Глава 3. КРИТО-МІКЕНСЬКА КУЛЬТУРА І ГРЕЦІЯ ЧАСІВ ГОМЕРА

На межі ІII - II тис. до н.е. предки пізніших греків, рухаючись із-за Дунаю, вторглися на Балканський півострів. Простори навколо Середземного моря були заселені в той час людьми, які розмовляли на мові, що не належала ні до індоєвропейської, ні до семітської груп. Пізніші греки, за винятком дорійців, самі вважали себе автохтонним населенням Греції, проте і в них збереглося уявлення про існування якогось давнього, догрецького народу, карійців, лелегів або пеласгів, які спочатку населяли Елладу і прилеглі острови.

До XIX ст. ці давні жителі країни були зовсім незнайомі вченим. Але археологічні дослідження XIX і головним чином XX ст. значно розширили хронологічні рамки історії Стародавньої Греції. Уже в останній третині Ш тис до н.е. на Криті та в Пелопоннесі виникли перші в Греції ранньодержавні об'єднання, і розвиток людства на півдні Балканського півострова йшов у тому ж напрямку, що й історія стародавньогрецьких суспільств. Для Греції, як і для цілого ряду стародавньосхідних країн, III тисячоліття до н.е. було часом переходу від первіснообщинного ладу до ранньодержавного суспільства.

Археологічні знахідки у Кноссі, Фесті, Мікенах і Пілосі надають найрізноманітніші свідчення про матеріальну культуру ранньогрецьких суспільств. Значний інтерес викликали відкриття поселень кінця III ст. до н.е. в Лерні (північний Пелопоннес) і Рафіні (Аттика), де виявлено бронзоливарне виробництво. А в Мікенах, Пілосі, Афінах і Фівах знайдені посади другої половини II тис. до н.е., що розміщувалися навколо палаців, де проживали ремісники і купці. Прикладами сільських поселень, де проживала основна маса ахейського населення, стали розкопані поселення в Корсіку (біля Коринфа), в Зігурієс (біля Мікен) і некрополь одного із сільських поселень в Аттиці, а також Спарті. Тут знайдені залишки простих жител, складних за плануванням громадських будівель, приміщення мегаронного типу. Значні розміри окремих будівель, велика кількість кераміки, включаючи розписну, бронзові і золоті вироби свідчать про процес майнової диференціації серед сільського населення другої половини II тис. до н.е.

Значний матеріал містять письмові пам'ятки, написані лінійним письмом Б. На сьогодні відомо декілька тисяч таких табличок. Вони знайдені на руїнах Кносса на Криті, при розкопках міст Пілоса, Мікен, Фів, Тиринфа, але найбільше (90% усіх текстів) знайдено в архівах Кносса і Пілоса. Переважна більшість табличок датується XIV - XII ст. до н.е. Це головним чином

Кубок Нестора

документи господарської звітності, які містять свідчення про здачу землі в оренду, про кількість худоби, про видачу продовольства працівникам і обслуговуючому персоналу; нерідко це списки рабів і рабинь, зайнятих на палацових роботах, списки ремісників і перелік сировинних матеріалів для них; списки воїнів і матросів для мобілізації, а також описи конфіскованого майна. Таблички дають інформацію про функціонування палацового господарства, про взаємовідносини між палацом і нижчими адміністративними одиницями, про управління державою, що дозволяє реконструювати основні риси управління та економіки ахейських царств другої половини II тис. до н.е.

Деяка інформація про критські і ахейські царства міститься у пізнішій грецькій традиції. Так, у поемах Гомера збереглися не лише живі спогади про події Троянської війни, але й цілі пісні та оповіді, складені в ахейську епоху. Це сказання про перевагу Мікен, союзників і суперників греків, результати Троянської війни. Передано багато реалій ахейського часу: опис побутових предметів (наприклад, кубка Нестора), типів зброї, обладнання бойових колісниць, прийомів ведення бою тощо.