< Попер   ЗМІСТ   Наст >

"Новий стиль"

Ар нуво як міжнародний художній стиль межі XIX і XX ст. мав різні назви в різних країнах Європи і світу. У Великобританії та Росії цей стиль отримав назву "модерн", в Австрії – сецессіон, у Німеччині – югендштіль, в Іспанії – "молоде мистецтво", в Італії – ліберті. Головними каналами його розповсюдження виявилися світова експозиційна діяльність публічний арт-інституцій, діяльність організацій художньо-промислового спрямування. Цей стиль виявився своєрідною реакцією на академізм та еклектику. Оскільки основною метою митців, які працювали в цьому стилі, було поєднання нових (індустріальних) і старих (природних) фактур і мотивів, ар НВО яскраво проявився в архітектурі, живописі та декоративному мистецтві.

Нарочита лінеарність та декоративність, повернення до криволінійності, при цьому відверта простота форм – ці риси ар нуво свідчили про певну глобалізацію західної художньої культури і впливах на неї культури східних народів, насамперед Японії.

Принципи універсального проектування, які потім втілилися у цілій сфері – дизайні – помножилися на програмну відмову сліпо повторювати риси реального світу. Творчим завданням таких митців було домінування уяви над імітацією. Дизайн (англ, design – проект, креслення, проектування) або, як казали у середині XIX ст., "Industrial Art" (промислове мистецтво) і стає міждисциплінарною діяльністю, метою якої стало формування предметного середовища. Дизайн, завданням якого стало "побачити красу інженерного розрахунку", красу "нової", модерної фактури (бетону, скла тощо) та красу "відкритої конструкції" радіоантен або тиражованого паперового посуду.

Вишукані авторські вироби в стилі ар нуво (Лампа Еміля Галле, 1900, продана на аукціоні Сотбі), картини (Ян Тороп "Фатум", музей Крельоллера-Мюллера, 1893), цілі інтер'єри (Віктор Орта Дом Тасселя, Брюссель, 1892-1893), ювелірні прикраси (Рене Лалік Корсетний орнамент, Ліссабон, 1897-1898) – поєднують фітоморфні елементи з новітніми та традиційними матеріалами і мотивами.

Дещо утопічне прагнення прикрасити "індустріальне" повсякденна людей на межі століть було примножене чуттєвістю та вишуканістю авторського втілення цього прагнення.

Сецессіонізм та югендштиль як національні субстилі "нового стилю" домінували в німецькомовних країнах Європи. В 1892 р. в Мюнхені, а потім в цього ж року в Берліні були створені художні об'єднання, які провели кілька відомих експозицій "нового мистецтва", серед них і відомий Віденський сецессіон 1897 р. на чолі з Г. Клімтом. Загальним для них було поєднання декоративності і вишуканості з графікою та стилізованою під природу лінією. Коломан Мозер, Йозеф Марія Ольбріх, Густав Клімт, та інші представники цих субстилів розширювали уяву тодішньої публіки та відтворювали подекуди фантастичний світ у своїй творах.

Так відома картина Г. Клімта "Поцілунок" (Австрійська галерея, Відень, 1907-1908) демонструє яскраво декоративно- орнаментальне зображення пари закоханих, що злилися у поцілунку на лузі, при цьому сюжетність картини руйнується завдяки тій умовності, яка присутні в зображенні. Цікаво, що саме цей витвір мистецтва справив могутнє враження на експресіоністів середини XX ст.

Південні народи Європи мали власні національні модифікації "нового стилю" –ліберті та модерн (або модернісмо). Творчість іспанських архітекторів Антоніо Гауді ,Жозепа Пуіг-і-Кадафалька, італійського графіка Леонардо Бістольфі, декоратора Ернесто Базіле та інших демонструє м'які і незвичні елегантні форми споруд, їх інтер'єрів та плакатних зображень.

Російський архітектурний модерн пов'язаний з іменами Ф. Лідваля, О. Гогена, М. Васильєва, Г. Барановського. Палац М. Ксешинської в Петербурзі (архітектор О. Гоген), будівля Музея О. Суворова (О. Гогена та архітектора Г. Грімма), дім графа М.Толстого (архітектора Ф. Лідваля), відомі споруди архітектора Ф. Шехтеля (палац 3. Морозової на Спирідонівці та інші) – яскраві приклади російського модерна в архітектурі. Певний еклектично-стилізаторський характер проявів російського модерну (насамперед в регіонах імперії) стає результатом певного запізнення розвитку цього стилі в Російській імперії.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >