< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Урок виробничого навчання в умовах полігона

Часто в навчальних умовах неможливо використати реальні засоби виробництва для формування навичок та вмінь. Для полігонів споруджують площадки, оснащені різними автотранспортними засобами, навчально-будівельні майданчики з будівельними машинами й механізмами, відкриті майданчики з рухомими великовантажними кранами, навчальні приладдя (устаткування) для геологічних і геодезичних робіт тощо.

На навчальних полігонах виконуються такі роботи: у сільських професійних училищах - підготовка машин і механізмів до роботи й керування ними, технічне обслуговування сільськогосподарської техніки; у будівельних училищах - робота з оснащенням, такелажні роботи, відпрацьовування технології збирання конструкцій і деталей, монтаж елементів будинків та інших конструкцій і споруд, підйом, транспортування, вантажно-розвантажувальні роботи. Працівникам інших професій полігони необхідні для відпрацьовування навичок й умінь роботи в умовах висоти. Для скорочення строків адаптації молодих робітників на виробництві також потрібна організація виробничого навчання на навчальному полігоні.

з виробничого навчання в навчальному цеху

Виробниче навчання в навчальному цеху - одне з важливих умов розширення діапазону навчально-виробничої діяльності студентів. Це така організація виробничого навчання, за якої різні види робіт змінюються відповідно до послідовності технологічного процесу. Важливою умовою в ході підготовки робітників є завершеність технологічного циклу при випуску продукції. Для цього потрібен об'єкт, на якому створено виробничі умови, максимально наближені до реального виробництва, де мають працювати випускники професійної школи. Із цією метою створюються навчально-виробничі цехи й ділянки, що відрізняються від майстерень. Устаткування в навчальному цеху розміщують у певній технологічній послідовності для випуску реальної продукції, що дає змогу організувати діяльність студентів відповідно до загального ритму цеху й дасть їм можливості бачити свій внесок у виконання плану випуску продукції. Все це активізує роботу студентів. Робота в навчальних цехах підвищує ефективність навчально-виховного процесу, оскільки умови навчання близькі до умов виробництва, що дає змогу студентам засвоїти випуск складної продукції. Організація виробничого навчання в навчальному цеху є проміжною ланкою між навчанням у навчальній майстерні й навчанням у цехах підприємства.

в цехах базового підприємства

Основне завдання виробничого навчання студентів на підприємстві - удосконалення їхніх професійних навичок та вмінь, розширення й поглиблення професійних звань, вивчення передового виробничого досвіду, підготовка до виробничої практики та самостійної роботи на виробництві після закінчення професійного училища. Навчання студентів у цехах підприємства - вирішальний період у підготовці кваліфікованих робітників. У цей час студенти ознайомлюються з виробничою обстановкою, сучасним устаткуванням, новим технологічним оснащенням, із суміжними об'єктами робіт, сучасним технологічним процесом. Робота в колективах підприємств значно впливає на виховання студентів: вони засвоюють досвід висококваліфікованих робітників, переймають традиції трудових колективів; практично ознайомлюють із суспільним і виробничим життям підприємства; беруть участь у виконанні виробничої програми підприємства.

Виробниче навчання на підприємстві спрямоване на те, щоб студенти закріпили й удосконалили найважливіші навички під час виконання комплексних робіт, оволоділи вмінням планувати технологічні процеси, ширше ознайомилися з конструкціями типових виробів.

У процесі виконання типових для певного фаху робіт на підприємстві у студентів виробляється самостійність. Для деяких професій навчання на виробництві - єдина організаційна форма виробничого навчання. Це характерно для майбутніх кухарів, офіціантів, продавців, тобто тих професій, для яких у навчальних майстернях неможливо відтворити трудові процеси й умови роботи. При організації навчання студентів на підприємствах варто враховувати відмінності в організації навчально-виховного процесу в навчальних майстернях училища та в умовах виробництва. Якщо в навчальних майстернях навчання цілком підпорядковане навчальним цілям, то на підприємстві все спрямовано на забезпечення випуску продукції належної якості й обсягу.

