Собача кропива п'ятилопатева (Leonurus quinquclobatus Gilib.)

Багаторічна трав'яниста сірувата рослина з родини Губоцвіті (Labiatae) з дерев'янистим коренем. Стебло прямостояче від 25 до 100 см заввишки, чотиригранне опушене. Листки навхрест супротивні, черешкові, зверху яскраво-зелені, знизу – білувато-повстисті. Квітки сидячі зібрані густими кільцями в пазухах листків на верхівках пагонів, блідо-рожеві. Цвіте у червні-вересні. Плід – з 4 однонасінних горішкових часточок.

Поширепия. Росте по всій території України на пустирях, біля доріг, житла, на узліссях, перелогах, берегах річок, як бур'ян в Європейської частини, Західному Сибірі, на Кавказі.

Заготівля. Збирають траву на початку цвітіння й сушать.

Хімічний склад. У сировині є стахідрін, глікозиди, сапонін, вуглеводи, білки, холін, флавоноїди (кверцетин, рутин, квінквелозид), кумаринова, яблучна, винна і фосфорна кислоти, ефірна олія (0,06 %), вітамін С, дубильні, мінеральні та інші речовини. На початку цвітіння міститься 0,035-0,4 % алкалоїдів леонурину й леонуридину.

Застосування. Діє подібно до валеріани – заспокоює центральну нервову систему, знижує артеріальний тиск, уповільнює ритм та посилює скорочення серця, знімає задишку, має протисудомну, сечогінну та седативну дію. За своїм заспокійливим впливом перевершує валеріану в 4-5 раз, не викликає побічної дії. Застосовують при підвищеному нервовому збудженні, серцево-судинних неврозах, ранніх стадіях гіпертонічної хвороби, стенокардії, атеросклерозі, кардіосклерозі, міокардиті, міокардіодистрофії, пороках серця, базедовій хворобі, істерії, неврозах у клімактеричному періоді, болісних менструаціях, неврастенічному синдромі, функціональних розладах центральної нервової системи (неврастенії, істерії, вегетоневрозі, епілепсії, синдромі Меньєра), склерозі мозкових судин. Готують настій трави 15:200 і приймають по 1 ст. л. за 30 хв. до їди 3-5 разів на день, або по 30-50 крапель 20 % настойки на 70 % спирту 3-4 рази на день.

У народній медицині, крім того, застосовують при переляках, депресії, іпохондрії, запамороченні, головному болю, блюванні, серцебитті, затяжному кашлі, як жовчо- і сечогінний засіб, при пневмонії, захворюваннях шлунково- кишкового тракту, зокрема при ентероколіті, спазмах шлунку, водянці, для регулювання менструацій, маткових кровотечах, ендометритах, як кровоспинний засіб. Беруть 1 ст. л. трави, заливають 1 склянкою холодної води, настоюють 8 год. і випивають впродовж дня, або 2 ст. л. заливають 250 мл води, кип'ятять поки залишиться половина і приймають по 2 ст. л. декілька разів на день, або 1 ст. л. заливають 1 склянкою киплячої води, настоюють і випивають за 2-3 прийоми (при захворюваннях шлунково-кишкового тракту впродовж 3 тижнів). Свіжий сік приймають по 30-40 крапель на 1 ст. л. води за 30 хв. до іди за 3 прийоми. Щоб сік не псувався, його змішують наполовину із спиртом і приймають по 60-80 крапель 3 рази на день. Порошок трави приймають по 2-4 г на день, відвар коренів вживають при маткових кровотечах. Насіння застосовують як сечогінний засіб при глаукомі, траву з насінням – при деяких захворюваннях шкіри.

Використовують – у гомеопатії.