Додаток 1. Термінологічний словник

antiqua – старожитність

авгур – жрець, який віщував за криком і польотом птахів

августали – колегія жерців у Римі, заснована для культу Августа

аверс – лицьовий бік монети, медалі

авзони – найдавніше плем'я Південно-Західної Італії

авлетист – виконавець музики на авлосі

авлос (трубка) – давньогрецький духовий музичний інструмент, попередник сучасного гобоя

автаркія (самовдоволення) – незалежність від зовнішнього світу або інших людей

автономія – право самостійного здійснення державної влади чи управління, надане частині держави, життя за своїми законами

автохтони – корінні жителі країни на противагу населенню, яке переселилося до неї пізніше

агелла (стадо) – державні виховні заклади у Спарті

агон – публічне випробовування юнаків у Спарті

агоністики або циркумцеліони – учасники руху бідних верств населення римської Африки в IV – V ст. н.е.

агора – народні збори дополісного періоду

адорація – урочистий вияв ушанування богів, який полягає у земних поклонах, цілуванні рук тощо

аеди – професійні оповідачі в Стародавній Греції

аер – повітря, атмосфера

аеротонон – ручний метальний снаряд пневматичної дії

азіанізм – стилістичний напрям в античному ораторському мистецтві, що відзначався пишністю, оригінальністю і театральністю

акавайша – назва грецьких племен ахейців стародавніми єгиптянами

академія – вищий навчальний заклад в Афінах

акведук – підземний або надземний канал постачання води

акрополь (верхнє місто) – укріплена частина давньогрецького міста, розміщена на височині

алабастрон – грушоподібний або витянутий посуд циліндричної форми з круглим дном

александризм – поетичний стиль елліністичної доби алектріомантія – ворожіння за допомогою курей, які клювали зерно у Стародавній Греції

амазонки (безгруді) – в грецькій міфології плем'я жінок-воїнів, які з'явилися від бога війни Ареса і наяди Гармонії амазономахія – зображення битви амазонок

амбарвалгі – свято весни у давніх римлян, присвячене Марсу і Церері

амброзія – у давньогрецькій міфології "їжа богів"

амвон – місце у християнському храмі напроти царських воріт, з якого читаються біблійні тексти, виголошуються проповіді і єктенії

амфіктіонія (сусіди) – релігійно-політичний союз для вирішення мирним шляхом міжусобних чвар, а також спільного вшанування предків

амфіпростиль (той, що має колони з передньої сторони) – тип прямокутного грецького храму, який має колонні портики на торцевих фасадах

амфітеатр – споруда для публічних видовищ, переважно еліпсоподібного типу

амфора – посуд з двома ручками для збереження вина, меду, олії, а також міра рідких речовин

амхарез – назва простого народу ("сини землі") рабинами в Іудеї

аналітики – прихильники гіперкритицизму в оцінці авторства гомерівських поем

аналогісти – школа правників, які інтерпретували мову як систему чітких правил

ангарій – вісник, гінець

андабат – гладіатор, який бився у глухому шоломі без отворів для очей

андрон – приміщення для чоловіків у грецькому будинку

анемона – квітка червоного кольору із родини жовтецевих

анкон (виступ, згин) – бокові сторони звукового ящика ліри

аномалісти – правники, які не дотримувалися чітких мовних правил

антаблемент – верхня, несуча частина архітектурного ордера

анти – дві колони перед головним входом у храм

антистергі – свято відкриття бочок з молодим вином, яке тоді культивували, перший день свят на честь Аполлона

антитринітаризм – течія в християнському богослов'ї, що відкидає догмат про Святу Трійцю

анцилії – священні щити жерців бога Марса саліїв

апейрон – безкінечна, безсмертна, рухома першостихія-матерія за Анаксимандром

аподитерій – приміщення для роздягання у римських банях

апойкіс – новостворене поселення під час грецької колонізації

апокіон – різновид жіночого танцю з коловими рухами голого живота

апотропей – амулет, оберіг

апофеоза – обожнювання

ареопаг – вища державна рада в Афінах

ареопагіт – член ареопагу

арете – вища чеснота, що є вродженою у благородної людини

арибалли – флакончики для пахощів

аристократія – форма державного ладу, за якої правління здійснюється представниками родової знаті

арифмомантія – ворожіння давніх греків за числами, за їх розміщенням аріанство – єретична течія в християнстві, яка заперечувала єдиносущність Бога-Отця і Бога-Сина

аркада – сукупність арок, які спиралися на стовпи чи колони

архе – об'єднання держав з гегемонією однієї з них

архітрав – головна балка, що лежить на капітелі колони, нижня частина антаблемента

архонт – вибраний з евпатридів правитель Афін

ас – старовинна римська мідна монета

асигнації – наділення бідних римських громадян невеликими ділянками (2-7 югерів) землі на окупованих територіях, які ставали їхньою власністю і звільнялися від податків

аскар (баталон або псифгр) – ніжний ударний кротал

асклепіади – давньогрецькі медики, названі на честь бога лікарів Асклепія

атараксія – блаженний, безтурботний стан людини

ателани – веселі п'єси, зміст яких брався з сільського побуту та життя невеликих міст (від м. Ателли)

атимія – позбавлення громадянських прав

атлофети – судді на спортивних змаганнях та іграх

атом (неподільний) – частина речовини мікроскопічних розмірів і маси

атрій – середня частина давньоримського будинку з отвором у покрівлі

аттиди – хроніки, присвячені афінській історії

аурес – загальноімператорська золота монета (8,5 г)

ауспіціі – сприятливі або несприятливі передбачення посадових осіб Риму

афона крумата – беззвучне бряцкання на кіфарі

ахейці або ахеяни – одне з чотирьох старогрецьких племен – носіїв мікенської культури

базиліка (василіка) – великий прямокутний зал для судових процесів та інших публічних зібрань

бактріасмос – жіночий танець живота, що походив з Бактрії

баліста – кам'янометальна зброя, споряджена тятивою

барбітист – виконавець на барбітоні

барбітон – низькострунна або низькозвучна кіфара

барулка – блок для пересування вантажів

басилей – 1) глава племені у Стародавній Греції, який володів військовою, жрецькою і судовою владою; 2) управляючий окремим поселенням

бассара – бородатий Діоніс

бібліопол – давньогрецький книгопродавець

білінгва – двомовний напис

бомбікс – трубка циліндричної форми різної довжини і діаметра,

головна частина авлоса

бруттіі – племена Апеннінського півострова

буколіки – пастуша поезія

букцина (букв, щока) римський тип рогу або труби, духовий інструмент

булла – золотий медальйон, який носили діти римських сенаторів

бустрофедон – спосіб написання безперервно зліва направо і справа наліво

бустуарп – гладіатори, які билися на честь померлого на ритуальних іграх під час похоронного обряду

бутафор – виробник масок для акторів у Стародавній Греції

вакханалії – релігійні містерії, оргії на честь бога Вакха

вакханки – почет бога Діоніса

ванака – правитель ахейських держав

венети – племена, які населяли північний схід Апеннінського півострова

веризм (істинний, правдивий) – точність у зображенні реальних деталей у мистецтві

весталка – цнотлива жриця богині Вести у Стародавньому Римі

вестготи – германські західні племена

вестибюль – приміщення перед входом у внутрішню частину будинку, призначене для прийому відвідувачів

волюта (завиток) – архітектурний мотив у формі спіралеподібного завитка з кружком ("вічко") у центрі

вольськи – італійські племена, які жили по течії р. Лірис аж до Тирренського моря

honor – шана, честь за зайняття державних посад у Стародавньому Римі

галли – племена кельтської культури

гамадріади – німфи дерев, які народжуються і вмирають разом з деревом

гармонія (зв'язок, порядок, лад) – комплекс понять теорії музики

гаруспик – давньоетруський провидець, який ворожив за внутрішніми органами тварин

гедонізм – філософський напрям етики, який вважає радість від фізичного задоволення вищим благом і метою життя

гекатойхери – у давньогрецькій міфології сторукі п'ятдесятиголові велетні, уособлення підземних сил

гекатомба – урочисті жертвопринесення сотні биків у Стародавній Греції

гекзаметр – дактило-хореїчний віршований розмір

гелеполіс – облогова машина

гелгея – суд присяжних в Афінах

геліополіти – громадяни держави Сонця

гемма (дорогоцінний камінь) – витвір гліптики, ювелірний камінь, зазвичай круглої або овальної форми, з вирізаними зображеннями

генеалогія – родовід

генетліаки – пісні з побажанням благополуччя, щастя, довголіття на дні покровителя людини у стародавніх римлян

геннократія – привілей народження

генос – рід

герми – стовпи із зображенням бога Гермеса

герніки – невелике плем'я сабінського походження, яке входило до складу Латинського союзу

герольди – посли, вісники

геронт (старець) – член ради старійшин у Спарті

гетерофонія – різноголосся, багатоголосся

гідромантія – ворожіння давніх греків за предметами на воді

гіматій – довгий плащ з прямокутного відрізу матерії, по краях якої пришивалися невеликі гирі

гіменеї – давньогрецькі весільні пісні

гімн – похвальна пісня

гімнасіархи – багаті громадяни, обов'язком яких було утримання гімнасій за власні кошти

гімнасії – приміщення для занять фізичними вправами

гімнопедіі – літні урочистості на честь полеглих воїнів у Давній Спарті

гінекей – приміщення для жінок у грецькому будинку

гіпербореї – легендарні північні народи

гіпокампами – міфічні двоногі морські коні

гіпокауст – найпоширеніший тип давньоримської опалювальної системи

гіпорхема – весела життєрадісна пісня з танцями

гіпотеза – наукове припущення, яке вимагає перевірки, щоб стати науковою теорією

гістріон – актор у Давньому Римі

гладіатор – давньоримські бійці, які билися між собою на забаву публіці на спеціальних аренах

глаукс або скопс (досл. сова, сич) – мисливський танець, що імітує поведінку людини і птаха під час полювання

гностики – представники релігійно-філософської системи, які вважали, що людина шляхом містичного пізнання, підготовленого умертвінням плоті, чистотою і поміркованістю може зрозуміти божественну суть світу

голасеккі – культура залізного віку на північному заході Італії

гопліт – важкоозброєний давньогрецький піхотинець

гопломах – важкоозброєний гладіатор

графіті – написи на глиняних табличках

грифони – фантастичні чудовиська із пташиною головою на левовому тулубі

данайці – найменування греків мікенської доби

данауна – назва ахейських племен стародавніми єгиптянами

декуріон – 1) командир десяти легіонерів або вершників у римській армії; 2) член муніципальної ради (курії)

дем – сільський територіальний округ в Аттиці

демагог – керівник народу

демократія – влада народу, політичний устрій, в основі якого лежить метод колективного прийняття рішення

демос – вільне населення давньогрецьких полісів, яке володіло громадянськими правами

денарій (досл. десять асів) – срібна римська монета, що дорівнювала 4 сестерціям і важила 4,55 г

деспотія – особлива форма монархії, одноосібна влада, необмежена законом

децемвір – член екстраординарної колегії з 10 осіб, яка утворена для виконання світських або духовних обов'язків

дзигон або антикс – дерев'яна перекладина між ручками звукового ящика кіфари

дидаскал – давньогрецький учитель

диптер – тип храму, в якому прямокутне приміщення оточене по зовнішньому радіусу двома рядами колон

диптих – 1) дві дощечки, з'єднані з одного краю, що натиралися воском; 2) список імен, згадуваних під час літургії у християнській Церкві

диспенсатор – римський скарбник

дифірамби – вид давньогрецької лірики, похвала, культова пісня на честь Діонісія

диякон – перший ступінь священнослужителя в Церкві

диякониса – церковний сан жінок у ранньохристиянській Церкві

діадохи – полководці і соратники Олександра Македонського

діалектика (мистецтво сперечатися) – метод філософії, що досліджує категорії розвитку

діалог – розмова двох осіб

діатриба – жанр античної літератури, що виник із філософських проповідей до народу

дідрахма – срібна римська монета вагою 7,58 г, пізніше – 6,82 г

дімахер – гладіатор, який бився двома мечами

діобелія – оплата за виконання обов'язків судді в геліеї

діонісії – свято збирання винограду на честь Діонісія

домінат – політична система Пізньої Римської імперії, форма монархії з одноосібною владою володаря

донакс – трикутна пластина з тростини у нижній частині ліри

дорійці – одне з чотирьох давньогрецьких племен, яке з півночі Греції переселилося на Пелопоннес

драма дія, п'єса соціально-історичного чи побутового характеру з гострим конфліктом

драхма – пригорща, грошова одиниця в давньогрецьких полісах

дромос – шлях або коридор, що веде у поховальну камерну гробницю або під курган

дублон давньогрецькі книги, які згорталися у сувої і зберігалися у циліндричних коробках

ебіоніти (злиденні) – іудеохристияни, які виступали проти створення багатої церкви і дотримувалися Мойсеевого закону

евіонізм або монархіанство – первинна течія в антитринітаризмі, що виступила проти вчення Юстина Філософа про Божество Ісуса Христа

евпатриди – родова аристократія в Аттиці

едикт – постанови римських магістрів, які містили основні правові норми в галузі судочинства

едил – римський магістр, який відав порядком у місті, постачанням міста і влаштовував громадські ігри екви – італійське плем'я, яке населяло гірську частину Лаціуму

екехейрія – священне олімпійське перемир'я

еккіклема – висувним майданчик на низьких колесах, який показував глядачам, що відбувається або відбувалося всередині приміщення

еклектизм – механічне поєднання в одному вченні різнорідних, органічно-несумісних елементів, запозичених з протилежних концепцій

ексегети – трактувальники священного права і священних обрядів, особливо пов'язаних з похованням і очищенням

ексод – залишення хором орхестри під час вистави

ексоміда – грецька туніка з відкритим правим плечем і рукою, яку носили ремісники і раби

екстаз (несамовитість) – релігійна нестямність

елафеболія – полювання на оленя

елегія – форма віршованого твору, де гекзаметр чергувався з пентаметром

електр – сплав металів (золота і срібла) для карбування монет в античну епоху еліми – племена

елліни – самоназва греків

еллінізація – вплив елліністичної культури на римський Захід

еллінізм – етап в історії країн Східного Середземномор'я з часу походів Олександра Македонського до встановлення римського панування на цих територіях

еманація – термін античної ідеалістичної філософії, який твердить, що божество є вічним джерелом життя, з якого виходить творче начало

ембатери – похідні марші

ембати – спеціальне взуття акторів з високими дерев'яними підошвами у Стародавній Греції

еммелія (гармонійність, злагодженість) – вид аттичної трагедії

емпорій – назва торгових поселень, складські приміщення для товарів

енкаустика – техніка живопису, в якій зв'язучою речовиною фарб є віск, тобто розпис восковими фарбами

еолійці – одна із груп давньогрецьких племен, яка відокремилася від північноахейської групи материкового поселення еоліпил – перша парова машина

еони – проміжні сили між людиною і Богом, за вченням гностиків

еорема – пристосування, яке дозволяло богам та іншим особам підніматися в повітря і опускатися на театральних виставах

епігони – 1) нащадки полководців Олександра Македонського – діадохів; 2) у давньогрецькій міфології сини аргоських героїв

епігоніон – різновид арфи, струни якої розміщувалися горизонтально

епіграма – жанр сатиричної поезії дошкульного змісту, короткий ліричний вірш

епікурейці – представники філософсько-етичного вчення, заснованого Епікуром

епінікії – 1) переможні свята на честь переможця на іграх; 2) пісні на честь переможців, які виконувалися під час бенкетів

епісодія – діалогова частина п'єси у давньогрецькому театрі

епіталами – ліричний жанр, весільний гімн

епітафія – надмогильний напис, короткий текст на честь померлого

епонім – архонт в Афінах, іменем якого позначалися роки, в які вони були головами колегій

ерарій – державна скарбниця у Стародавньому Римі

есебейя – безбожжя, що було злочином

есимнет – давньогрецький виборний тиран

есте – культура залізного віку, поширена на північному сході Італії

етеокритяни – справжні критяни

етера – залежне місцеве неетруське населення, яке займалося землеробством

етика – вчення про людину, її поведінку, місце в світі, мету її існування тощо

етруски – народ невідомого походження, який населяв Давню Італію

ефеб – військовозобов'язаний юнак (18-20 років)

ефор – член колегії спостерігачів за представниками влади у Спарті

Євангеліє (блага, радісна звістка) – ранньохристиянські твори, що розповідають про земне життя Ісуса Христа, чотири з яких визнані канонічними (від Матфея, Іоана, Марка і Луки)

євхаристія – причастя

єктенія – сукупність молитов, які виголошуються дияконом або священиком на богослужіннях від імені віруюючих та містять прохання і звернення до Бога

єлілюс – авлос, виготовлений із самшиту

єпархія – адміністративно-територіальна одиниця в християнській Церкві

єпископ – глава церковно-адміністративної територіальної одиниці (єпархії, діоцезу)

єресь – свідоме відхилення від загальноприйнятого релігійного вчення

заніси – бронзові статуї Зевса, що встановлювалися перед входом на стадіон

зевгіти – середньозаможні верстви афінських громадян

зелоти (ревнителі) – соціально-політична і релігійна течія в Іудеї, яка виступала проти римського панування та місцевої іудейської знаті

ігдіс (ступка) – гумористичний танець, різновид сучасної чечітки

іди – в римському календарі назва дня в середині місяця (повні). У березні, травні, липні і жовтні вони припадали на 15-й, а в інші місяці – на 13-й день

ієроскопія – ворожіння давніх греків за нутрощами тварин (особливо печінки)

ілліри – племена, які мігрували з Дунаю в Іллірію

ілоти – підкорене дорійцями землеробське поселення Мессенії і Лаконіки, яке перебувало в рабстві

імперій – повна (військова і цивільна) влада вищих римських магістратів (верховне командування армією, право життя і смерті над римськими громадянами, право ауспіцій тощо)

імплювій – чотирикутний басейн у давньоримському будинку для стоку і збереження дощової води, а згодом – для прикраси і прохолоди

інвектива – одна з форм памфлета, що висвітлює або гостро критикує реальну чи уявну особу або групу

індукція – метод сократівського діалогу, коли до загальних висновків приходили на основі вивчення багатьох конкретних випадків

інсула (букв, острів) – багатоповерховий житловий будинок з кімнатами, призначеними для здавання в найм

інтерколумній – відстань між сусідніми колонами у колонаді або портику

інтерполяція – текстова вставка пізнішого походження

інтеррекс – міжцар, тимчасовий магістрат у Стародавньому Римі

інтерцесія – право посадових осіб (магістратів) протидіяти рішенню своїх колег по посаді чи інших магістратів, особливо народних трибунів один проти одного чи проти консулів

іонійці – одне із давньогрецьких племен, яке вплинуло на формування феномену давньогрецької культури

іпотека – закладення нерухомого майна, головним чином землі

ірен – керівник загону, спартанський юнак, якому виповнилося 15 років

гсангелія – надзвичайні заяви

ісегорія – свобода слова у стародавніх греків

ісономія – рівність усіх громадян перед законом

іудаїзм – монотеїстична релігія з культом Ягве

іхтіомантія – ворожіння давніх греків за поведінкою риб у воді

кекетепа – суспільна земля в ахейських державах

kitimena – приватна земля в ахейських державах

кадуцей – палиця з двома зміями довкола, які прихилили голови, жезл глашатаїв у греків і римлян, що мав властивість мирити

калабіс – танець з постійним вилянням стегном

каламос – тростина для сирінги

календи – перші дні кожного місяця в римському календарі

калокагатія – поняття давньогрецької естетики, що виражає ідеальне єднання фізичної краси і духовної досконалості – як ідеал виховання людини

калькулятор – вчитель арифметики у римській школі

камарес – стиль розпису керамічних виробів на о. Крит, що походить від назви місцевості, де вперше були знайдені вази цього стилю

канефора – дівчина, яка несла корзину під час священних церемоній

канелюра – вертикальний жолобок на пілястрі або колоні

канопа – ритуальний посуд для праху з рисами людини

кантар – келих з двома вушками

капітель – верхня частина колони, що бере на себе навантаження від горизонтальних балок перекриття

каріатиди – колони храму у вигляді дівчат, які несли корзини

карійці – одна із стародавніх народностей, яка мешкала у Західній Анатолії, в області Карія

карниз – виступаючий елемент внутрішнього і зовнішнього оздоблення будинків, приміщень і меблів

каталоге – пісенні фрагменти у театральних виставах

катапульта – військова машина для метання каміння і стріл

катехумени – ті, кого наставляли в основах християнської віри

квадрига – антична двоколісна колісниця, запряжена четвіркою коней

квестор – римський ординарний магістрат, який відав фінансовими і кримінальними справами, молодший помічник консула

кенотаф – порожня гробниця

кентаври – химерні істоти, напівлюди-напівконі

керат (ріг) – ручки для звукового ящика ліри, виготовлені з рогів диких козлів

керосії – старійшини родів на Криті

кікеон – вино, приправлене медом, козячим сиром, ячмінною мукою, сіллю і всілякими приправами

кілік – бокал, кубок, давньогрецька посудина для пиття

кімвал – давньогрецький ударний інструмент з двох простих напівсферичних металічних пластинок

кімваліст або кімвалокруст – виконавець музичних творів на кімвалі

кінедія – протиприродна розпуста

кінедологи – актори, які безсоромно говорили зі сцени про непристойні речі

кінедос – розпусник

кініки (циніки) – послідовники філософської школи, що висунула ідеал необмеженої духовної свободи особистості як противагу нормам суспільної моралі і релігійним культам

кіносарг – вищий навчальний заклад в Афінах

кірпакон – грецькою – господній будинок

кіфадер – виконавець, який грав на кіфарі

кіфара – давньогрецький струнний щипковий інструмент, споріднений лірі, з резонаторним ящиком

кіфарод – співак

кледомантія – ворожіння за рухами предметів

кледономантія – ворожіння за довільними рухами людини, за її словами

клепсидрой – водяний годинник

клепсіамб – 9-струнна кіфара

клерухія – військово-землеробські поселення афінян на території союзників

клієнт – вільний римський громадянин, який віддався під заступництво патрона

клгн – ложе у давніх греків

кліне – давньоримська лавка

клоака – підземний стічний рів для відведення брудних вод

койлоне – приміщення для глядачів у давньогрецькому театрі

койне – загальногрецька мова

комедія – драматичний твір, у якому засобами гумору і сатири викривається негативне і смішне в наявній дійсності чи людині

коміції – народні збори у Стародавньому Римі

комос – ритуальний хід у музичному супроводі кіфар і флейт, який відзначався розкутістю і невимушеністю

компедіум – короткий компілятивний переказ джерел

компиталїі – релігійне свято в Римі на честь ларів-оберігачів вулиць, вівтарі яких розташовувалися на перехресті вулиць

комплювій – прямокутній отвір на даху давньоримського житлового будинку, через який виходив дим

кондотьєр – керівник найманих військових загонів

консул – вища виборна магістратура у республіканському Римі

контамінація – поєднання двох або декількох подій під час розповіді, об'єднання двох грецьких комедій в одну римську

контроверсія – поєднання промов обвинувача і захисника в риториці

конфектор – раб, який добивав поранених звірів на гладіаторській арені

конція – сходка, де відбувалося всенародне обговорення законопроектів і поточних справ у Римі напередодні народних зборів

кордакс – танець аттичної комедії

коретери – намісники податкових округів Пілоського царства

корифей – дійова особа п'єси, актор

космополітизм– ідеологія світового громадянства, світогляд елліністичної епохи

котурни – спеціальне взуття давньоримських акторів з високими дерев'яними підошвами

кратер – посудина для змішування вина

крембал – тріскачка, давньогрецький музичний інструмент

крипти – критий підземний хід, тайник

криптії – ночі вбивств ілотів у Спарті

кротал – давньогрецький музичний інструмент з двох порожнистих черепашок або глиняних черепків, дерева або металу

ксенеласія – переслідування, вигнання за межі країни

куріон – начальник курії у Стародавньому Римі

курія – 1) об'єднання кількох родів римських патриціїв; 2) приміщення засідань римського сенату

курос – тип статуї оголеного юнака-атлета в архаїчний період

лабіринт – будинок подвійної сокири

лабрис – подвійна сокира, символ влади на Криті

лавагет – воєвода, воєначальник у Пілоському царстві

лаквеарій – гладіатор, який виходив на арену з петлею

лаконізм – коротке висловлювання думки

лаконофільство – захоплення спартанськими порядками

лампадофорїі – обрядовий біг зі смолоскипами

лапіфи –. племена півночі Фессалії

лари – божества, які турбувалися про сім'ю і майно поза домом

латиніста – господар школи гладіаторів у Стародавньому Римі

латифундія – велике земельне володіння

лаутні – залежні люди в етруському суспільстві, включені в домашню общину свого патрона

лаутні етера – залежне місцеве неетруське населення, яке займалося ремеслом

лев – танець, що імітував повадки царя звірів, який виконували жінки

левит – єврейський первосвященик, член синедріону

легація – державне відрядження римських посадових осіб у провінції

лемури – злі і мстиві божества; померлі предки, про яких не турбувалися нащадки

ленеї – свято вичавлювання винограду

лібитинарій - раб, який виносив з арени тіла вбитих гладіаторів

лігури – давні племена, які в середині І тис. до н.е. заселяли Північно-Західну Італію і Південно-Східну Галлію

лікей – вищий навчальний заклад в Афінах

ліктор – особа, яка супроводжувала у Стародавньому Римі представника вищої влади

лімоніади – німфи, які жили на вологих лугах

ліра – струнний смичковий музичний інструмент

лірист – виконавець на лірі

ліродія – пісня ліри

ліропеос – виготовлювач ліри

літургії – повинності заможних афінян за свій кошт організовувати театральні вистави

логіка – вчення правильно мислити і ясно висловлювати свої думки

логіон – висока сцена в елліністичних театрах, де виступали артисти

логографи – письменники-прозаїки у Стародавній Греції

лукани – племена, які населяли Південну Італію

лукумони – етруські аристократи

магадіс – струнний інструмент, що мав 20 струн і діапазон у дві октави

магас – невелика дерев'яна планка, розміщена зверху звукового ящика ліри, близько до струнонатягувача

магістратури – органи державного управління Римської республіки, публічна влада в Римі

магоди – актори, одягнуті у жіночу одежу з тимпанами і кімвалами в руках, які відображали всілякі непристойності

маєвтика (повивальне мистецтво) – метод філософствування Сократа, за допомогою якого встановлювалася істина

маздеізм – давньоіранська релігія, назва якої походить від імені верховного божества Ахурамазди

мани – добрі божества; померлі предки, про яких турбувалися їхні нащадки

маніка – довгий рукав зі шкіри або металу аж до плеча правої руки гладіатора

маніхейство – синкретичне релігійне вчення перса Мані

маргінеси – тротуари по обидва боки римських доріг

матрона – вільнонароджена римська одружена жінка

меандр – мотив орнаменту геометричного стилю в античному мистецтві

мегарон (великий зал) – грецький будинок прямокутної форми з вогнищем посередині

менади (божевільні) – в давньогрецькій міфології супроводжуючі і шанувальники Діоніса

месіанство – віра у прихід Божого рятівника-месії

месія – посланець (помазаник) Божий, який має з'явитися, щоб врятувати людство від зла і страждань

метеки (переселенці) – іноземці, які переселилися в Аттику і не мають громадянських прав

метеоромантія– ворожіння за атмосферними явищами (грім, блискавка)

метопа – прямокутна або квадратна плита, яка, чергуючись з тригліфами, утворює фриз дорійського ордера

метрополія – місто-мати; місто, яке заснувало колонії

митрополит – єпископ митрополії, тобто головного міста області або провінції

міліарій – 1) міра довжини у Стародавньому Римі, рівна 1000 подвійним крокам (римська миля = 1,4835 км); 2) назва кам'яних стовпів на римських дорогах, що вели із провінцій у Рим

міми – сценічні вистави масового характеру (легкі пісеньки, побутові сцени, гумористичні монологи, танці, акробати тощо)

міміямб – маленька побутова сцена з двома-трьома дійовими особами

міна – лічильно-грошова одиниця Стародавньої Греції

мінії – загальна назва давньогрецьких родів, які у прадавні часи жили в Беотії, Фессалії, на Лемносі тощо

мірмілон – гладіатор у галльському озброєнні із зображенням риби на шоломі

містерія – таємний релігійний обряд на честь якогось божества

місти – втаємничені учасники містерії, рід молодших жерців, посвячених у таємниці релігійних обрядів

мітос – нитка тканини, що інколи означала назву струни в лірі

мітреум – храм культу Мітри у печері або підземному приміщенні прямокутної форми з кулеподібнею стелею

міф – символічне відображення та наївне бачення світу в образах богів і напівбогів, оцінка певних ситуацій, що були в історії народів на початку їхньої історії

міфографи – збирачі й оповідачі міфів (з V ст. до н.е.)

міфологія – сукупність міфів, переказів, оповідань, де в персоніфікованій, наочно-образній, несвідомо-художній формах подавалися явища природи і суспільного життя

монархія – форма державного правління, за якої влада повністю або частково належить одній особі

монодія – спів одного співця у супроводі авлоса, кіфари або ліри

монокаламос – одинарна тростина для сирінги

монотеїзм – релігійне уявлення про існування єдиного Бога-Творця

монофізитство – єретичний рух, який визнавав лише божественну природу Ісуса Христа

монтанізм – релігійний рух (єресь) у християнстві II ст.

морфамос – танець, в якому імітувалися найрізноманітніші тварини

мотон (нахаба) – танець зі стрибками, під час яких виконавець ударяв себе ногами по сідницях

мульс – давньоримське вино, змішане з медом

наварх – командувач флоту

навмахія – гладіаторська імітація морського бою на озерах або басейноподібних аренах

назареї – 1) назва християн у перші часи поширення християнства; 2) давньоіудейська секта

наос – головне приміщення (святилище) античного храму, де розташовувалося скульптурне зображення божества

невра – тятива

нектар – у давньогрецькій міфології напій богів

неотерики – молоді римські поети І ст. до н.е.

неф – частина приміщення базиліки або храму видовженої форми, яка з одного або з двох боків рядом колон чи стовпів відокремлювалася від сусідніх нефів

німб – умовне позначення сяйва навколо голови Христа, Богоматері, святих, що символізує їхню святість

німфи (дівчина, наречена) – другорядні божества у давньогрецькій міфології, які жили у печерах, лісах, полях, горах, річках і джерелах, уособлюючи сили та явища природи

нобілі – правляча верства Римської республіки, яка складалася з патриціїв і багатих плебеїв

новатіанство – єретичний рух з метою перешкодити проникненню до християнських общин заможних людей

номос – 1) композиція для одного інструмента або супроводу співочих партій на лірі або флейті; 2) закон

нони – назва 9-го дня перед ідами, рахуючи і день нон, і день ід

нотація – позначення звуків умовними знаками

нундіни – дев'ятий або останній день римського тижня, коли влаштовувалися ринки

нус – світовий розум

обол – читиригранний стержень, давньогрецька монета і одиниця ваги (близько 0,65 г)

одеон – приміщення для проведення музичних і співочих змагань

ойкіст – керівник експедиції, голова міста

ойкумена – заселена частина землі

оксибаф – давньогрецький ударний інструмент із серії невеликих глиняних трубок або посудин різних розмірів

окупація – зайняття римськими громадянами потрібної кількості землі на завойованих територіях за особливим едиктом цезарів

олігархія – політичний устрій, при якому влада зосереджена в руках нечисленної групи громадян

олімпіонік – почесне звання переможця Олімпійських ігр у Стародавній Греції

омфал – священний камінь у Дельфах, який вважався центром землі

опістодом – внутрішня задня частина будинку чи храму

опоротека – місце для фруктів

оптимати – прихильники сенату і аристократичних форм правління у Стародавньому Римі

оракул – місце спілкування богів і людей

орган – механічний духовий інструмент

оргія (збудження) – релігійні обряди, пов'язані з культом богів; будь-яка нестримна розвага групи людей

ореади – німфи, які жили в горах

орнітоманшія – ворожіння за польотом птахів у Стародавній Греції

орфізм – давньогрецький релігійний рух, що виник у VI ст. до н.е.

орфіки – представники релігійно-містичної течії в Стародавній Греції, походження якої пов'язане з екстатичними містеріями Діоніса

орхеістика – мистецтво танцю або наука володіння рухом тіла

орхестра – місце для хору, а спочатку для акторів

оски – італійські племена, які населяли Кампанію

оссуаргі – посудина або приміщення для зберігання праху померлих

остій – передпокій давньоримського житлового будинку

острака – невеликі спеціальні написи замість розписки або квитанції

остракізм – спосіб вигнання громадян шляхом подачі голосів черепками

охлос – міська чернь

potestas загальне визначення влади у Стародавньому Римі

палафіти окремі житла або цілі селища, споруджені на дерев'яних палях

палестра приміщення гімнастичної школи

паліата комедія плаща

панкратії боротьба у поєднанні з кулачним боєм

пантеїзм філософське вчення, що ототожнює Бога і Всесвіт

пантоміма – вид сценічного мистецтва, в якому художній образ створюється за допомогою міміки, жестів і пластики тіла

папа або понтифік – голова Католицької церкви

паперть непокритий покрівлею майданчик перед внутрішнім притвором храму, на якому спочатку стояли ті, які каялися і плакали

папірус аркуш із серцевини очерету

паракаталоге – речитатив, який передував в античних п'єсах виконанню хорових і сольних вокальних партій

параскенгі (букв. поряд зі сценою) – бокові прибудови до сцени, що стали складом для декорацій

парахорегма – дадаткові видатки на організацію театральних вистав

парипатетики (досл. прогулюватися) – учні і послідовники Аристотеля

пароди 1) проходи і входи, які розміщувалися між сценою і рядами глядачів у давньогрецькому театрі; 2) хорові пісні у давньогрецькому театрі, які виконувалися хором під час виходу на сцену, при рухові в орхестру

парфенії незаконнонароджені діти спартанців і жінок зі стану періеків

парцеляція поділ родових ділянок між нащадками

пасіреве царські намісники на Криті

патериця жезл як ознака вищих християнських та інших законослужителів, а також символ влади

патиргасіанізм – течія антитринітаризму, яка заперечувала самостійне існування Ісуса (Бог-Отець і Христос – це одна особа)

патриції найдавніша римська знать, яка складала родові общини

патріарх титул єпископа, головуючого у патріархії

патронат покровительство знатних римлян над бідними громадянами

пеани подячні пісні Аполлону й іншим богам

педагог – раб, якому давні греки доручали супроводжувати дити

ну до школи

педоном – державний вихователь в Афінах

педотриб – власник гімнастичної школи, вчитель гімнастики

пеласги – давньогрецька назва народу, який заселяв Грецію до виникнення мікенської цивілізації

пелики – спеціальний посуд

пенати – боги-охоронці і покровителі будинку й родини римлян

пенести – залежні селяни фессалійської аристократії

пентахлон – п'ятиборство

пентекоптера – одноярусне гребне судно з п'ятдесятьма веслами

пеплум – розкішне вбрання із пофарбованої в жовтий і фіолетовий кольори вовняної тканини, де були вигаптувані різні сцени і епізоди

пергамен – спеціально оброблена теляча шкіра

перестиль – відкритий двір будинку, оточений колонами

периптер (оточений колонами) – основний тип давньогрецького храму, оточений з чотирьох боків колонами

періакти – декорації у давньогрецькому театрі у вигляді тригранних призм, що обертаються

періеки (навколишній, сусідній) – особисто вільне, але політично безправне населення Спарти, Фессалії, Криту тощо

перони – високі чорні чобітки римських сенаторів, що складалися з сандалів і поясків, які облягали литку

петас – давньогрецькі вузькополі капелюхи

піктограма – умовний малюнок із зображенням яких-небудь дій, подій, предметів тощо; найдавніше письмо

пілястри – плоский виступ у стіні будівлі, який зовні має ознаки колони

пінакес – розписні глиняні таблички, дощечки для письма у Стародавній Греції

піромантія – ворожіння давніх греків за вогнем

пірріха – давньогрецький військовий танець

піфія – віщунка, жриця Аполлона в Дельфах

піфос – давньогрецький глиняний глек яйцеподібної або кулястої форми з широким горлом для зберігання продуктів

плебеї – незнатне вільне населення Стародавнього Риму, яке спочатку не входило до складу римського народу плебісцит – рішення плебейських народних зборів у Римі, яке ставало законом

плектрон – тонка пластинка з дерева, слонової кістки або рогів тварин для гри на лірі

плугіс – мілетська багата знать

пневматики – вибрані люди, які володіють гносисом

полідемонізм – віра в існування різноманітних демонів (духів, божеств)

палікаламос – багатостебла тростина для сирінги поліс – місто-держава, колектив повноцінних громадян, особлива форма соціально-політичної й економічної організації античного суспільства

політеїзм – багатобожжя, віра в багатьох богів

політія – форма державного устрою, поміркована демократія

померій – незабудований простір по обидва боки міської стіни, який вважався священним

помпа – урочиста процесія всіх громадян міста під час Панафіней

понтифік член жрецької колегії, якому доручали нагляд за релігійним побутом і богослужінням

популяри – представники політичного напрямку в Римській республіці, які захищали інтереси плебсу

посесор – римський громадянин, власник окупованих ділянок землі на завойованих територіях

прасодія – розділ віршознавства

пресвітер (старійшина) – голова релігійної громади християн

претекста – римська трагедія, в якій актори виступали в одязі римських магістратів (тозі з пурпуровою смугою)

претор – молодший колега римського консула, який мав цивільну і кримінальну юрисдикцію і відав охороною порядку у місті або провінції

префектура – посада, звання і територія управління префекта

принципат – політична система Ранньої Римської імперії, форма монархії, при якій формально зберігаються республіканські установи

провінція – спочатку посада, обов'язок, завдання, керівництво залежною від Риму територією, згодом – підлегла Риму територія

продомос – перед домом, переднє приміщення у мегароні перед входом до головного залу

прозеліт – 1) особа, яка прийняла нове віровчення; 2) новий прихильник будь-якого вчення, теорії

пронаос – передня частина античного храму

пропілеї – парадний прохід, утворений портиками і колонадами, розташованими симетрично відносно осі руху

проскінеза – колінопреклоніння перед правителем з цілуванням його ніг

проскрипції – у Стародавньому Римі списки осіб, оголошених поза законом

простиль – тип античного храму з чотирма колонами на головному фасаді

протагоніст – головний актор давньогрецького театру

псалтеріон – щипковий струнний інструмент, на якому грали пальцями

псалтрія – жінка, яка грала на лірі

псгиіекіфаристика – сольне виконання на кіфарі

психіки – люди, які перебувають під владою Деміурга, виконують закон, але не розуміють його

публікани – у Стародавньому Римі особи (зазвичай вершники), які отримували з торгів на відкуп державне майно (землі, копальні), а також право на збір державних податків і підряди на громадські споруди або постачання

пульпіт – загальні підмостки в давньоримському театрі, де виступали актори, музиканти, хористи і танцюристи

рабини – початково вчителі єврейських шкіл

рапсоди – декламатори

расени – самоназва етрусків

реверс – зворотний бік монети, медалі

релятивізм – методологічний принцип, який полягає у метафізичній абсолютизації відносності і умовності змісту пізнання

Ренесанс (заново, відродження) – епоха в історії культури Європи (поч. XIV – остання чверть XVI ст.)