Майстер виробничого навчання зобов'язаний узгоджувати хід навчального процесу з реальними можливостями й вимогами виробництва і при цьому зберігати свою керівну роль у навчанні й вихованні студентів, визначати раціональні форми організації навчальної роботи в групі, застосовувати найбільш доцільні прийоми й методи навчання та керувати кожним студентом. Крім того, майстрові виробничого навчання необхідно координувати свою роботу з навчання й виховання студентів з роботою керівників ділянок, бригад і кваліфікованих робітників, до яких прикріплені студенти.

Різноманіття й складність навчально-виховних завдань у ході навчання студентів в умовах виробництва вимагають від майстра обґрунтованого вибору раціональних форм організації навчання студентів. Однак при кожній з обраних форм зростає значення самостійності студентів порівняно з періодом навчання в навчальних майстернях. Майстер в умовах виробництва не може постійно стежити за студентами і допомагати їм, як це було під час навчання в навчальних майстернях. Тому до переходу на навчання в умовах виробництва студенти повинні навчитися самостійно планувати трудові дії, контролювати якість своєї роботи. Від того, наскільки розвинена професійна самостійність студентів, багато в чому залежить їхня адаптація до навчання на підприємстві, установлення правильних взаємин з товаришами по роботі.

Виробнича практика студентів на штатних робочих місцях - це заключний етап їхньої професійної підготовки, який проводиться в останні місяці навчання. До завдань, що розв'язуються у процесі виробничої практики, належать: соціальна, психологічна й фізіологічна адаптація студентів до виробничих умов; удосконалення й конкретизація професійних знань, навичок й умінь; спеціалізація з обраної професії; накопичення досвіду самостійної роботи в ході виконання складних виробничих робіт; оволодіння прогресивними технологіями, навичками роботи на сучасному устаткуванні, засобами механізації й автоматизації, високопродуктивними інструментами й пристроями, досвідом передовиків і новаторів виробництва; вивчення заводської технічної й технологічної документації, питань наукової організації праці; формування навичок й умінь застосовувати знання на практиці, розв'язувати складні виробничі завдання. У період виробничої практики важливо вирішувати завдання формування професійно важливих якостей майбутніх робітників, таких як швидкість реакції, координація рухів, швидкість уваги, спостережливість, уміння визначати на слух несправність у роботі устаткування й інструментів, розвиток окоміру тощо.

Виробнича практика організовується на штатних робочих місцях у цехах базового підприємства. Підприємство, зазвичай, визначає інженерно-технічних працівників і кваліфікованих робітників для керівництва практикою. У цей період навчання студенти повністю готуються до самостійної праці на підприємстві: освоюють типові роботи, удосконалюють швидкісні навички, ознайомлюються з організацією виробництва, долучаються до діяльності громадських організацій. Однак в умовах ринкової економіки в організації виробничої практики виникають труднощі. Справа в тому, що базові підприємства неохоче надають студентам професійних навчальних закладів під час проходження ними виробничої практики інформацію про новітні досягнення техніки й технології виробництва, оскільки ця інформація є їхньою комерційною таємницею. Вихід із цієї ситуації - диференціація професійного навчання як у теоретичному (профільному, спеціальному), так і у практичному плані.

Основи професійної майстерності студенти засвоюють на останньому, завершальному етапі професійного навчання, безпосередньо в умовах тієї ділянки виробництва, де вони будуть у подальшому працювати. Отже, регіональну спеціалізацію будуть забезпечувати не училища, а саме підприємство, фірма. По-перше, вони повинні будуть, підтримувати тісні зв'язки з училищами, визначати разом з ними той конкретний зміст професійного навчання, який вони беруть на себе; навчання проводити на зразках новітніх досягнень техніки й технології виробництва, на сучасній матеріально-технічній базі. Провідне місце в навчанні у такому разі будуть займати принципи диференціації, індивідуалізації й професійної спрямованості як такі, що найбільше відповідають завданням регіоналізації навчання. По-друге, підприємства мають здійснювати педагогічну підготовку своїх провідних спеціалістів. За такого розуміння регіонального компонента змісту професійної освіти проблема підготовки робітників і фахівців потрібного рівня кваліфікації в умовах переходу до ринкової економіки буде розв'язаною.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >