< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Політехнічні основи професійно-технічної освіти

Принципи професійного навчання, як вихідні положення, основні вимоги до такого навчання, мають певну специфіку, яка відображає особливості організації педагогічного процесу з підготовки майбутніх фахівців. Це принципи політехнізму і професійної доцільності.

Політехнічний підхід до професійно-технічної освіти передбачає оволодіння системою знань про наукові основи сучасного виробництва, на підставі яких формуються загальнопрофесійні політехнічні та спеціальні знання. Принцип політехнізму сприяє підготовці фахівців, широко ерудованих у різних галузях техніки і технології не тільки свого, а й будь-якого іншого, особливо суміжного, виробництва. Політехнізація професійної підготовки пов'язана з наявністю загальної, інваріантної основи в різних технічних знаннях. Реалізація цього принципу в підготовці спеціалістів сприяє зростанню їхньої професійної мобільності та конкурентоспроможності.

На підґрунті політехнічних знань формуються загальнопрофесійні та спеціальні знання. Загальнопрофесійні знання - це знання про загальні засади класифікації техніки і про вихідні положення, які лежать в основі технології виробництва конкретної галузі; про класифікацію матеріалів та засоби їх виникнення й експлуатації; про стандартизацію, техніку вимірювання та оцінювання якості продукції; про економіку, екологію, організацію праці; про нову техніку і технологію виробництва. Спеціальні знання розкривають сутність обладнання, інструментів, які застосовуються для виконання окремих операцій, правила їх експлуатації, технологічних процесів, особливостей виготовлення виробів тощо.

Для реалізації принципу політехнізму необхідно визначити ширшу галузь знань, до якої належить матеріал, що вивчається; з'ясувати місце і роль відомостей про цей матеріал у різних аспектах людської діяльності; навчити студентів порівнювати, зіставляти, виокремлювати загальне й особливе в технічних об'єктах і технологіях виробництва; навчити студентів переносити знання та вміння з однієї галузі знань в іншу; розширити професійно-технічну орієнтацію учнів за обраним фахом. Крім того, принцип політехнізму передбачає: відповідність змісту освіти головним напрямам розвитку науки і техніки; організацію навчального матеріалу як цілісної системи взаємопов'язаних знань; зв'язок матеріалу, що вивчається, з майбутньою практичною діяльністю; відповідність навчання віковим особливостям студентів, рівню їхньої підготовки; можливість задоволення пізнавальних інтересів та вимог до тих, хто навчається; опора на базові загальноосвітні знання й уміння студентів; оптимальне співвідношення між інформаційною стабільністю і динамічністю навчального матеріалу протягом більш-менш тривалого періоду; системність; урахування чинників, що впливають на продуктивність праці.

Принцип професійної доцільності тісно пов'язаний з принципом політехнізму і відображає вимогу досягнення цілей професійної освіти з урахуванням особливостей обраного фаху. Згідно з цим принципом зміст фахової підготовки, її спрямованість, методи і форми варіюються залежно від умов соціально-економічного стану країни (області, регіону) та попиту на ринку праці. Для реалізації цього принципу необхідно здійснювати відбір змісту, методів, форм і засобів підготовки фахівців з урахуванням особливостей обраної спеціальності; формувати професійно важливі якості тих, хто навчається, що сприятиме опануванню професійних функцій, зокрема професії загалом; розширювати сферу знань про професійну діяльність та спрямовувати дії на підготовку професійно мобільних фахівців; використовувати професійну підготовку, зважаючи на мету загального розвитку молодого покоління.

Політехнічні засади професійно-технічної освіти утворюють: наукова класифікація типових деталей машин, механізмів, технологічних процесів різних галузей виробництва, виокремлення і класифікація їх загальних типових проявів; знання з основ техніки, технології, організації сучасного виробництва, наукові відомості та уявлення про перспективи розвитку різних галузей виробництва і сільського господарства. Крім того, політехнічні основи передбачають формування умінь та навичок застосування найважливіших знарядь праці, засобів механізації й автоматизації, комп'ютерної техніки, розвиток технічних інтересів і здібностей, творчого ставлення до праці, набуття навичок й умінь соціального спілкування, загальної трудової культури, творчої праці, самоконтролю та взаємодопомоги, організаторських умінь і навичок тощо.

Для створення системи знань, умінь та навичок на політехнічних засадах необхідно втілювати взаємодію між навчальними дисциплінами через:

  • а) вивчення одного й того самого об'єкта на різних навчальних предметах (вектори, похідна - на уроках математики і фізики, залізо - на уроках хімії, географії, матеріалознавства тощо);
  • б) використання того чи іншого методу наукового пізнання в ході вивчення різноманітних предметів (лабораторні дослідження - хімія, фізика, біологія, матеріалознавство; спектроскопія - фізика, хімія, біологія, спецтехнології тощо);
  • в) використання одного й того самого закону (теорії) в різних наукових предметах (закон збереження енергії - фізика, хімія; атомно-молекулярна теорія побудови речовини - фізика, біологія, хімія і т. ін.).

Політехнічні засади професійної освіти передбачають також тісний взаємозв'язок загальноосвітніх предметів з предметами професійного циклу, що забезпечує формування системи знань, умінь і навичок про загальні закони виробництва. Встановлено, що професійна спрямованість загальноосвітніх знань сприяє розвитку інтересу до навчання учнів у ПТНЗ та поліпшує їхні знання. Така спрямованість, по-перше, повинна звертати увагу учнів на застосування законів, закономірностей які вивчаються у загальноосвітніх курсах у майбутній професійній діяльності; по-друге, сприяє формуванню системи світосприйняття, світогляду, поглядів на природу, навколишній світ, суспільство, стосунки між людьми тощо; по-третє, формує особистість, виховує його громадянські та людські якості, риси "людини суспільної" тощо.

Крім того, політехнізація навчання майбутніх фахівців може здійснюватися шляхом поглибленого вивчення тих теорій, законів і закономірностей загальноосвітніх предметів, які є більш важливими в майбутній професійній діяльності. Для цього доцільно розробляти систему лабораторних занять, які відтворюють найсуттєвіші обставини реального виробництва і дають змогу в умовах квазіпрофесійної діяльності формувати не лише загальнотрудові, а й професійні вміння і навички. У процесі вивчення предметів природничо-математичного циклу доцільно залучати учнів до складання та розв'язання прикладів і задач на матеріалах предметів професійного циклу. Політехнічні засади професійно-технічної освіти передбачають також виокремлення опорних питань, що характеризують найважливіші поняття групи професій і базуються на системі знань з основ наук.

Найбільш перспективним у сучасних умовах вважається інтегрований підхід, що передбачає розробку комплексних міжпредметних завдань, які мають виробничий зміст, потребують синтезу знань, умінь та навичок з різноманітних предметів і сприяють формуванню цілісного світогляду. Враховуючи широту проблем, які потрібно розв'язати під час виконання таких завдань, необхідність у довідковій, науковій літературі, узгодження зусиль студентів/учнів, доцільно, щоб такі завдання мали як індивідуальний, так і груповий характер, пропонувалися також довгострокові домашні завдання чи завдання на канікули.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >