Меморіальна культурологія

Меморіальна культурологія (інша назва "мнемонічна культурологія") – відгалуження культурологічного знання, яке вивчає культурну нам'ять в усьому різноманітті її проявів в історії культури.

У гуманітарне знання поняття "пам'яті" увійшло ще за часів великого античного філософа Платона. Тим не менш, до першої половини XX ст. за часів домінування класичної, раціоналістичної картини світу пам'ять перебувала на задньому плані наукового інтересу. Пам'ять уважали надто емоційною і просторово-часово обмеженою, тому її теоретичне осмислення залишали психології та біології. Тільки внаслідок достатньо тривалої інтелектуальної еволюції відбувся перехід від її трактування як індивідуального психологічного феномену до сучасного бачення як всеохопного явища, навантаженого соціокультурними функціями. Можемо виділити три провідні концепції пам'яті, які змінили одна одну в гуманітаристиці XX ст.

Соціологічна концепція пам'яті

Її автором виступив французький соціолог і соціальний психолог Морис Гальбвакс (1877– 1945), автор книги "Соціальні рамки пам'яті". Він першим провів розрізнення між "автобіографічною пам'яттю", особистою пам'яттю людини, та соціально-історичною пам'яттю. Причому, за М. Гальбваксом виходило, що обрії індивідуальної автобіографічної пам'яті об'єктивно переходять у простір пам'яті колективної. "Так, провчившись по черзі в декількох школах і щороку надходячи в новий клас, – писав Морис Гальбвакс, – я зберіг загальний спогад про всі ці поновлення занять, що включає той день, коли я вперше пішов у ліцей. Таким чином, я не можу сказати, що пам'ятаю цей день, але не можу сказати й те, що не пам'ятаю його"^[1]. За Гальбваксом виходило, що пам'ять людини насправді уведена в певні соціальні рамки, які надають її змісту того чи іншого спрямування.

• [1] Хальбвакс М. Коллективная историческая память [Электронный ресурс] / М. Хальбвакс // Неприкосновенный запас. – 2005. – № 2- 3 (40-41). – Режим доступа к журн.: magazines.russ.ru/nz/2005/2/ha2.html. – Загл. с экрана.