СКУЛЬПТУРА ТА ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО

Для римської скульптури цього періоду характерним є розвиток портрета. Найбільш раннім видам римського портрета властива реалістичність зображення, проте за часів Августа і його спадкоємців спостерігалася стилізація, навіяна грецькими класичними творами. До нас дійшло найбільше зображень першого принцепса. Так, статуя Августа з Кум зберігається в Ермітажі. Імператор зображений у позі Юпітера. Римський елемент вбачається лише в манері подання обличчя, в якому

Арка Тита в Римі

підкреслені індивідуальні риси, і в трактуванні одежі. Куманська скульптура стилізована в дусі грецьких майстрів V - IV ст. до н.е.

Відома також статуя Августа (20 р. до н.е.), який виступає перед воїнами. Імператор зображений полководцем, який уособлює спокій, силу, простоту і велич. Август начебто наділений рисами вергіліївського Енея. Подібно своєму легендарному предку, Август зображений людиною, яка виділяється своїм "благочестям і зброєю" [Вергілій. Еней, VI, 403].

Епоха Клавдіїв і Флавіїв посилила загальне прагнення до помпезності. Ефектні пози, великі розміри і блиск коштовного каміння - ось головне і характерне у скульптурних роботах. Рельєфи змінюють свою простоту на багатоплановість форм і сюжетів, як це видно по арці Тита в Римі 81 р. н.е. По центру склепіння зображений орел, який забирає Тита, а по боках - два історичних багатофігурних рельєфи. На одному з них - римські воїни під час підкорення Іудеї, а на іншому рельєфі Тит сидить на колісниці тріумфатора. Поряд з ним богиня перемоги Вікторія, яка увінчує його лаврами переможця. За колісницею зображені народ і воїни.

Величезні мармурові статуї імператорів і воєначальників у театрально-урочистих позах покривалися золотом. Так, імператор Клавдій (41 - 54 pp.) представлений Юпітером, з атрибутами і прикрасами, за якими все-таки не вдається приховати його зловісливого погляду.

Ще більшій еллінізації римська скульптура піддалася за часів Адріана: різкі риси римського реалізму згладжувалися, посилився момент ідеалізації. Це впадає у вічі в зображеннях самого Адріана й Антоніна Пія. Особливо яскраво вплив елліністичних зразків виявився в скульптурі улюбленця Адріана

Імператор Клавдій

Барельєфне зображення битви римлян із даками на колоні Траяна

Антиноя, в якій майже немає римських рис. Ці роботи продовжують традиції грецьких класичних шкіл.

Римський "послідовно-розповідний" стиль знайшов своє втілення в барельєфних зображеннях на колонах Траяна і Марка Аврелій. На першій показана війна Риму з даками, на другій - з квадами і маркоманами. Легкість руху, симетричність у розміщенні фігур, індивідуальність навіть другорядних персонажів – усе це свідчить про виняткову майстерність художників. Тут легко впізнавана фігура імператора, хоч він поданий у тих же масштабах, що й оточуючі його люди, але художник виділив його непомітними штрихами.

Досить оригінальною є скульптура Марка Аврелія. Перед нами не жорстокий правитель держави, а імператор-філософ, так подібний на грецького мудреця.

Політична криза III ст. на деякий час відсунула портретне мистецтво на задній план. Але із середини століття розпочалося чергове відродження класичних традицій. І головну роль у цьому відіграв імператор Галлієн (253-268 pp.), людина освічена, покровитель мистецтв і великий прихильник класики.

Галлієн

Не випадково уже не одне століття майбутні скульптори вчаться саме на античних статуях, створюючи силу-силенну їх копій. Краса образів богів і героїв Еллади, а також фотографічна точність зовнішності римських політичних діячів роблять роботи античних майстрів неперевершеними пам'ятками історії, документами, що допомагають скласти своєрідну картотеку багатьох реальних людей, відчути далекий від нас, але прекрасний світ духовних традицій Античності. Саме римські скульптори почали передавати не лише зовнішні особливості своєї моделі, але найбільш яскраві риси її характеру, розкриваючи тим самим внутрішній світ людини.

Значних успіхів досягло й римське образотворче мистецтво. Стіни, колони і підлоги багатьох вілл і будинків прикрашали кольоровою мозаїкою, декоративним живописом, інколи з досить витіюватими сюжетами і вишуканими орнаментами. Зразком декоративного настінного живопису, орнаментики і малюнка є настінний розпис вілли Лівії на околиці Рима. Багато зразків мозаїчних робіт римлян збереглося на стінах помпеянських будинків. Наприклад, фрески "Вакханки-танцівниці", "Винороби", "Канатні танцюристки", "Акторські маски" тощо. Досить оригінальні й фрески з провінцій. їхні сюжети найчастіше беруться з міфології, але мозаїчним зображенням західних провінцій (Африки, Британії) властиві реалізм, любов до жанрових сцен із повсякденного життя (збір урожаю, полювання, збирання податків).

Для настінного живопису часів Флавіїв характерний так званий "четвертий" помпеянський стиль з умовними і фантастичними зображеннями, намальованими ліпними архітектурними деталями, поєднанням яскравих тонів.

Зразок помпеянського настінного розпису

Джерелом для вивчення римської орнаментики служать також зображення на кубках, бокалах, вазах, які зберігаються в різних музеях, державних і приватних колекціях багатьох країн світу. Одна з найбільших колекцій - колекція Боскореале. Боскореале і Боскоренадзе - два італійських селища на місці давніх Помпей. Збережені зразки художніх, ювелірних, граверних та різних інших робіт свідчать про багатство і художній смак давньоримського суспільства.

У мистецтві епохи Імперії можна виділити дві тенденції: традиції римського і елліністичного мистецтва. Римське мистецтво зазнавало постійного впливу елліністичних форм, але продовжувало зберігати свою індивідуальність. Проте і в мистецтві (хоча й пізніше, ніж в інших галузях) спостерігався занепад.

Живописне зображення Іфігенії й Ореста в Помпеях