Організаційно-педагогічні засади ступеневої освіти в Україні

Ступеневість професійно-технічної освіти громадян визначається у професійно-технічних навчальних закладах відповідними рівнями кваліфікації і складністю професій та освітньо-кваліфікаційним рівнем.

Кожний ступінь навчання у професійно-технічному навчальному закладі має теоретичну і практичну завершеність та підтверджується присвоєнням випускникам освітньо-кваліфікаційних рівнів "кваліфікований робітник", "молодший спеціаліст" згідно з набутими професійними знаннями, уміннями і навичками. Положення про ступеневу професійно-технічну освіту затверджується Кабінетом Міністрів України.

Допрофесійна підготовка - це здобуття початкових професійних знань, умінь особами, які раніше не мали робітничої професії.

Первинна професійна підготовка - це здобуття професійно-технічної освіти особами, які раніше не мали робітничої професії, або спеціальності іншого освітньо-кваліфікаційного рівня, що забезпечує відповідний рівень професійної кваліфікації, необхідний для продуктивної професійної діяльності.

Перепідготовка робітників - це професійно-технічне навчання, спрямоване на оволодіння іншою професією робітниками, які здобули первинну професійну підготовку.

Підвищення кваліфікації робітників - це професійно-технічне навчання робітників, що дає можливість розширювати і поглиблювати раніше здобуті професійні знання, уміння та навички на рівні вимог виробництва чи сфери послуг.

Значний внесок у розвиток професійної освіти зробив видатний учений С.Я. Батишев. Зокрема, розробив теорію ступеневої системи підготовки і підвищення кваліфікації робітників на виробництві, що дозволяє формувати робітників широкого профілю у сфері матеріального виробництва; теорію стадійного навчання, що є основою підготовки робітників-професіоналів у професійних навчальних закладах; теорію групування робочих професій, яка є основою підготовки робітників широкого профілю; нову професійно-кваліфікаційну характеристику, в якій відображені вимоги, пов'язані з вивченням другої і спорідненої професій; теорію й методику блочно-модульного навчання робітників у професійних навчальних закладах і на виробництві та ін.

Основою професійного навчання є ступенева система підготовки й підвищення кваліфікації робітників. Мета такого навчання - забезпечення об'єднань, підприємств та організацій кваліфікованими робітничими кадрами з урахуванням змін науково-технічних і соціально-економічних умов, формування в них високого професіоналізму, принципів сучасного мислення, вміння працювати в нових економічних умовах переходу до ринкових відносин. Як відомо, в усіх стаціонарних навчальних закладах (школах, професійно-технічних училищах, технікумах чи інститутах) є певний взаємозв'язок між початковими і наступними класами, курсами, предметами, що вивчаються. Однак під час підготовки й підвищення кваліфікації робітників на виробництві грубо порушуються дидактичні принципи педагогіки. Насамперед немає наступності у навчанні. Навчання організовується не на основі єдиних кваліфікаційних вимог, тому рівень кваліфікації одних і тих самих професійних груп робітників на підприємствах різний, унаслідок чого при переході з одного підприємства на інше робітники вимушені відвідувати одні й ті самі курси по декілька разів. З метою регламентації єдиного для всіх підприємств змісту, обсягу й рівня професійного навчання робітників на виробництві і надання йому єдиного напряму виникає необхідність організувати навчання робітників на нових началах, вводячи ступеневе блочно-модульне професійне навчання.

В основу ступеневої системи професійного навчання робітників покладено навчання на короткотермінових курсах. При цьому воно побудовано за висхідними ступенями (етапами) навчання з таким розрахунком, щоб кожний наступний ступінь був логічним продовженням попереднього, забезпечував можливість подальшого навчання та передбачав розширену сферу застосування їх умінь.

На І ступені здійснюється підготовка робітників початкової кваліфікації, на II - підвищення кваліфікації робітників до рівня середньої кваліфікації, а на III - до рівня вищої. Кожний ступінь - це блок навчання, у якому є загально-професійний базисний модуль та додатковий спеціальний модуль (чи модульні одиниці). Ці ступені-блоки навчання становлять єдиний ланцюг органічно пов'язаних навчальних заходів, що мають одну загальну мету. Навчання робітників здійснюється за єдиними навчальними планами і програмами, які розроблюються в межах конкретної професії для кожного ступеня навчання окремо. При цьому навчальний матеріал програм для всіх ступенів-блоків перебуває у взаємозв'язку, органічній єдності, що забезпечує узгодженість й наступність навчання, і в цілому створює струнку систему, яка сприяє здобуттю робітниками професійної освіти.

Визначивши вимоги для кожного ступеня навчання та розробивши навчально-методичну документацію для низки професій (за блоками і модулями, з урахуванням майбутньої діяльності й ознак виробничої діяльності), при ступеневій побудові навчання робітник без відриву від виробництва одержує професійну освіту і значно більшу виробничу підготовку.

Новий підхід до системи підготовки й підвищення кваліфікації робітників за блочно-модульним навчанням в умовах виробництва полягає в тому, щоб компенсувати обсяг професійної підготовки робітників, якого не вистачає, шляхом підвищення їх кваліфікації на ступенях навчання, що поступово зростають, за програмами, які розроблюються для кожного ступеня окремо таким чином, щоб кожний наступний ступінь відрізнявся від попереднього.

Як зазначає Н.Г. Ничкало, перехід до багаторівневої професійної освіти, вияв можливостей продовження освіти на вищих ступенях здійснюється з урахуванням національної специфіки і можливостей окремих регіонів. Проводиться пошук шляхів регіоналізації професійної освіти, урахування регіональних ринків праці у плануванні розвитку професійної освіти, а також оновлення змісту професійного навчання, розробки стандартів професійної освіти з урахуванням світового досвіду. У сучасних умовах необхідно посилювати увагу до науково-методичного забезпечення професійного навчання.

Українські вчені сьогодні висловили концептуальні ідеї неперервної професійної освіти, які є загальними для різних освітніх систем і можуть використовуватися для обґрунтування нової стратегії розвитку такого виду освіти в Україні. Система багаторівневої підготовки виробничого персоналу розглядається як сукупність освітньо-професійних програм, державних стандартів та органів управління. Дослідники дійшли таких висновків:

• 1) чим більше в системі професійної освіти рівнів або ступенів, що підкріплюються відповідними стандартами, тим більше можливостей надається особистості для вибору посильної, бажаної й очікуваної освітньої практики;
• 2) мобільність людини у професійному освітньому просторі значною мірою залежить від гнучкості організаційних форм навчання і системи професійної освіти в цілому;
• 3) ефективність функціонування національної системи підготовки кадрів залежить від урахування загальних тенденцій розвитку теорії і практики професійної освіти та збереження культурно-національних традицій у галузі професійної освіти1.

Учені вважають, що програма навчання за кожною професією має бути розподілена на модулі, які відповідатимуть рівням кваліфікації (розрядам), і в межах цих модулів (розрядів) потрібно розробляти вже всі необхідні складники стандарту професійно-технічної освіти з відповідної професії. Це дасть змогу, по-перше, застосовувати ці стандарти під час підготовки кваліфікованих робітників на будь-якому підприємстві чи у навчальному закладі. По-друге, використовувати їх як при первинній підготовці, так і при підвищенні кваліфікації та перепідготовці дорослого населення. По-третє, застосовуючи стандартні модулі можна буде оперативно, відповідно до потреб роботодавців, готувати висококваліфікованих робітників з окремих робітничих професій або розширити спектр інтегрованих професій.

З метою підготовки висококваліфікованих робітничих кадрів з інтегрованих професій розроблено Концепцію професійно-технічної освіти України, якою передбачено ступеневу підготовку робітників від початкових до вищих рівнів кваліфікації та до рівня молодшого спеціаліста.

У сучасних умовах головним завданням розвитку і вдосконалення професійно-технічної освіти є забезпечення якісної первинної підготовки, перепідготовки й підвищення кваліфікації робітничих кадрів.