Конгруентність

Ще однією значущою умовою в діловому спілкуванні визначають конгруентність, оскільки саме цей стан співрозмовників є важливим складником успішного спілкування, тому що навички використовувати ресурсні стани також допомагає спілкуватися ефективніше. А. Б. Орлов наголошував на тому, що конгруентність – це особливий режим ефективної діяльності будь-якого фасилітатора (психотерапевта, консультанта, педагога). Тому конгруентність розглядають як важливу характеристику спілкування.

Уважається, що з конгруентною людиною легко спілкуватися, оскільки зовнішні прояви її поведінки не суперечать її внутрішньому стану. К. Роджерс зауважував, що конгруентність навіть одного партнера покращує взаєморозуміння між партнерами, оптимізує спілкування. Проте подеколи можна спостерігати таку ситуацію: співрозмовник говорить: "Продовжуйте, мене душе зацікавила ця тема!", але його поза, жести й міміка засвідчують зовсім інше: йому нудно. Таку неузгодженість внутрішніх відчуттів і зовнішніх проявів кваліфікують як неконгруентність. Це ускладнює спілкування, оскільки людина не може зрозуміти стан, наміри й мету свого співрозмовника, і тому не знає як налагоджувати взаємодію із ним. Найчастіше не конгруентна людина не може зрозуміти себе, і як наслідок – іншим її' зрозуміти ще складніше.

Якщо людина прагне спілкуватися ефективно, вона насамперед повинна вивчити саму себе, пізнати себе і зрозуміти особливості свого характеру, життєві цінності й цілі.

Інколи складаються ситуації, коли конгруентність певною мірою заважає діловому спілкуванню. Наприклад, Ви маєте презентувати новий проект, важливий для подальшого розвитку компанії, проте Ви хвилюєтеся,

і це може зіпсувати враження від самої презентації. У таких випадках людина повинна навчитися керувати собою – тобто навчитися швидко набувати необхідного ресурсного стану, у нашій ситуації – стану спокою, впевненості й зібраності.

Для того, щоб уміти керувати собою, людина повинна оволодіти відповідною технікою. Психологи радять у таких випадках виконувати нескладні вправи:

• пригадайте ситуацію зі свого досвіду, коли Ви "почувалися переможцем": Ви досягли успіху й були задоволені собою;
• пригадайте свої відчуття в цю мить і відчувайте їх зараз якомога сильніше;
• відчувши нові сили й упевненість – ідіть і робіть те, до чого готувалися.

Досягнення потрібного відчуття, його усвідомлення й фіксування в пам'яті дасть очікуваний результат – Ви увійдете в необхідний ресурсний стан.

Одним із ефективних методів досягнення конгруентності є ре- фреймінг.

Рефреймінг

Рефреймінг – це можливість вийти за край обмеження, подивитися на подію з іншого боку.

Рефреймінг змісту не змінює ні самої поведінки, ні бажань. Він змінює лише ставлення, у результаті чого досягають бажаної рівноваги.

Рефреймінг контексту допомагає переформувати контекст: не безпосередньо змінити значення, а знайти ситуації, де задана поведінка набуде зовсім іншого значення. Наприклад:

– Я дуже мовчазна.
– Зате не скажеш нічого зайвого.
– Мовчазні подобаються керівництву.

РЕФРЕЙМІНГ У ПРОДАЖАХ І ПЕРЕГОВОРАХ

Часто рефреймінг використовують для зміни оцінки предмета. Особливо важливо це може бути в контексті продажів і переговорів. Наприклад:

– Якщо ви купите дешеву сумку вам не шкода буде її викинути через місяць, і придбати нову.
– Купуючи дороіу шкіряну сумку, ви розумієте, що ви будете носити її довго і вам не доведеться викидати її через місяць.

Ви зв'язуєте характеристики товару (які, можливо, викликають незгоду) з цінностями клієнта. Надаєте їм зовсім іншого смислу.