Ромашка лікарська (Chamomilla recutita L. Rauschcrt.)

Однорічна трав'яниста гола ароматична рослина з родини Складноцвіті або Айстрові (Compositae або Asteraceae) з розгалуженим прямостоячим заввишки до 50 см стеблом, на якому знаходяться сидячі чергові, двічі- або тричіперисторозсічені листки. Білі крайові квітки у суцвітті несправжньоязичкові, жіночі; внутрішні жовті трубчасті, двостатеві. Цвіте з травня до вересня. Плід – довгаста буро-зелена сім'янка.

Поширення. Росте на легких грунтах, пісках і супісках, на трав'янистих і засмічених місцях, по степах, луках, перелогових і цілинних землях, на узліссях, як бур'ян між посівами, у дворах, садах, городах, біля житла на півдні Східної Європи, у степовій зоні України, у Криму, Молдові, на Південному Кавказі.

Інші види. Використовують ромашку без'язичкову (M. matricarioides less).

Заготівля. Збирають кошики й сушать під час цвітіння, коли язичкові квітки стоять горизонтально, а трубчасті розцвіли наполовину.

Хімічний склад. У квітках міститься ефірна олія (0,25-1,35 %), яка надає їм приємного запаху. До складу входять хамазулен (1,64-8,99 %), бісаболол, апігенін, кадінен, тріаконтан, умбеліферонметиловий ефір, каприлова і ізовалеріанова кислоти; в квітках є вітамін С, каротин, холін, апіїн, що розкладається на апігенін і апінозу, тріакнатан, кумарини, лактон матрикарин, умбеліферон і його метиловий ефір, герніарин, нонілова, антемісова, каприлова, ізовалерінова, саліцилова кислота, камедь, слиз, смолисті, гіркі, мінеральні і інші речовини. У квітках свіжої рослини містяться прохамазулен, який при нагріванні переходить у хамазулен.

Застосування. Ефірна олія збуджує центральну нервову систему, продовгуватий мозок, посилює рефлекторну діяльність, прискорює дихання, ритм серця, спочатку розширює судини мозку, а потім викликає їх звуження. Вона має потогінну, антисептичну й протизапальну дію, зменшує утворення газів у кишечнику, знімає болі, нормалізує порушення функцій шлунково-кишкового тракту.

Хамазулен має протизапальну, антисептичну, протиалергічну й місцевоанастезуючу дію, посилює регенеративні процеси. Апіїн, апігенін, герніарин мають помірну спазмолітичну властивість, розслабляють гладенькі м'язи, чим усувають спазми.

Бісаболол також діє спазмолітично. Сукупна дія складових частин ромашки забезпечує її препаратам протизапальний, кровоспинний, антисептичний, злегка в'яжучий, спазмолітичний, седативний, протисудомний, пото- і жовчо-гінний ефект. На шкіру та слизові оболонки діє в'яжуче і сприяє загоюванню ран та виразок.

Препарати ромашки застосовують при спастичних станах та запаленнях шлунково-кишкового тракту, у тому числі викликаних бродильними процесами (колітах, ентеритах, гастритах, метеоризмі). Лікувальний ефект спостерігається тільки при довготривалому й послідовному застосуванні – впродовж 2-3 місяців і довше. Вживають також при виразковій хворобі шлунку й 12-палої кишки, жовчнокам'яній хворобі та жовтянці, щоб посилити виділення жовчі, при запаленні печінки, нирок, сечового міхура, невралгії трійчастого нерва, підвищеній збудливості, неврозах, судомах, істерії, безсонні, болісних менструаціях, маткових кровотечах, болях у матці, бронхіальній астмі, при застудних захворюваннях, що супроводжуються підвищеною температурю, зокрема у початковий період гострих респіраторних захворювань, при бронхітах, пневмоніях, гангрені та абсцесах легенів, пневмоніях з сухим кашлем, при першішіі у горлі, печії у грудях, нежиті, запальній гіперемії з спазмами бронхіол, для зменшення інфільтрації легеневої та бронхіальної тканин, для запобігання некрозу, для регенерації легеневої та бронхіальної тканини, що виникли внаслідок пошкоджуючої дії мікробів, вірусів, токсинів. З цією метою готують настій квіток у пропорції 15-20:200. Квітки заливають 1 склянкою окропу, кип'ятять 10 хв., охолоджують 15-20 хв. і приймають по 2-3 ст. л„ Застосовують і у вигляді чаю – 2 ст. л. заливають 1 склянкою окропу, настоюють 45-60 хв. у закритій посудині, проціджують і приймають по 2-3 ст. л. 3-4 рази на день. Дітям дають пити чай або настій і одночасно роблять клізми, для чого до 1 л води додають 1 склянку настою.

Використовують і такий настій: 10 ч. л. квіток заливають 2 склянками кип'яченої води кімнатної температури, настоюють 8 год. і випивають впродовж дня. Порошок квіток приймають по 2 г після їди при мігрені. Із настою роблять компреси та примочки при набряках, тріщинах, болісних і гнійних ранах, фурункулах, панариціях, висипах на шкірі, на запалені місця, виразки, які тривало не гоються, для спринцювання піхви при білях, трихомоназному кольпіті. При запаленнях слизової оболонки горла, ясен, при зубному болі та екстракції полощуть ротову порожнину декілька разів на день. При ревматичних і подагричних набряках рук і ніг, мокнучій екземі, ранах, висипах та виразках на шкірі роблять ванни. На відро окропу беруть 50-60 г, або 12 ст. л. квіток, кип'ятять 10 хв., розчиняють 200 г кухонної солі й додають до ванни.

При простатитах, гострих і болючих позовах до сечовипускання, при циститах роблять теплі (40 °С) мікроклізми з настоєм квіток у співвідношенні 15-20:200 – вводять у пряму кишку, краще перед сном, по 80-100 мл через день, усього 10-15 раз.

Застосовують і у вигляді припарок як пом'якшувальний засіб, особливо при подагрі, ревматизмі суглобів, зубних болях з набряком щоки. Квітки або суміш квіток ромашки й бузини обливають окропом, загортають у тканину або переміщають у полотняний мішечок і прикладають до хворого місця, або злегка змочують окропом, вміщують у каструлю, нагрівають і наповнюють мішечок. При грипі вдихають гарячу пару з настою квіток. При гнійних запаленнях вуха роблять промивання сумішшю настою квіток і перекису водню. Свіжі квітки розтирають і закладають у ніс при нежитю.

Квітки Ромашки без'язичкової (М. matricarioides less) застосовують тільки зовнішньо.

З сировини перегонкою з водяною парою одержують олію ромашки. Приймають в тих же випадках, що й водні витяжки – по 2 краплі на шматочку цукру на прийом.

З квіток ромашки виготовляють лікарські засоби: ротокан, алором, фітон, гастроліт, гербагастрин, а також вони входять до складу фітозборів: арфазетин, елекасол, протигемороїдальний.

У Румунії виготовляють препарат ромазулан. До його складу входить розчин екстракту ромашки (96 мл), ефірна олія ромашки з вмістом 6 % хамазулену. Має протизапальну, дезодоруючу й абсорбційну властивість. Застосовують при гінгівітах, стоматитах, уретритах, циститах, вагінітах, запальних дерматитах, захворюваннях шлунково-кишкового тракту, що супроводжуються метеоризмом, при трофічних виразках, для усунення неприємного запаху з пухлин, вкритих виразками. Розводять 1,5 ст. л. препарату в 1 л води й роблять промивання або намочують марлеву серветку, яку фіксують пов'язкою. При захворюваннях шлунково-кишкового тракту приймають 1 ч. л. препарату на 1 склянку гарячої води.

Квітки застосовують з косметичною метою. Зокрема, 10 % настоєм роблять примочки при себорейному дерматиті. Гарячі припарки з квіток застосовують при вугрових висипах, особливо при флегматозних вуграх. Щоб надати гарного, матового вигляду, ніжності, гладкості та бархатистості шкіри обличчя і шиї готують суміш міцного напару квіток ромашки, меду, сирого жовтка курячого яйця і мигдалевої олії; шматочок марлі змочують у суміші й накладають на вимиту шкіру, залишають вільними місця під очима, які заздалегідь змащують зволожуючим кремом, а на повіки кладуть ватні тампони, змочені у міцному настої чаю або ромашки. Такі маски роблять 2-3 рази на тиждень, по 20-30 хв. Обличчя і шию при в'ялості шкіри миють міцним напаром квіток без мила – 3-4 рази на тиждень. При сухій і подразненій шкірі приймають ванни, опускаючи у воду марлевий мішечок з ромашкою, а також змащують кремом, який готують так: до 50 г коров'ячого масла додають 3 ч. л. рослинної олії, розтоплюють на водяній бані, додають 2 яєчних жовтка, 2 ч. л. меду, 0,5 ч. л. гліцерину, 0,25 склянки настою ромашки (1 ст. л. квіток заливають 1 склянкою окропу і настоюють 30 хв.) та 30 мл камфорного спирту.

При передчасній в'ялості й дряблості шкіри роблять маски: 3 ст. л. квіток заливають 1 склянкою окропу, настоюють 30 хв. і напар разом з квітками накладають на шкіру обличчя, накривають сухим рушником на 10-15 хв., а після знімання змащують поживним кремом. Для упередження утворення зморшок холодним настоєм квіток вранці вмиваються. При появі лусочок і виділень у кутках очей і по краях вік, очі промивають теплим настоєм ромашки або чаю (1 ч. л. на 1 склянку окропу). При почервонінні повік роблять ванночки для очей або примочки з настоєм квіток на 15-20 хв. При сонячних опіках, запаленнях повік, підвищеній чутливості шкіри до сонця змащують шкіру обличчя настоєм або лосьйоном.

При ороговілості шкіри ніг і тріщинах роблять гарячі ванночки з настою квіток (1 ст. л. на 0,5-1 л води), а потім змащують пом'якшувальним кремом. Для пом'якшення сухої шкіри використовують крем "Аленушка", що містить настій ромашки, деревію і хвоща або готують крем, змішуючи 15 г ланоліну, 15 мл настою квіток ромашки (2 ст. л. на 1 склянку окропу) і 30 мл кукурудзяної, конопляної або соняшникової олії. Настоєм квіток промивають волосся з гігієнічною метою – 25 г квіток заливають 75 мл окропу, настоюють 60 хв. Воно стає м'яким і набуває приємного, блискучого, золотисто-жовтого кольору. Також беруть 100 г (для світлого волосся) або 200 (для темного волосся) квіток ромашки, заварюють віл окропу, настоюють 30 хв. і ним змащують волосся й сушать при кімнатній температурі. 20 % настій квіток на 70 % спирті витримують 7 діб, додають у креми й туалетні води. Витяжка квіток ромашки входить до складу зубної пасти "Ромашка".