< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Контроль за навчально-пізнавальною діяльністю студентів

Успішність роботи будь-якої системи багато в чому визначається науково організованим управлінням. Управління охоплює три елементи: чітко визначену мету, оптимально обраний спосіб діяльності (прямий зв'язок), оптимально організований зворотний зв'язок. Відсутність будь-якого елемента унеможливлює управління роботою системи. Діяльність же некерованої системи у кращому разі малоефективна чи взагалі безглузда.

У системі навчання у професійній школі найважливішим видом зворотного зв'язку є перевірка знань студентів. Можливі й інші види, адже навчання - єдність двох видів діяльності: викладання (діяльності педагога) і навчання (діяльності студентів), тому зворотний зв'язок необхідний щодо тієї чи іншої діяльності. Зазвичай знання студентів опосередковано свідчать і про діяльність педагога, а не тільки про діяльність студентів, тому облік знань і є найважливішим видом зворотного зв'язку. Отже, контроль знань студентів є важливим складником процесу навчання.

Контроль - це співвідношення досягнутих результатів із запланованими цілями навчання. Добре поставлена система контролю дає змогу викладачу не тільки правильно оцінити рівень засвоєння студентами досліджуваного матеріалу, а й побачити свої власні здобутки та недоліки.

У вищих і середніх спеціальних навчальних закладах запроваджено такі види контролю знань, умінь і навичок: відбірковий (вступні іспити, олімпіади, конкурси) і навчальний (контрольні роботи, заліки, колоквіуми, іспити, захист курсових і дипломних проектів та робіт, звіти за результатами практики). Навчальний контроль можна поділити на такі типи: попередній, поточний, тематичний, періодичний і підсумковий. Провідним і найчастіше застосовуваним є поточний контроль.

Основною метою контролю знань і умінь є виявлення досягнень та успіхів студентів; визначення шляхів удосконалювання, поглиблення знань, умінь для того, щоб створювалися умови для подальшого включення студентів в активну творчу діяльність. Ця мета, по-перше, пов'язана з визначенням якості засвоєння студентами навчального матеріалу - рівня оволодіння знаннями, уміннями і навичками, що передбачені програмами з конкретних предметів. По-друге, конкретизація основної мети контролю пов'язана з навчанням студентів взаємоконтролю і самоконтролю, формуванням потреби в них. По-третє, ця мета дає можливість виховання у студентів таких якостей особистості, як відповідальність за виконану роботу, ініціативність.

Якщо зазначені цілі реалізовано, то можна говорити про функції які виконує контроль: контрольну, навчальну (освітню), діагностичну, прогностичну, розвивальну, орієнтовну, виховну.

Контрольна функція полягає у виявленні стану знань та умінь студентів, рівня їхнього розумового розвитку, вивченні ступеня засвоєння прийомів пізнавальної діяльності, навичок раціональної навчальної праці. За допомогою контролю визначається вихідний рівень для подальшого оволодіння знаннями, уміннями і навичками, вивчається глибина й обсяг їхнього засвоєння, порівнюється заплановане з наявними результатами, встановлюється ефективність методів, форм і засобів навчання, які використовувалися викладачем.

Навчальна функція контролю полягає в удосконалюванні знань та вмінь, їх систематизації. У процесі перевірки студенти повторюють і закріплюють вивчений матеріал. Вони не тільки відтворюють вивчене раніше, а й застосовують знання та вміння в новій ситуації. Перевірка допомагає студентам виокремити головне в досліджуваному матеріалі, зробити знання й уміння, що перевіряються, більш ясними і точними. Контроль сприяє також узагальненню і систематизації знань.

Сутність діагностичної функції контролю - одержання інформації про помилки, недоліки й прогалини у знаннях і вміннях студентів. Результати діагностичних перевірок допомагають вибрати найбільш інтенсивну методику навчання, а також уточнити напрям подальшого вдосконалення змісту методів і засобів навчання.

Прогностична функція перевірки передбачає одержання випереджальної інформації про навчально-виховний процес. Унаслідок перевірки одержують інформацію для складання прогнозу про хід певного етапу навчального процесу: чи досить сформовані конкретні знання, уміння і навички для засвоєння наступного навчального матеріалу (розділу, теми). Прогноз допомагає зробити правильні висновки для подальшого планування та здійснення навчального процесу.

Розвивальна функція контролю полягає у стимулюванні пізнавальної активності студентів, розвитку їхніх творчих здібностей. Контроль має виняткові можливості в розвитку студентів. У процесі контролю розвиваються мова, пам'ять, увага, уява, воля і мислення. Він дуже впливає на розвиток і вияв здатностей, схильностей, інтересів, потреб.

Сутність орієнтованої функції контролю - одержання інформації про ступінь досягнення мети навчання окремим студентом і групою в цілому: наскільки засвоєний і як глибоко вивчений навчальний матеріал. Контроль орієнтує студентів у їхніх утрудненнях і досягненнях. З'ясовуючи прогалини в знаннях, помилки та недоліки студентів, визначаються напрямки розвитку і застосування сил щодо вдосконалення знань та вмінь. Контроль допомагає студенту краще оцінити свої знання й можливості.

Виховна функція контролю передбачає виховання у студентів відповідального ставлення до навчання, дисципліни, акуратності, чесності. Перевірка спонукає їх більш серйозно і регулярно контролювати себе під час виконання завдань. Вона є умовою виховання твердої волі, наполегливості, звички до регулярної праці.

Виокремлення функції контролю підкреслює його роль і значення у процесі навчання. У навчальному процесі самі функції виявляються в різному ступені і різних поєднаннях, реалізація їх на практиці робить контроль ефективнішим, що впливає і на якість навчального процесу.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >