< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Каланхое перисте (Kalanchoё pinnata (Lam.) Pers.)

Багаторічна трав'яниста вічнозелена сукулентна рослина з родини Товстолисті (Crassulaccae) з коротким розгалуженим коренем. Стебло прямостояче м'ясисте, 50-150 см заввишки, при основі дерев'яніє. Листки, розташовані на стеблі, короткочерешкові з червонуватим відтінком: нижні – прості еліптичні, зубчасті; верхні – складні, непарноперисті з 3-5 листочками. Квітки двостатеві трубчасті, зелецувато-біло-рожеві, зібрані у верхівкове суцвіття. У кімнатних умовах рослина цвіте декілька разів в рік. Плід – листянка.

Поширення. Батьківщина – тропічна Америка, Мадагаскар, острови Зеленого Мису, Коморські острови. Як польову культуру розводять в Аджарії. В Україні розводять як кімнатну культуру.

Заготівля. Використовують сік рослин. Для цього беруть свіже листя і трав'янисту частину стебел. Перед переробкою сировину витримують 7 діб (не більше) у темному місці при температурі 5-10 °С.

Хімічний склад. У надземній частині є полісахариди, лектини, флавоноїди, катехіни, дубильні речовини, органічні кислоти, ферменти (дегідралаза яблучної кислота, карбоксилаза щавлевої і оцтової кислот), макро- і мікроелементи (алюміній, магній, кальцій, мідь, залізо, кремній, марганець).

Застосування. Після необхідної підготовки промивають у проточній воді, подрібнюють, центрифугують. Одержаний сік витримують одну добу при температурі 5-10 °С, фільтрують крізь антибактеріальний фільтр і додають як консервант 0,5 % хлороформ. Випускають в ампулах по 3, 5 і 10 мл. Застосовують також мазь (склад: сік каланхое 40 г, ланолін безводний 60 г, новокаїн і фуразолідин по 0,25 г).

Сік каланхое має антисептичну, протизапальну, ранозагоювальну дію, сприяє процесам регенерації тканини.

Сік застосовують при гнійних ранах, що довго загоюються, гнійно-некротичних процесах, тропічних виразках гомілки, пролежнях, для підготовки ран до накладання вторинних швів і пересадки шкіри. Навколо рани чи виразки наносять тонкий шар емульсії синтоміцину, фурацилінової мазі або вазеліну. Потім у шприц набирають 1-3 мл соку, до цього витриманого 30 хв. при кімнатній температурі, зрошують рану або виразку, накладають 4-5 шарів стерильної марлі, змоченої соком, роблять пов'язку. Протягом дня нижні шари пов'язки 1-2 рази додатково змочують соком, знімаючи при цьому верхні шари. Протягом курсу лікування (15-20 днів) спочатку змінюють пов'язку щоденно, а потім через день. При цьому попередньо зволожують шари марлі, які прилягають до рани, перекисом водню. Якщо сік викликає почуття печії, його розводять рівною кількістю 1-2% розчину новокаїну. При наявності гнійних виділень протягом 5-7 днів додають антибіотик з розрахунку 10 000 ОД на 1 мл соку. Замість соку застосовують мазь, яку накладають раз на добу, а надалі змінюють через добу.

Сік ефективний у комплексному лікуванні хворих бешихою. Його розводять наполовину 0,5 % розчином новокаїну, наносять на вражену частину шкіри, покривають серветками, змоченими в тому ж розчині і ним же протягом дня додатково 2-3 рази зволожують серветки. Курс лікування 5-6 днів і довше. При великих ураженнях, особливо при бульозній (пухирчастій) формі бешихи з успіхом використовують мазь каланхое.

Застосовують сік при ранах і виразках проміжності, розривах при пологах (сік і мазь), ерозії шийки матки, ендоцервіцитах (мазь), тріщинах сосків грудей (мазь). При застосуванні мазі спочатку її витримують при кімнатній температурі не менше 30 хв., потім накладають на уражене місце пов'язку з 4-5 шарів марлі, змочених соком, і 2 доби нижні шари пов'язки змочують соком. Пов'язки змінюють щоденно. При очищенні рани застосовують пов'язку з маззю. При ерозіях шийки матки і ендоцервіцитах на ватний тампон накладають мазь (близько 5 г.), вводять його у піхву 1 раз на добу і тримають майже 8 годин. Курс лікування 6-18 днів.

Сік і мазь дають позитивний ефект при тріщинах сосків грудей матері- годувальниці. На тріщини після кожного годування наносять 3-4 краплі соку або мазь і молочні залози залишають відкритими, щоб білизна не зняла нанесений препарат. Перед годуванням дитини соски обробляють звичайним методом. Курс лікування – 4-5 днів.

Сік застосовують при ерозивному коліті та запальних процесах у товстому кишечнику. Роблять кишковий душ 1 раз на 2-3 дні, а потім за допомогою клізми вводять 1,5-2 мл соку, розведеного у 150-200 мл 0,85 % розчину хлориду натрію або 5 % розчину глюкози. Курс лікування 8-10 процедур. Крім того, призначають дієту № 5 та 0,1 % розчин атропіну по 1 мл 2 рази на день, 40 % розчин глюкози 10 мл внутрішньовенно, 0,5 % розчин новокаїну 10 мл, вітаміни В, і В. по 1 мл, вітамін В12 по 200 гамм через день, холензим по 0,5 г 3 рази на день та інші загальнозміцнювальні засоби.

Застосовують сік і при запально-дистрофічних формах пародонтозу II-ІН ступеня, рецедивуючому хронічному афтозному стоматиті, різних формах гінгівіту: гострому дифузному, катаральному, хронічному і підгострому гіпертрофічному, хронічному і підгострому катаральному у вигляді аплікацій. Сік підігрівають на водяній бані або у посудині з теплою водою (37 °С), видаляють місцеві подразники (зубний камінь, нависаючі краї пломб, при поправці або заміні протезів), прикладають серветку, а якщо це зубно-ясневий канал, то вводять марлевий тампон, промочений соком. Протягом дня роблять 3-4 аплікації по 15-20 хв. Курс лікування – 8-15 днів. Поряд з цим роблять гігієнічний догляд за ротовою порожниною, призначають дієтичну, вітамінну та стимулюючу терапію.

Сік застосовують і при хронічному тонзиліті, після тонзилектомії. У хворих хронічним тонзилітом у холодному періоді лакуни мигдалин промивають 1 раз на день соком, розведеним ізотонічним розчином натрію хлориду або дистильованою водою. На одне промивання беруть 50 мл розведеного соку. Курс лікування – 10-20 днів. Загострення хронічного тонзиліту не повторюється півроку. Після тонзилектомії мигдаликові ніші зрошують 25 мл 10 % розчину соку в 0,5 % розчині новокаїну на 2-3 добу після операції і раз на день протягом 4-5 днів.

При хронічному гнійному середньому отиті 15 мл соку промивають атик 1 раз на день протягом 2-3 тижнів.

Сік вживають при герпетичному кератиті, закапуючи у кон'юнктивальний мішок.

Сік застосовують у поєднанні з антибіотиками та іншими засобами, з фізіотерапевтичними та іншими методами лікування.

У народній медицині сік п'ють при гіпертонічній хворобі, захворюваннях шлунково-кишкового тракту.

При поранениях прикладають листки, що сприяє зупинці кровотечі та загоєнню ран.

У кімнатах розводять Каланхое Дсгрсмона (Kalanchoc daigremontiana Hamet et Perril), яке застосовують у народній медицині нарівні з каланхое перистим.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >