< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Евкомія в'язолиста (Eucommia ulmoides Oliver)

Листопадне дводомне дерево, родини Евкомпієві (Eucommiaccac) висотою до 40 м з могутньою кореневою системою і розвинутою коренистою кроною. Інколи зустрічається у вигляді куща. Зовнішня поверхня кори пагонів матова, гладенька або злегка зморщена. Кора багаторічних гілок та стовбура сильно зморщена, іноді із поперековими тріщинами. Пагони вкриті черговими еліптичними, яйцеподібними або довгасто яйцеподібними дрібнозубчатими листками. З верхньої сторони темно-зелені голі, а з нижньої уздовж жилок слабоопушені, більш світлі, до 2 см на черешках. При переломі листків та кори видно багато- численні витягнуті сріблясто-білі тонкі, еластичні нитки гутаперчі.

Квітки дрібні одностатеві без оцвітини, з'являються до розпускання листя або одночасно з ним. Цвіте у квітні – травні. Плід – овальновидовжена коробочка з однією насіниною.

Поширення. Батьківщина-гірські ліси вологих субтропіків Центрального і Східного Китаю. Культивують у Криму, Закавказзі, Молдові, Краснодарському краю.

Заготівля. Збирають кору і сушать.

Хімічний склад. Всі частини рослини у молочному соку містять ґуту, яка при загустінні утворює гутаперчу. У корі вміст ґути складає до 3-8 %, є смоли, ризоїдний глікозид аукубін, танін, ліпоїди, вуглеводи, кофеїнова та хлорогенова кислоти, лігнани.

Застосування. Препарати кори у малих дозах збуджують, а у великих – паралізують центральну нервову систему, мають гіпотензивну та діуретичну властивість.

Застосовують при ранніх стадіях гіпертонічної хвороби відвар 10:200 по 1 ст. л. 3 рази на день.

З кори настоюванням на 30 % спирті готують 20 % настоянку. Приймають по 15-30 крапель 2-3 рази на день.

У народній медицині відвар кори застосовують при атеросклерозі судин серця, набряках ніг, подагрі, для прискорення зростання переломів, при хворобах печінки, нирок, селезінки. Класичний засіб традиційної медицини Китаю.

Елеутерокок колючий (Eleutherococcus senticosus Maxim.)

Кущ з родини Аралієві (Araliaceae) з розвиненою кореневою системою до 30 м заввишки. Пагони прямі, вкриті численними шипами. Листки довгоче- решкові, п'ятипальчастороздільні. Квітки дрібні на довгих тонких квітконіжках, блідо-фіолетові. Цвіте у липні-ссрпні. Плід яйцеподібна округла чорна кістянка з 5 кісточками.

Поширення. Росте у кедрово-широколистяних і хвойних лісах по косогорах і в передгір'ях Далекого Сходу. Культивують в Україні.

Заготівля. Заготовляють корені, які збирають восени.

Хімічний склад. Корені містять елеутерозиди А, В, В1, Д, E, F, G (0,6-0,9 %), алкалоїд аралін, фітостерини, флавоноїди, ефірні олії, крохмаль та інші вуглеводи, жири, похідні кумарину. У листі є елеутерозиди І, К, L, М, флавоноїди, у стеблах знаходиться 0,6-1,5 % елеутерозидів.

Застосування. Елеутерокок за дією подібний до женьшеню, який був знайдений завдяки оленям, котрі знаходять його навіть під снігом і, поїдаючи, стають більш бадьорими і здоровішими. Збуджує центральну нервову систему, стимулює розумову й фізичну працездатність, підвищує рухливість, нормалізує роботу залоз внутрішньої секреції і обмін речовин, знижує вміст цукру в крові та підвищує кров'яний тиск, поліпшує гостроту зору й слуху, має адаптогенні властивості, тобто підвищує опірність організму до несприятливих умов: переохолодження, перегрівання, кисневого голодування, застудних захворювань, перевтоми. Також має антиоксидантні властивості. Вплив елеутерококу на організм більш універсальний, а в деяких випадках більш ефективний ніж женьшеню, зокрема при діабеті, злоякісних новоутвореннях. Призначають як стимулюючий, тонізуючий і адаптогенний засіб, особливо ослабленим людям після перенесених захворювань, для підвищення розумової та фізичної працездатності, стимулювання функції статевих залоз, при неврозах, атеросклерозі, у комплексній терапії онкологічних та інших захворювань та ін. Найчастіше застосовують рідкий екстракт коренів – по 20 крапель після їди 2 рази, бажано у першій половині дня, впродовж 30 днів, з повторенням при необхідності курсу лікування через 10-15 днів.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >