Додаток 4. Найважливіші давньогрецькі божества

Арес (або Арей) – бог війни і військового мистецтва, син Зевса і Гери, один з 12 олімпійських богів.

Адоніс – божество помираючої і воскресаючої природи (запозичений з Фінікії в V ст. до н.е.).

Аїд – володар царства мертвих і всього підземного царства, брат Зевса, Посейдона і Деметри.

Амфітрита – морська богиня, дружина Посейдона, володарка морів.

Аполлон (Феб) – божество сонця, сонячного світла, освіти, покровитель мистецтва, уособлюваного 9 музами, землеробства, охоронець стад, доріг, мандрівників, мореплавців. Син Зевса, брат Артеміди.

Артеміда – покровителька лісів, лісової рослинності, звірів, природної плодючості, включаючи дітонародження. Дочка Зевса, сестра-близнюк Апол- лона, одна з 12 олімпійських божеств.

Асклепій – бог лікування і лікарського мистецтва, син Аполлона.

Афіна – покровителька мудрості, наук, ремісничого мистецтва, переможної війни і мирного процвітання, головна богиня Афін і Аттики, входила в сім'ю 12 олімпійських божеств, а народилася незвичним шляхом: з голови Зевса.

Афродіта – богиня краси, кохання, жіночої плодючості і любовної чарівності, дочка Зевса, яка нібито народилася з морського шумовиння; одна з 12 олімпійських божеств.

Борей – бог вітрів.

Геба – богиня юності, дочка Зевса і Гери. На Олімпі підносила богам амброзію і нектар.

Геката – одна з богинь підземного царства, повелителька тіней у підземному світі, богиня привидів і нічних страхіть, чарів і заклинань. Як і Артеміда, вважалася повелителькою звірів і дочкою Зевса.

Геліос – бог сонця, який ототожнювався з Аполлоном. Син титана Гіперіона.

Гера – повелителька блискавки і грому, хмар і бур, покровителька шлюбу і подружньої любові, охоронниця сімейних підвалин, помічниця вагітних жінок і породіль. Сестра і дружина Зевса, мати Геби, Гефеста, Арея, цариця Олімпу, одна з сім'ї 12 олімпійських божеств.

Геракл – грецький герой, удостоєний безсмертя і зарахований у сонм олімпійських богів за свої подвиги, яких було 12: 1) задушив немейського лева; 2) умертвив лернейську гідру; 3) спіймав еріманфського вепра; 4) спіймав прудку керінейську лань; 5) перебив стімфалійських птахів-чудовиськ з мідними клювами, кігтями і крильми; 6) здобув пояс Іпполіти, жорстокої цариці войовничих амазонок; 7) вичистив конюшні царя Авгія; 8) приборкав критського бика, який видихав полум'я; 9) переміг царя Діомеда, який віддавав іноземців на пошматування своїм кобилицям-людоїдам; 10) викрав корів триголового велетня Геріона; 11) здобув золоті яблука Гесперид, які йому приніс Атлант, велетень, що підтримував небосхил. Коли Атлант ходив по яблука, Геракл за нього тримав небесне склепіння; 12) піймав і вивів на сонячне світло грізного охоронця підземного світу пса Цербера. Крім того, Геракл переміг велетня Антея, відірвавши його від матері-землі, яка давала йому силу, і задушив його в своїх обіймах. Будучи немовлям, задушив змій у колисці. Брав участь у Калідонському полюванні, в поході аргонавтів тощо.

Гермес – посланець і вісник богів, який виконував їхню волю, але й мав численні свої функції: покровитель оповісників, гімнастичних змагань молоді, торгівлі і пов'язаних з нею багатств, хитрощів, спритності, злодійства й ошуканства, подорожей, доріг і перехресть; супроводжував душі мертвих у царство Аїда. Син Зевса і Майї, член олімпійської сім'ї богів.

Гестія – богиня домашнього вогнища, сестра Зевса, Посейдона й Аїда, член олімпійської сім'ї богів.

Гефест – покровитель вогню і ковальського ремесла, син Зевса і Гери, чоловік Афродіти, член олімпійської сім'ї богів.

Гея – богиня, яка уособлювала землю, прародичка богів, титанів, гігантів і всіх людей.

Гіганти – сини Геї (землі) й Урану (неба) – велетні, перше покоління богів, на зміну яких прийшло нове покоління олімпійських богів на чолі із Зевсом. Згідно з міфом, гіганти були знищені в жорстокій битві з олімпійськими богами.

Гігія – дочка Асклепія, богиня здоров'я.

Гіменей – бог шлюбу і шлюбних обрядів, син Аполлона.

Гіпнос – бог сну.

Деметра – богиня землеробства і земної родючості, проростаючого зерна; заступниця і влаштовувачка господарства окремих сімей, сестра Зевса, член олімпійської сім'ї богів.

Демони – божество уособлювала група другорядних божих істот-духів з неясними функціями. Були уособленням всього незрозумілого, дивного і фатального в природі та житті окремої людини.

Діне – божество правди, уособлення справедливості, дочка Зевса.

Діоніс – бог помираючої і воскресаючої природи, заступник рослинності, продуктивних сил природи, виноградарства і виноробства, народних свят, поетичного натхнення і театрального мистецтва. Син Зевса, один із найпопулярніших богів Стародавньої Греції.

Елізій (Елісейські поля) – поля блаженних, частина загробного світу, де блаженствують божі обранці. За уявленнями стародавніх греків, в Елізій потрапляють не стільки за праведне життя, скільки за божою милістю.

Ерида – богиня розбрату, сестра і супутниця бога війни Ареса, дочка Ночі, мати бід, сварок і голоду.

Еринії – три богині помсти, які жили в Аїді (Тисифона, Алекто і Мегера). Вони переслідують порушників клятви, гостинності, убивць. Людина, яку переслідували еринії, втрачала розум.

Ерос – один із первинних грецьких богів, уособлював стихійне об'єдну- вальне начало в природі; пізніше – божество кохання, син Афродіти й Ареса.

Ефір – божество, що уособлювало верхній, осяйний шар повітря, де звичайно перебував цар богів Зевс.

Зевс – верховний бог і цар богів, які входили в олімпійську сім'ю. Божество неба, небесного простору, володар і повелитель всього, що відбувається в природі, житті людей і богів, йому відкрите майбутнє і визначення долі. Як бог неба Зевс керував блискавкою і громом, збирав і розганяв хмари. Він був батьком більшості членів олімпійської сім'ї богів, і в його честь влаштовувалися Олімпійські ігри.

Зефір – божок лагідного вітру.

Іліфія – богиня дітонародження, дочка Зевса і Гери.

Ірида – богиня веселки, посередниця між богами і людьми, яка передавала волю богів.

Кабіри – другорядні божества, які не мали образу, покровителі земельної родючості, підземного вогню, рятувальники від морських штормів.

Кекроп – давньоантичне божество землі, син Геї, один із покровителів Аттики і Афін.

Кронос – давньогрецький бог, син Урана і Геї, один із титанів першого покоління грецьких богів. Батько Зевса, який повалений останнім у Тартар.

Латона (літо) – божа мати Аполлона й Артеміди, але самостійного значення її культ не мав.

Мойри – богині людської долі, дочки Зевса, які зображувалися у вигляді старих баб, що пряли нитку людського життя. Було відомо три мойри: Клото – починає прясти нитку, Лахезіс – веде нитку людського життя, а Антропа – перерізає нитку.

Морфей – божество сновидіння, син бога сну Гіпноса.

Музи – богині поезії, мистецтва і наук, супутниці Аполлона, проживали на горі Геліконі і Парнасі. їх було дев'ять: Кліо – муза історії; Евтерпа – муза лірики; Талія – муза комедії; Мельпомена – муза трагедії; Терпсихора – муза танців і хорового співу; Ерато – муза еротичної поезії; Полігімнія – муза урочистих пісень і пантоміми; Уранія – муза астрономії; Калліопа – старша муза, покровителька епічної поезії.

Наяди – божества, покровителі води, джерел, рік і струмків, сил природи, сприятливих для людей, тварин і рослин.

Немезіда – богиня справедливості і неминучої помсти, що карала за порушення встановленого порядку речей – як за надмірне щастя, так і за надто велику гординю.

Нереїди – німфи моря, дочки Нерея, які допомагали морякам у небезпеці.

Нерей – давнє морське божество, батько нереїд, уособлення спокійного моря, володіло даром перевтілення.

Ніка – богиня перемоги як у військовій битві, так і в спортивних змаганнях, дочка Зевса.

Німфи – напівбожі істоти (оскільки вважалися смертними), уособлення різних сил і явищ природи. Відрізнялися німфи морських вод (океаніди, нереїди), річних вод і джерел (наяди), гір (ореади), долин (напеї), лук (лімі- ніади), дерев (дріади). Були також німфи окремих місць (додони, ніси), островів (каліпсо, кірка). Вважалися заступницями поетів, безжурливого, щасливого проведення часу.

Океан – один з найдавніших морських богів, син Урана і Геї, який жив усамітнено в підводному палаці і не з'являвся на зібраннях богів. У класичний період його функції переходять до Посейдона.

Олімп – священна гора греків у Північній Фессалії, де постійно перебували 12 головних богів: Зевс, Посейдон, Аїд (боги-брати), їхні дружини і діти: Гера, Деметра, Гестія, Афіна, Афродіта, Аполлон, Артеміда, Гефест, Арес. Тут жили й оповісники їхньої волі: Гермес і Ірида та прислуговуючі богам Феміда і Геба.

Омфал – священний камінь (звичайно метеорит). Найвідомішим був ом- фал у храмі Аполлона в Дельфах, який вважався центром світу.

Ори – богині, які відали порами року, порядком у природі, хранительки порядку і законності у суспільстві, супутниці Афродіти. Найвідоміші три ори: Євнойя (законність), Діна (справедливість), Ейрена (мир).

Палладій – озброєне божество, як правило, дерев'яна статуя, яка вважалася охоронцем міста. Такі палладії мали Аполлон, Афродіта, а найчастіше – Афіна Паллада.

Пан – аркадський бог лісів і гаїв, син Гермеса, один із супутників Діоні- са; покровитель пастухів, мисливців, пасічників і риболовів. Володів даром наганяти на людей нестримний, так званий панічний страх.

Панацея – богиня-цілителька, дочка Асклепія.

Пегас – чарівний крилатий кінь, який за наказом Зевса доставляє грім і блискавку. В період еллінізму став символом поетичного натхнення.

Персефона – володарка пекла, уособлення проростання злаків і земної родючості. Вона символізувала щорічне помирання і пробудження рослинності, поховання і відродження зерна, посіяного в землю.

Плутос – бог багатства як одного з проявів землеробської праці і мирного життя.

Посейдон – бог морської вологи, володар численних морських божеств і покровитель конярства, брат Зевса.

Прометей – один із титанів, тобто богів першого покоління від Урана і Геї, покровитель людей і цивілізованого життя; подарував людям вогонь і ознайомив з його використанням; навчив людей читанню, письму, мореплавству, наукам і ремеслу. За це був прикований Зевсом до скелі на Кавказі, де щоденно орел клював його печінку.

Протей – підкорений Посейдону морський бог, який міг набирати будь- якого вигляду.

Радамант – один із трьох суддів підземного царства, син Зевса.

Рея – богиня-мати, дочка Урана і Геї, дружина Кроноса, мати Зевса та інших олімпійських богів.

Сабазій – спочатку фригійське божество, яке потім злилося з Діонісом.

Сарапіс – один з найважливіших богів елліністичного Єгипту і народів Східного Середземномор'я; синкретичне божество, яке об'єднувало функції давньоєгипетських богів Осиріса, Ісіди, Апіса та грецьких богів Аполлона, Аїда й Асклепія.

Сатири – другорядні лісові божества, які уособлювали родючість, перебували в почеті Діоніса і зображувалися у вигляді напівлюдей-напівцапів.

Селена – богиня Місяця, дружина Геліоса, яка часто ототожнювалася з Артемідою.

Силен – демон, син Гермеса, вихователь Діоніса, який зображувався в образі грубого, як винний міх, постійно п'яного, веселого і лисого діда.

Сирени – напівптахи-напівжінки, які своїм чарівним голосом заманювали моряків на скелі ігтам їх поїдали.

Титани – боги першого покоління, діти Урана і Геї. Титани-гіганти були переможені наступним поколінням олімпійських богів і скинуті в Тартар; згідно з іншими міфами, вони переселилися на острів блаженних.

Тіфон – зле божество у вигляді чудовиська з сотнею зміїних голів, яке видихало полум'я, син Геї і Тартара, народжений після перемоги олімпійців над титанами.

Тіхе – богиня долі і випадковості.

Тритон – другорядне морське божество, син Посейдона.

Уран – початково верховний бог, уособлення первинного чоловічого начала, вважався богом Неба, яке поєдналося з первинним жіночим началом, богинею Геєю (землею). Від цього шлюбу народилися титани, гіганти та інші божества.

Фаетон – нижче сонячне божество, син Геліоса.

Феміда – богиня права, законності, встановленого порядку і передбачень, яка зображувалася з рогом достатку, терезами в руках і пов'язкою на очах.

Фенікс – міфічний персонаж у вигляді птаха (орла із золотим пір'ям), який, досягнувши старості (в 500, 1461, 7006 років), спалював сам себе і відроджувався з попелу молодим і відновленим.

Хаос – первинна невизначеність, що існувала до створення світу. Першими породженими хаосом були божества Гея, Тартар, Ерос (кохання), Ереб (темрява), Ніч.

Харити – божества родючості, краси, радості, уособлення процвітаючої жіночності, дочки Зевса.

Харон – божество підземного царства, перевізник померлих через річку підземного світу Ахерон.