Сучасні тенденції розвитку практичних занять

Характерною рисою розвитку практичних занять наприкінці 1980-х - на початку 1990-х років було те, що у практиці професійної школи активно виникали нестандартні форми проведення занять. Нестандартне, або інноваційне, заняття - це заняття, що має нетрадиційну, гнучку, варіативну структуру й орієнтоване здебільшого, на підвищення інтересу студентів до навчання за допомогою нової форми організації їхньої навчальної діяльності.

За формою проведення можна виокремити такі групи інноваційних навчальних занять;

• 1. Заняття у формі змагань та ігор: конкурс, турнір, естафета, дуель, КВК, ділова гра, кросворд, вікторина.
• 2. Заняття, побудовані на формах, жанрах і методах роботи, відомих у суспільній практиці: дослідження, винахід, аналіз першоджерел, коментар, мозковий штурм, інтерв'ю, репортаж, рецензія, проект.
• 3. Заняття на основі нетрадиційної організації навчального матеріалу: урок мудрості, відвертості, заняття на тему "Дублер починає діяти", "Критичне мислення".
• 4. Заняття, що нагадують публічні форми спілкування: прес-конференція, виставка, аукціон, бенефіс, мітинг, регламентована дискусія, панорама, телепередача, телеміст, рапорт, діалог, "жива газета", усний журнал.
• 5. Заняття-фантазії: заняття-казка, заняття-сюрприз, заняття "Подарунок" та ін.
• 6. Заняття на основі імітації діяльності установ і організацій: суд, судовий діалог, симпозіум, слідство, трибунал, цирк, патентне бюро, вчена рада, редакційна рада.

Зазначені типи занять дають змогу формувати систему занять, що утворюють цілісну технологію навчання, на підставі якої педагог планує, розробляє й проводить конкретні навчальні заняття. Такі заняття повинен вміти проводити кожен викладач. Водночас варто враховувати, що на подібних заняттях зазвичай немає серйозної пізнавальної праці студентів, їх результативність невисока. Тому переважання таких видів роботи в загальній структурі навчання небажане, викладачеві необхідно визначити місце нетрадиційних практичних занять у своїй роботі.

Наведемо деякі приклади інтегрованих практичних занять. Навчальне заняття-проект. В основу цього методу покладено ідею побудови навчання на активній основі через самостійну і практичну діяльність студентів з урахуванням їхніх особистих інтересів. Заняття-проект сприяє формуванню самостійності, творчої особистості, спрямованої на наукове мислення. Сучасна педагогіка розрізняє такі типи занять-проектів: дослідний (в основі якого лежить дослідження певних соціально-економічних явищ та процесів); творчий (спільне створення художніх творів, видовищних заходів тощо); ігровий (імітаційний, у яких учасники проекту виконують певні ролі); інформаційний (збирання та аналіз інформації про певний об'єкт); практичний (безпосереднє впровадження у практику певних ідей).

Діяльність студентів під час заняття-проекту включає: аналіз проблеми; усвідомлення та визначення мети проекту; розробку концепції проекту, організаційного плану, здійснення проекту; конкретну практичну діяльність щодо його реалізації; підсумки у вигляді письмового звіту та презентації; зовнішнє оцінювання проекту, що дає змогу підвищити ефективність його виконання.

Методику проведення практичного заняття розглянемо на прикладі заняття-проекту "Громадянин".

Приклад. На підготовчому етапі аналізується проблема, що має бути вирішена. Студенти аналізують структуру органів державної влади в населеному пункті; визначають найактивніші у житті суспільства громадські організації та ін.

I етап передбачає визначення актуальних проблем місцевої громади. На цьому етапі ставиться мета з'ясувати найактуальніші проблеми, характерні для відповідного населеного пункту.

II етап - застосування й обґрунтування проблеми дослідження. Вибір спільної проблеми дослідження - надзвичайно важливий етап громадської роботи людини: обрана проблема має бути максимально конкретною, посильною, а найголовніше практичною. Відтак студенти на цьому етапі збирають інформацію з проблеми, обговорюють її у підгрупах. Одержані ідеї конспектують.

ІІІ етап - опрацювання зібраної інформації. Зібрана й проаналізована інформація аргументується. Складається список джерел інформації, наприклад, за схемою, поданою у табл. 3.4.

Таблиця 3.4. Список джерел інформації

Потім кожна дослідна група аналізує інформацію за обраним джерелом. Результатом роботи на цій стадії заняття має бути накопичення певної інформації, що різнобічно характеризує проблему. Зібрані матеріали уможливлюють компетентний аналіз студентами ймовірних шляхів вирішення проблеми.

IV етап - аналіз різних шляхів вирішення проблеми. Головним завданням цього етапу є систематизація й опрацювання зібраного матеріалу, його розподіл за відповідними розділами проекту. За допомогою вчителя студенти компонують матеріали за такими розділами: 1) актуальність і важливість цієї проблеми; 2) інформація про різні підходи до вирішення проблеми; 3) програма дій.

Мета цього етапу - з'ясувати, виявити найприйнятніше вирішення проблеми, яке підтримає більшість дослідних підгруп. Синтез кількох цікавих пропозицій, може стати підґрунтям для ухвалення колективного рішення. Можливо, навчальна група підтримає вже наявний варіант вирішення проблеми, змінить його або запропонує зовсім інший. Далі потрібно наочно зобразити запропонований механізм реалізації програми дій (бізнес-план).

У етап - реалізація плану дій. Проходження цього етапу проекту передбачає вирішення проблеми шляхом організації різноманітних акцій студентів (наприклад, звернення з офіційною заявкою та ін.).

VI етап - підготовка до представлення проекту. Цей етап передбачає презентацію матеріалів дослідження аудиторії. Для представлення проекту перед журі чи педагогом студенти поділяються на 4 групи. Кожна група відповідає за підготовку однієї частини презентацій його стенду. На ньому розміщуються кращі матеріали, зібрані в ході дослідження дослідними групами і загальною групою в цілому (така робота може бути розпочата, наприклад, на початку вивчення теми і проаналізована на заключному занятті). Характеристику презентаційних матеріалів, результатів дослідження всіх робочих груп із досліджуваної проблеми слід розподіляти на два розділи: документації та демонстрації. Розділ документації поєднує всі важливі матеріали, зібрані в ході дослідження. Цими матеріалами можуть бути вирізки з газет, статті, стислі конспекти, пропозиції громадських організацій та ін. Демонстраційний розділ складається з чотирьох планшетів, кожен з яких відображає стадії роботи над проектом.

VII етап - представлення проекту. Презентацію дослідження можна здійснити в різних формах, вибір яких залежить від викладача. На етапі презентації матеріалів ставляться такі завдання: поінформувати аудиторію про важливість обраної проблеми; ознайомити присутніх (наприклад, запрошених гостей) із перебігом етапу збирання інформації та результатами її аналізу; оцінити альтернативні шляхи вирішення проблеми; висвітлити процес практичної реалізації плану.

VIII етап - підсумок заняття. Студенти обговорюють найкращі здобутки, успіхи і помилки; критично оцінюють свою роботу.