молочного цукру. 1 частина препарату відповідає 4 частинам квіток. Призначають по 1 г 3 рази на день впродовж 2-3 тижнів.

З суцвіть одержують флавін – сухий концентрат, який містить суміш флавонів. Приймають по 0,05 г 3 рази на день за півгодини до їди впродовж 10-40 днів. Випускають у таблетках по 0,05 г.

У народній медицині застосовують також при хворобах шлунково- кишкового тракту, зокрема при гастритах з пониженою секрецією шлункового соку, для поліпшення апетиту й травлення, метеоризмі, як сечогінний засіб при нефритах і циститах з явищами дизурії, для вигнання аскарид. 1 ст. л. квіток заливають 1 склянкою окропу, настоюють 10 хв. і п'ють по 1 склянці за 15 хв. до їди вранці і ввечері 10-15 днів, або 3-5 г настоюють у 0,5 л холодної води 8 год. і випивають впродовж дня. При білях теплим настоєм промивають піхву 2 рази на день. Відвар застосовують при лишаях, гнійничкових та інших захворюваннях шкіри.

Сушену траву застосовують як інсектицид для захисту вовняних і хутряних речей від молі.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >