Додаток 7. Римські релігійні свята

Додаток 8. Перелік основних мір, ваг і монетно-лічильних одиниць античної Греції

Артаба – 1) птолемеївська міра сипучих тіл, дорівнювала 39,1 л; 2) перська міра ємності, що дорівнювала 1 л античного медимна, тобто близько 56 л.

Арур – грецька міра площі, що дорівнювала 0,024 га (в Єгипті арур дорівнював 0,2 га).

Гектей – міра сипучих тіл, дорівнювала 8,75 л.

Гія – міра земельної площі, що вийшла з уживання в класичний період, розміри її невідомі.

Дарик – перська високопробна монета із золота, свою назву отримала від зображеного на її аверсі перського царя Дарія. Перші монети випущені Дарієм І Гістаспом (521 – 486 pp. до н.е.). Цар зображувався у вигляді лучника, тому їх іноді називали ще й "лучниками". 1 дарик = 20 срібних сиклів (шекелів). Дарики випускалися із золота 980-ї проби і важили 8,4 г.

Драхма (грец. drachma – жменя) – давньогрецька лічильно-грошова одиниця, яка дорівнювала 1/100 міни і ділилася на 6 оболів. 6 тис. драхм = 1 таланту. Випуск срібних драхм розпочався в VI ст. до н.е., відомі нечисленні карбування золотих драхм. Вага драхми в різних частинах Греції була неоднаковою, що залежало від монетно-вагової системи конкретного поліса. Найбільшого поширення отримали егінська драхма – 6,07 г, евбейсько-аттична – 4,3 г, коринфська – 2,91 г, абдерська – 3,6 г, хіоська – 3,93 г. Міжполісною валютою вважалася афінська драхма – "Лаврійські сови", як їх називали серед населення за джерелом срібла і характерним зображенням атрибута богині Афіни – сови. Крім драхм, карбувалися 2 д. (дідрахми), 4 д. (тетрадрахми), 10 д. (декадрахми), випускалися також 0,5 д. – гемідрахми та інші. Античні драхми поділялися, переважно, на 6 оболів. Після IV ст. до н.е. із випуском мідних монет в Афінах 1 д. = 6 срібних оболів = 48 халків (мідних).

Лепта (грец. Іеріоп – тонкий, маленький) – початкова найдрібніша одиниця маси, пізніше найменша мідна монета. В стародавніх Афінах вона і становила 1/7 халка.

Лікоть – грецька міра довжини, що дорівнювала 0,46 м.

Медимн – грецька міра сипучих тіл, приблизно 52,5 л.

Метрет – грецька міра рідини, приблизно 39,5 л.

Міна (назва походить від ассиро-вавилонського "мана" – лічити) – спочатку грошова і рахунково-вагова одиниця на Стародавньому Сході, пізніше в античній Греції. Найбільш поширеною була аттична міна, яка після

реформ Солона (594 р. до н.е.) дорівнювала 436,6 г і становила 1/60 таланта. 1 міна = 100 драхмам. В александрійській ваговій системі міна дорівнювала 582,2 г, за єгипетського царя Птолемея II (282 – 246 pp. до н.е.) були випущені золоті міни. 1 золота міна = 8 золотим драхмам або 100 срібним.

Наубія – міра об'єму, приблизно 1,5 м3.

Обол (грец. obolos – спис, вертел, металевий стержень) – назва, що сягає часів, коли засобом обігу було залізне пруття, 6 штук яких, стиснутих у жменю, становили драхму. Грецька міра ваги і монетна одиниця, яка становила 1/6 драхми. Маса срібного аттичного обола становила 0,73 г. Карбували монети вартістю в 2 оболи (діобол), 3 (стріобол), 4 (тетробол), 5 (пенто- бол), 1,5 (тригетіобол). Обол поділявся на 8 фракцій. На о. Єгіна обол важив 1,04 г, в Коринфі – 0,48 г. Обол, як правило, клали в рот померлим для сплати перевізнику Харону при переправі в підземне царство Аїда.

Плетр (плефр) – 1) грецька міра довжини, що дорівнювала 30,83 м; 2) міра площі, дорівнювала 0,095 га.

Сикль – перська монета, 2/3 дарика, 1 1/4 аттичної драхми.

Стадій – грецька міра довжини, яка не мала сталих розмірів. Найчастіше стадій дорівнював 177,6 м. Поширеним був також олімпійський стадій, що дорівнював 192 м.

Статер (грец. stater – коромисло ваг) – назва давньогрецької вагової одиниці, яка дорівнювала 1/50 міни, пізніше назва золотої, електрової, рідше срібної карбованої монети. Маса статера в різних полісах неоднакова. Мілетський електровий статер = 14 г, фокейський (кізікінський) – 16 г, егінський срібний – 12,12 г. Статер поділявся на фракції – 1/3 (тріте), 1/6 (гекта), 1/12 (гемігекта) та інші частини. За ваговими показниками статер відповідав 2 драхмам.

Талант (грец. talantos – дослівно "вага") – найбільша вагова та грошова лічильна одиниця в Стародавній Греції, запозичена із країн Сходу (Вави- лонії). Давньогрецький талант поділявся на 60 мін = 6000 драхм = 36 000 оболів. Найпоширенішим у Греції був аттичний талант, якій після реформ Солона важив 26,196 кг. З часів Олександра Македонського його маса становила 25,9 кг. Талант не брав безпосередньої участі у грошовому обігові, він використовувався як грошова одиниця для обчислення великих сум грошей (союзної каси Афінського морського союзу, фороса, значного майна громадян тощо). Талант у значенні "духовної обдарованості" вперше зустрічається в Біблії.

Халк (грец. chalkos – мідний, мідь) – грецька мідна монета, назва якої походить від терміна "мідь". Вважається, що карбування халків розпочалося після Пелопоннеської війни (431 – 404 pp. до н.е.). Випускалися кратні фракції халка 1/10 (дехалк), 1/12 (геміхалк). В Афінах на обол йшло 8 халків, в інших грецьких полісах – 12-16 халків.

Хус – грецька міра рідких речовин, що дорівнювала 3,28 л.