Оформлення візитних карток

Обов'язковим атрибутом ділового спілкування в сучасному бізнесовому середовищі ε візитна картка.

Візитна картка (візитівка) – традиційний носій контактної інформації про людину чи організацію.

Візитівки умовно поділяють на три види.

Текст візитівки будь-якого різновиду має бути надрукований на одному боці, щоб на іншому чистому боці можна було зробити якісь записи. Розміщувати текст на візитній картці краще горизонтально, інакше картку треба буде повертати, щоб прочитати, що може спричинити незручності для деяких людей.

Шрифт візитних карток залежить від місцевої практики і суворо не регламентується. Загальна вимога до шрифту візитівок – він має легко читатися.

Не рекомендується надмірно прикрашати картку картинками, написами чи афоризмами.

Візитні картки виготовляються на цупкому папері або картоні розміром, прийнятим у тій чи тій країні.

ПРАВИЛА ВРУЧЕННЯ ВІЗИТНИХ КАРТОК:

• • візитні картки вручають особисто;
• • під час знайомства першим вручає свою картку той, чий ранг, посада нижчі;
• • якщо співрозмовники однакового соціального статусу, першим пропонує візитну картку молодший за віком;
• • якщо і посада, і вік однакові, більшу оперативність може виявити більш ввічлива й активна або більш зацікавлена людина;
• • під час ділової зустрічі з іноземними партнерами першими візитні картки вручають господарі;
• • отримавши візитівку, людина повинна обов'язково вручити свою;
• • візитну картку прийнято вручати правою рукою (картка мас бути повернута так, щоб партнер відразу міг прочитати текст) з легким уклоном.

Дослідники відзначають, що в діловому спілкуванні візитна картка виступає посередником під час знайомства, полегшує налагодження контактів між партнерами і сприяє їхньому спілкуванню.

Комунікативні цікавинки

Прийоми встановлення контакту:

• • посмішка, доброзичливий погляд;
• • привітання, яке включає рукостискання і слова;
• • звертання до партнера на ім'я та ім'я по батькові, з цією метою – представлення, знайомство, обмін візитними картками;
• • використання жартів, гумору, компліментів для встановлення тіснішого контакту;
• • підкреслення значущості партнера, фірми, яку він представляє, прояв поваги до нього, демонстрування словами, мімікою, жестами, позою, організацією просторового середовища;
• • відкрите визнання достоїнств вашого партнера.

Упевненість у собі

Упевненість у собі, безсумнівно, сприяє успіху самопрезентації, бо невпевнена в собі людина все піддає сумніву, перш ніж щось сказати, сумнівається у своїх можливостях, довго думає. Для розвитку впевненості в собі слід робити таке:

• • не критикуйте самого себе;
• • займіться своєю фізичною формою;
• • станьте незалежним;
• • дивіться на світ позитивно.

Типові ознаки людини, яка "закрита" для інших:

• • відчуває страх, нерішуча, їй бракує віри в свої сили;
• • песиміст, їй притаманна недовірливість; розраховує тільки на погане;
• • рідко посміхається й виявляє свою радість, рідко говорить "спасибі";
• • часто відмовляється, частіше говорить "ні", ніж "так";
• • про себе говорить, що робота викликає в неї стресовий стан, що у неї практично немає вільного часу;
• • надто багато говорить про себе і дуже мало слухає;
• • часто діє метушливо, знервовано, з роздратуванням;
• • поширює навколо себе гнітючу, недружню обстановку, діє "проти".

Людина "відкрита", якщо:

• • упевнена в собі, знає свою мету і знає, чого хоче;
• • оптиміст, шукає і бачить в інших насамперед гарне;
• • спочатку думає про клієнта, потім про фірму, потім – про себе;
• • життєрадісна, весела;
• • із розумінням ставиться до інших, частіше говорить "так", ніж "ні";
• • не висуває надмірних вимог до себе й не дозволяє це робити іншим, у неї вистачає часу на всі її проекти й задуми;
• • уважно слухає співрозмовника, намагається якомога більше навчитися в інших людей;
• • від неї йде доброта і внутрішній спокій.

Характеристики некомпетентного керівника

• 1. Некомпетентний керівник, який не знається на справі, неминуче опиняється в принизливій залежності від свого оточення.
• 2. Він вимушений оцінювати обстановку за підказками своїх підлеглих або вищого керівництва.
• 3. Некомпетентному керівникові складно висловлювати вагомі судження, активно діяти, давати корисні поради зі спеціальних питань.
• 4. Такий керівник нерідко вимушений імітувати корисну діяльність, бо нездатний на реальні й відповідальні дії.
• 5. Щоб приховати незнання справи, некомпетентний керівник прагне оточити себе такими самими некомпетентними людьми й віддалити здібних працівників.