Материнка звичайна (Origanum vulgare L.)

Багаторічна трав'яниста пухнасто-шерстка ароматна, медоносна рослина з родини Губоцвіті або Ясноткові (Labiatae або Laminacea) часто у формі напівкуща з шнуркоподібним, горизонтальним кореневищем і прямостоячими, 4-грашшми опушеними стеблами висотою до 50 см. Листки супротивні, видов-жено-яйцеподібні з просвічуючими залозками і опушеними черешками. Лілово-рожеві дрібні квітки зібрані у щитоподібні суцвіття. Цвіте у липні-серпні. Плід складається з округлояйцеподібних темно-бурих 4 горішків. Вся рослина часто має пурпуровий відтінок. Запах рослини ароматний.

Поширення. Росте по луках, лісових галявинах, узліссях, схилах, пагорбках, серед чагарників, в річкових долинах і балках, у лісових і лісостепових районах Європи, Кавказу, у Південних районах Сибіру, Казахстану, Середньої Азії.

Заготівля. Збирають траву у період цвітіння і сушать.

Хімічний склад. Сировина містить ефірну олію (0,12-1,5 %), до складу якої входять тимол, карвакрол, цимол, туйон, геранілацетат, вільні спирти, дипептен і терпінен, а також вітамін С, гіркі та дубильні речовини (до 8 %), флавоноїди.

Застосування. Препарати трави діють заспокійливо на центральну нервову систему, посилюють секрецію потових і бронхіальних залоз, залоз шлунково-кишкового тракту, виділення жовчі, сечі, підвищують тонус і перистальтику кишечнику, тонус і скорочення мускулатури матки, мають знеболювальні й дезодоруючі властивості. Застосовують для поліпшення апетиту і травлення, при гіпо- і анацидних гастритах, атонії кишечнику з закрепами, спазмами, здутті і кольках у шлунково-кишковому тракті та порушеннях його моторної функції, як жовчогінні засоби при захворюваннях печінки та жовтяниці, як відхаркувальні, знеболювальні та протизапальні засоби при гострих і хронічних бронхітах, бронхоектазах, коклюші, бронхіальній астмі, спастичному кашлі із судомами, актиномікозі легенів, як сечогінні ліки при нирковокам'яній хворобі, ниркових кольках, постійно ниючих болях у попереку, як заспокійливі засоби при нервових розладах, для зменшення збудливості центральної нервової системи, безсонні, неврозах, радикуліті, судомах, епілепсії, надмірному статевому збудженні, гіпертонічній хворобі, проти нудоти й блювання, при болісних менструаціях, проти глистів. Готують настій у співвідношенні 15-20:200 і приймають по 1 ст. л. З рази на день, або 2 ч. л. сировини заливають 2 склянками окропу, настоюють 15 хв. і п'ють по 0,5 склянки до їди 3-4 рази на день. При охриплості голосу приймають на молоці.

Випускають прямокутні брикети трави розміром 12θ^χ65^χ10 мм, вагою 75 г, розділені на 10 частин. 1 частину заливають 1 склянкою окропу, настоюють 15-20 хв. і приймають по 0,5 склянки 3-4 рази на день.

Застосовують для сухих і вологих компресів при пухлинах, фурункулах, для промивання ран, для ароматизованих ванн при паралічах, екземах, скрофульозі та рахіті у дітей (готують настій з 100-200 г трави на 2-3 л киплячої води і виливають у ванну, наповнену водою), роблять примочки або миють голову й обв'язують хусткою при головному болю, вживають для стимуляції росту волосся, настоянку на спирті вкладають у дупло зуба для зменшення болю.

У народній медицині, крім того, застосовують при ревматизмі, паралічах, ядусі, як протиспазматичний і кровоспинний засіб, при загальній слабкості. Готують настій з 30 г сировини на 1 л окропу і п'ють по 0,5 склянки 3 рази на день. Із настою роблять компреси на фурункули, набряках, полощуть рот, горло при ангінах, стоматитах, гінгівітах. Настоєм трави миють голову при облисінні. При ревматизмі, паралічах, невралгії роблять припарки з трави.

Приймають також 10 % настоянку, приготовлену на 70 % спирті – по 20 крапель 3 рази на день. При епілепсії готують настій у пропорції 10:300 і приймають по 100 мл за 15 хв. до їди 3 рази па день впродовж 3 років.

При головному болю, безсонні, скрофульозі та рахіті у дітей миють голову настоєм трави. Настоянку застосовують від гикавки – змащують горло та вдихають або приймають по 2-3 краплі 3 рази на день. Порошок трави дають нюхати при нежиті. При зубному болю та захворюваннях горла ще застосовують олію з материнки. її готують так: 50 г трави заливають 0,5 л оливкової або соняшникової олії, настоюють добу й проціджують.

Дітям, хворим на рахіт, скрофульоз, з порушенням обміну речовин призначають 2 рази на тиждень ванни, до яких додають настій 50 г трави у 5 л окропу (настоюють 20 хв.).

З трави одержують ефірну олію з приємним запахом, яку раніше застосовували як заспокійливий засіб при зубішх болях, а тепер використовують для ароматизації туалетного мила і виготовлення парфумів.

Траву використовують як приправу для ароматизації квасу, солоних і маринованих огірків, додають до овочевих супів, соусів, м'ясних страв.

Нею обкурюють глечики для молока, перекладають одяг та хутро, щоб відлякувати міль.