ретіарій – гладіатор, який був озброєний тризубцем і сіткою

ретри – короткі вислови у вигляді формул, які мали силу законів

рефлексія – здатність людського мислення до критичного самоаналізу рецитація – публічне читання авторами своїх творів

ритони – священні посудини з каменю у вигляді голови бика

риторика – мистецтво красномовства

рогація – пропозиція, внесена посадовою римською особою, яка вимагала затвердження народними зборами або відхилення

ростра – ораторська кафедра

сабіняни – італійські племена умбро-осксько-сабелльської гілки, які населяли територію між ріками Тибр, Атери і Аніо

саддукеї – одна із давньоєврейських релігійно-філософських шкіл, в яку входило вище іудейське духовенство, прихильники династії Ірода

салгі – давньоримська жрецька колегія з 12 жерців бога Марса

сальпінга або сальпінгс – давньогрецька трубка, виготовлена з рогів тварин

сальпінгіст – виконавець музичних творів на сальпінзі

самбука – велика давньогрецька арфа трикутної форми

самніти – найчисельніше плем'я сабелльської групи італійських племен, які населяли середню частину Апеннінських гір

сатири – лісові божества, життєрадісні козлоногі істоти

сатура – давньогрецький театральний жанр, що поєднував діа лог, пантоміму, музику і танці

свазорія – промова, проголошена однією людиною на будь-яку тему

селли – жерці, які вели аскетичний спосіб життя, ніколи не мили ніг, спали на голій землі

сенакул – особливе місце римських сенаторів на засіданнях народних зборів

сенат – спочатку рада старійшин, згодом один із головних державних органів у Стародавньому Римі

серапейон – храм на честь бога Сарапіса

сервілізм – рабська уїдливість, улесливість, прислужництво

сестерцій – римська срібна монета, яку почали карбувати близько 269 р. до н.е. вагою близько 1,13 г

сецесія – відхід з Рима обурених плебеїв через свавілля патриціїв

сикани – місцеве населення о. Сицилія

сикінніда – танець сатиричної комедії зі швидкими і довгими стрибками виконавців

сикули – місцеве населення о. Сицилія

силени – первісні божества річок і джерел

символи – жетони для входу у давньогрецький театр

симахія – об'єднання рівноправних держав

симпосіарх – верховний розпорядник бенкетів у греків

симпосіі – ритуальні бенкети у Стародавній Греції

симпосіон – бесіда під час спільних трапез

симфоніаки – давньоримські музиканти, які брали участь у релігійних церемоніях, граючи на духових інструментах

синедріон – вищий релігійний заклад і вищий судовий орган в Іудеї

синкретизм – поєднання або злиття несумісних і непорівнюваних способів мислення та поглядів

синойкізм – об'єднання самостійних держав або общин

сирінга – давньогрецький музичний інструмент, вид подовжньої флейти

сістр – 1) давньогрецький ударний інструмент у формі металічної підкови з рукояткою і прикріплених до неї маленьких дзвіночків; 2) дитяча іграшка

скабіляргі – ті, які на сцені задавали такт хору і танцюристам

скарабеї – фігурки священного жука з каменю або глазурованої глини, амулети

скевотека – сховище корабельного начиння в Афінах

скептики – представники філософської школи, які проголосили відмову від усіляких догм

сколія – давньогрецька застільна пісня

скрупул – перша римська золота монета, що дорівнювала 20 сріб

ним сестерціям

солід – римська золота монета, введена 312 р. н.е. замість ауреса

софісти – вчителі мудрості, красномовства і філософії, які навчали

за гроші знатну молодь

софроністи – вихователі юнаків у давньогрецьких містах

спартіати – повноправні громадяни Давньої Спарти

спермата (насіння) – найдрібніші повітряні частинки, з яких побудовані всі тіла

стадій – площа для змагань з бігу, вид змагання на дистанцію (185 – 192,7 м)

стасима – пісня грецької трагедії, яку виконував хор, коли стояв на своєму місці в орхестрі

статер – коромисло ваг, антична монета в Давній Греції і Лівії

статумен – перший шар римських доріг, що складався з плоского каміння, скріпленого глиною

стилобат – верхня площадка давньогрецького храму, на якій встановлювалася колона

стиль – гостра кістяна або металева паличка для письма

стипендія – 1) платня римських солдатів; 2) податок із населення завойованих Римом провінцій

стоїки – представники філософського напряму, заснованого Зеноном з Кітія

стола – у давніх римлян одяг замінених жінок

строфіон – давньогрецький прообраз корсета

сфеней – бути сильним

сферистика – мистецтво ігор і розваг

сцена – місце для декорацій, а згодом і для акторів

таблін – кабінет господаря давньоримського будинку

табуляцій – архів у Стародавньому Римі

тавроболій – обряд заколювання биків у Стародавньому Римі, встановлений за династії Антонінів у зв'язку з поширенням культу сирійських і перських божеств, особливо Мітри і Кібели

тавромахія – релігійний ритуал, пов'язаний з боєм биків

талант – чаша ваг, найбільша в античні часи одиниця ваги та лічильно-грошова одиниця (від 26,2 до 37 кг)

таласія – завдання або урок, який отримували ковалі в палацах ахейських держав

таласократія – форма державної влади, коли вся її діяльність пов'язана з морем через брак земельних ресурсів, і особливостей географічного положення театрон – місце для глядачів на виставах

теламон – шкіряний ремінець, яким ліра прив'язувалася на грудях виконавця

телестеріон – велика театральна зала, оточена з трьох боків рядами сидінь, видовбаних у скелі, для проведення містерій

темен – ділянка землі царя або вельможі у ранньогрецьких державах

теократія – боговладдя, форма державного правління, за якої політична влада належить духовенству

теорикон – театральні гроші

теракота – вироби з випаленої глини

терми – античні бані (лазні)

терамари – укріплені поселення бронзового віку на півночі Італії, що іноді будувалися на палях

тесароконтера – сорокавесельний корабель Птолемея І Філадельфа

тетрархія – чотиривладдя, розподіл влади між чотирма співправителями

тетрастиль – колонада з чотирьох колон; будинок з чотирма колонами

тимпан – давньогрецький ударний інструмент з круглого обруча, обтягнутого з обох боків мембраною зі шкіри

тиранія – форма державної влади, встановлена насильницьким шляхом і заснована на одноосібному правлінні

тирси – зелені гілки з шишкою вгорі, які носили вакханки

титани – у давньогрецькій міфології божества старшого покоління, діти Урана і Геї

тібія – римська назва грецької флейти

тога – верхній одяг чоловіків у Давньому Римі

толос – в давньогрецькій архітектурі кругла культова споруда, гробниця або храм

тиррени (тирсени) – грецька назва етруських племен

трагедія (букв, козлина пісня) – драматичний твір, що ґрунтується на гострому конфлікті особистості, яка прагне максимально реалізувати свої потенції з неможливістю їх втілення

трансцент – поперечний неф у християнському храмі

трапедзи – невеликі низькі обідні столики греків

тратт – особливі жорна для відокремлення кісток маслин від м'якоті

трема або трипема – дірки для пальців на авлосі

трен – похоронний плач

триба – територіально-виробничий округ у Давньому Римі

трибон – дорійський короткий плащ

трибун – 1) командна посада в римській армії; 2) посадова особа у Стародавньому Римі з плебеїв для захисту їхніх прав

трибуна – частина базиліки, де засідав суд

тригліф – прямокутна вертикальна кам'яна плита з трьома поздовжніми врізами на фризах або колонах

трикліній – їдальня у давньоримських житлових будинках

трипілля або кукутени – ранньоземлеробська культура часів неоліту (VI – III ст. до н.е.), назва якої походить від сіл Трипілля (Україна) та Кукутень (Румунія)

триспаста – підйомний механізм

тригон – давньогрецький музичний інструмент трикутної форми, що мав струни різної довжини і використовувався для супроводу співу

трієра – бойовий корабель античних часів, на якому веслярі розташовувалися в три яруси з обох сторін

тріпод – поєднання трьох кіфар з різними регістрами звучання

тумулуси – купольні гробниці, некрополь у вигляді кургану

туніка – одяг римлян, виготовлений з нефарбованої вовняної тканини, який мав вигляд перетягнутих на плечах полотнищ завдовжки до колін (чоловічі) і до кісточок (жіночі) з вирізом для голови. Боки зшивали, залишаючи отвір для рук. Сенатори носили туніки-клавуси з широкими смугами

туф – легка, зцементована пориста гірська порода

умбри – італійські племена, які населяли область верхньої течії Тибру

унітарії – представники теорії єдиного авторства гомерівських поем

факторія – торгове поселення, утворене іноземними купцями інших країн

фарисеї – релігійно-національна, а згодом суспільно-політична течія в Іудеї в епоху Другого Храму (630 р. до. н.е.– 70 р. до н.е.)

фарс – комедія легкого змісту з чисто зовнішніми комічними прийомами

фасти – первісна назва днів, сприятливих для державних справ

федерати – племена варварів, які жили на пограниччі з Римською імперією і були у ній на службі

фесценіни або сатури – жартівливі хорові пісні, які супроводжувалися танцями і співалися під час збору врожаю в Римі

феціал – член колегії жерців у Стародавньому Римі, яка відала правом зовнішніх відносин і виконувала відповідні обряди та ритуали

фіала – в гомерівський час великий посуд без ручок, а з VI ст. до н.е. – чаша

фіас – 1) релігійна колегія; 2) вакхальний хоровод

фідитгі або сиситгі – колективні обіди у Спарті

філа – у Стародавній Аттиці родове об'єднання, громада, плем'я

філіппіки – промова Демосфена проти Філіппа II

фіск – 1) військова каса у Стародавньому Римі; 2) імператорська скарбниця

фламін – жрець окремих божеств у Стародавньому Римі

форбея – шкіряна пов'язка з невеликим отвором для авлоса

формікт – виконавець на формінзі

формінга або формінкс – найдавніший струнний інструмент, схожий на ліру або кіфару

формула – форма, правило, припис римських преторів судді

форос – внески (данина) давньогрецьких держав у союзницьку скарбницю

форум – ринкова площа, місце народних зборів і судових засідань, центр суспільно-економічного життя італійських міст

фотинга або фотингс – подвійний авлос

фратрія – братство, проміжна форма соціальної організації між родом і філою

фреска – живопис по сирій штукатурці

халкеї – свято ковалів у Стародавній Греції

харизма – 1) вища милість, благодать, дар з небес; 2) приписування чи визнання за особою таких властивостей і якостей, що забезпечують преклоніння перед нею її послідовників

хартія – статут, що врегульовував процедуру підготовки Олім

пійських ігор

хіромантія – ворожіння давніх греків за рукою чи лініями на долоні

хіромаха – мілетський демос

хірономія – активна участь рук виконавців для передачі змісту і характеру танцю

хітон – натільна сорочка без рукавів

хлайна – чоловіча широка накидка

хламида – темний військовий короткий плащ

хоїки – люди, які є у владі плоті, матеріальних інстинктів

холіямб – кульгавий ямб

хорде (кишка) – струна ліри

хордотонос – струнонатягувач, дощечка, на якій кріпилися струни ліри

хоревт – учасник хору у давньогрецькому театрі

хореги – багаті афінські громадяни, які як громадська повинність брали на себе видатки щодо організації театральних вистав

хорей – в античному віршуванні – тримірна двоскладова стопа з першим довгим і другим коротким складами

хорея – синтез танцю і музики

хородидаскал – хормейстер, учитель хорового співу

хрисоелефантинна – золото-слоновокістна техніка виготовлення і прикрашення статуй

целер – вершник, охоронець, член жрецької колегії у Стародавньому Римі

целла – 1) внутрішня частина грецького і римського храмів; 2) маленьке житлове приміщення у багатоквартирних римських будинках (інсулах)

ценз – загальний перепис, введений для римських громадян з метою впорядкування збору податків і військової служби

цензор – посадова особа у Стародавньому Римі, яка проводила ценз, наглядала за мораллю, побудовою і утриманням громадських будівель, здійснювала фінансовий контроль тощо

центурія – 1) майнова одиниця вікової класифікації громадян у Стародавньому Римі; 2) загін кількістю 100 воїнів

циклопи – міфічні одноокі велетні

цикута – отруйна трава

циста – етруська скриня, шкатулка

шафран – трав'яниста рослина жовтого кольору, що використовувалася як приправа і барвник

ямб – двоскладова стопа у віршуванні з наголосом на другому складі