Статистичне вивчення оборотних активів підприємств

Оборотні активи обслуговують поточний господарський процес на підприємстві і повністю споживаються протягом одного операційного циклу. Грошовим еквівалентом оборотних активів є обігові кошти (оборотний капітал) - це грошові кошти, які авансуються у виробничі оборотні фонди і фонди обігу та забезпечують безперервний процес виробництва й обігу.

Раціональне використання та управління оборотними активами передбачає їх розподіл на типові групи за характером участі у господарський діяльності, принципами організації та планування, джерелами формування (рис. 6.5).

Рис. 6.5. Групування оборотних активів підприємств

Виробничі запаси включають усі товари, які підприємства зберігають для використання у виробництві проміжних витрат. До них належать запаси сировини, основні і допоміжні матеріали, паливо, комплектуючі вироби, ремонтні деталі і вузли, тара, господарський інвентар, канцелярські товари та інші предмети, що швидко зношуються.

До незавершеного виробництва прийнято зараховувати продукцію, яка пройшла процес обробки в одному або декількох виробничих підрозділах підприємства, крім завершального.

Готова продукція - це продукція, що пройшла всі стадії обробки на підприємстві і призначена для реалізації іншим споживачам. До неї включають також відвантажену споживачеві, але ще не оплачену ним продукцію.

Необхідною умовою раціонального використання оборотних засобів є їх нормування - економічно обґрунтований розрахунок мінімальної потреби підприємства у ресурсах для забезпечення його нормального функціонування. Нормуванню на підприємстві підлягають всі оборотні фонди та готова продукція на складах. Основним методом нормування оборотних засобів є метод прямого розрахунку - розрахунку нормативів витрат за кожним нормованим елементом. Нормативи витрат-це поелементні складові норми, які визначають витрати тих чи інших матеріальних ресурсів, віднесених на фізичну одиницю (одиницю потужності, м2, м3,1 метр погонної довжини, тонну тощо).

До таких, що не можуть бути пронормовані, виходячи із особливостей свого функціонального призначення та економічної природи, належать, переважно, фонди обігу (грошові кошти на розрахунковому рахунку, готівка в касі, дебіторська заборгованість), а також відвантажена, але ще не оплачена готова продукція, товари на складі та у дорозі.

Товари на складі (для перепродажу) підприємство закуповує з метою їх подальшого перепродажу за вищими цінами.

У статистиці оборотних засобів підприємств, з огляду на важливість цього розділу в оцінці вартості виготовленої продукції, обороту, проміжного споживання, доданої вартості, особлива увага приділяється обліку вартості та зміни запасів. Зміна запасів матеріальних оборотних коштів як показник на мікрорівні має свій аналог у СНР, зокрема при побудові рахунка товарів і послуг, в оцінці ВВП за категоріями кінцевого використання. В європейській статистиці підприємств вартість виготовленої продукції в загальному вигляді визначається за такою схемою:

Вартість виготовленої продукції = (Оборот) ± (Зміна запасів товарів у виробника) ± (Зміна запасів товарів, закуплених для перепродажу) - (Закупівлі для перепродажу товарів) + (Продукція для внутрішнього споживання).

Відповідно показник "Зміна запасів користувачів" визначається як різниця надходжень на склади та вибуття зі складу, у тому числі можливі поточні втрати.

У структурі запасів розрізняють:

• - запаси продукції у виробника (вітчизняний аналог - готова продукція);
• - запаси продукції, закупленої для перепродажу (товари на складі);
• - запаси сировини і матеріалів (виробничі запаси). Співвідношення окремих елементів і стадій функціонування оборотних фондів (запасів, незавершеного виробництва, витрат майбутніх періодів) прийнято називати виробничо-технологічною структурою. Виробничо-технологічна та інші види структур оборотних засобів підприємств різних галузей економіки мають свої відмінності, що залежать від специфіки галузі, зокрема матеріаломісткості продукції, тривалості підготовчого та виробничого циклів тощо. Наприклад, на підприємствах легкої промисловості, поліграфії переважає частка виробничих запасів, на підприємствах машинобудування, будівництва найбільшою є частка незавершеного будівництва, на підприємствах добувної індустрії значними є витрати майбутніх періодів.

Основними джерелами інформації для статистичної оцінки вартості, структури запасів та інших складових оборотних засобів підприємств різних видів діяльності є фінансова звітність підприємств, дані структурної статистики, результати кон'юнктурних обстежень ділової активності підприємств. Програма останніх передбачає одержання інформації про порівняльну поточну та прогноз оцінки менеджерами підприємств у сфері промислового виробництва, торгівлі, будівництва стану і динаміки запасів готової продукції та сировини і матеріалів у формі відповідей на низку запитань типу:

• 1. Як Ви оцінюєте поточний обсяг запасів готової продукції:
  • - високий;
  • o задовільний;
  • - низький.
• 2. Якими, на Вашу думку, будуть у наступному кварталі порівняно з поточним запаси готової продукції:
  • o більші;
  • o менші;
  • o без змін.

Очевидно, що додатній баланс відповідей підприємств з оцінкою рівня своїх запасів як високого, слугує підставою для висновку про низький рівень ділової активності підприємств на дату обстеження і їх перебування у фазі спаду циклу ділової активності.

Статистика оборотних засобів дає змогу оцінити ступінь ефективності їх використання за допомогою комплексу розроблених теорією і практикою аналізу господарської діяльності підприємств показників (табл. 6.6).

Таблиця 6.6. Обчислення показників аналізу використання оборотних активів та їх економічний зміст

У процесі господарської діяльності підприємства його оборотні засоби перебувають у русі: грошові кошти авансуються на формування виробничих запасів, витрати на незавершене виробництво, створення запасів готової продукції, кошти у розрахунках, а потім знову повертаються у початкову грошову форму, тобто обертаються. Чим швидше обертаються, тим менше їх потрібно для забезпечення того чи іншого обсягу продукції, а, відповідно, тим вищою за інших рівних умов є ефективність виробництва. Оборотність у різних видах діяльності має свою специфіку, яка визначається характером діяльності, технологією, низкою інших чинників.

Повільно рухаються оборотні засоби у багатьох видах сільськогосподарського виробництва, капітального будівництва, деяких промислових виробництвах (суднобудування, виробництво енергетичних та атомних реакторів, парових, газових, гідравлічних турбін тощо); швидше - у торгівлі, готельно-ресторанному бізнесі, на транспорті.

Приклад 6.3. Проаналізуємо ефективність використання ресурсів підприємства "Троянда" за допомогою показників оборотності активів. Показники аналізу використання оборотних та інших видів активів ПрАТ "Троянда" наведені у табл. 6.7. Первинні показники для аналізу сформовано на основі фінансової звітності підприємства.

Таблиця 6.7. Показники аналізу оборотності активів ПрАТ "Троянда"

На основі отриманих розрахунків можемо зробити такі висновки:

• 1) капітал, авансований у майно (активи) підприємства протягом звітного року повністю обернувся 1,4 рази з позитивною динамікою збільшення оборотності активів та порівняно вищою динамікою коефіцієнта оборотності дебіторської заборгованості і запасів;
• 2) позитивна динаміка швидкості обертання дебіторської заборгованості є індикатором зменшення середнього терміну її погашення боржниками підприємства (з 62 до 43 днів);
• 3) уповільнення швидкості обертання запасів значною мірою зумовлене перевищенням темпів їх нарощування в активах підприємства над темпами зростання собівартості реалізованої продукції. Таку тенденцію можна пояснити особливостями економічної політики управління запасами підприємства.