Статистика фондів часу роботи устаткування

Значні резерви підвищення ефективності виробництва закладені у ліквідації простоїв устаткування, забезпеченні більш повного використання часу, протягом якого виробниче устаткування могло б працювати.

Для їх виявлення статистика проводить систематичний облік використаного в роботі часу встановленого устаткування, розраховуючи при цьому такі фонди часу виробничого устаткування (рис. 8.3): календарний, режимний, плановий, робочий фонд, машинний і корисний машинний. Фонди часу виробничого устаткування можуть обліковуватись у верстато-, машино-, агрегато-годинах тощо.

Рис. 7.3. Склад фондів часу виробничого устаткування

Вивчаючи стан використання виробничого устаткування за часом роботи, статистика розраховує фонди часу устаткування.

Календарний фонд часу виробничого устаткування - це гранична кількість годин звітного періоду (місяць, квартал, рік). Він може розраховуватися для одиниці або групи окремих видів виробничого устаткування. Календарний фонд часу одного верстата за місяць дорівнює 30 днів 24 год = 720 год за рік - 365 днів 24 год = 8760 год. Календарний фонд групи однотипних видів устаткування (верстатів, машин, агрегатів тощо) розраховують шляхом множення кількості верстатів (машин тощо) на кількість календарних днів місяця (кварталу, року) і на кількість годин у добі. Наприклад, календарний фонд часу 50 токарних верстатів за рік становитиме:

50-365-24 = 438000 верстато-годин.

Режимний фонд часу виробничого устаткування - це загальний час (у годинах) можливої роботи устаткування за встановленого режиму роботи (кількості робочих днів у році, робочих змін на добу, тривалості робочої зміни та робочого тижня). Режимний фонд часу устаткування визначають як добуток кількості верстатів на кількість робочих днів у періоді (місяці, кварталі, році), на кількість змін і на тривалість зміни. Наприклад, якщо підприємство, відповідно до встановленого режиму, працювало у квітні 21 день у дві зміни з тривалістю 8,1 год кожна, то режимний фонд 50 верстатів становитиме 17010 верстато-годин (50 х 21 х 2 х 8,1). Режимний фонд часу можна визначити і як різницю між календарним фондом часу, який становив у квітні 36000 верстато-годин (50 х 30 X 24), та позазмінним часом - 8190 верстато-годин (50 х 9 х 24). Отже, неважко переконатися: 36000 - (8190 + 10800) = 17010 верстато-годин. У галузях з безперервним виробництвом режимний фонд часу устаткування збігається з календарним.

Плановий фонд часу виробничого устаткування визначають як різницю між режимним фондом часу і верстато-годинами на плановий ремонт та перебування устаткування у резерві. Цей фонд, як правило, збігається з плановим фондом часу устаткування, який подається у техпромфінплані. Розбіжність можлива, якщо частина придатного для роботи устаткування виявляється непотрібною для виконання виробничої програми у звітному періоді. Наприклад, якщо на плановий ремонт двох верстатів припадає 417 верстато-годин, то плановий фонд устаткування дорівнюватиме 17010 - 417 = 16593 верстато-години.

Робочий фонд часу можна визначити двояко:

• а) як різницю між плановим фондом часу і верстато-годинами внутрішньозмінних, цілозмінних і цілодобових простоїв;
• б) як суму годин, фактично відпрацьованих, кожним верстатом за всі дні місяця (кварталу, року). Отже, робочий фонд часу охоплює (у верстато-годинах) час на виконання корисної роботи устаткування і час, витрачений на підготовчо-заключні операції, та допоміжний час.

До підготовчо-заключного часу належить час на підготовку робочого місця і верстата до роботи, ознайомлення з кресленнями, інструкційною картою, одержання і здавання наряду та технічної документації, на встановлення і зняття інструменту, прибирання робочого місця наприкінці зміни, здавання готової продукції.

Допоміжним вважається час, витрачений на встановлення і закріплення деталі, її вимірювання, заміну робочого інструменту. До допоміжного часу не належить час, витрачений на підготовку робочого інструменту до виконання змінного завдання, оскільки така підготовка повинна проводитись до початку робочої зміни.

Часом внутрішньозмінних простоїв вважають такий, що зумовлений причинами: припиненням подання електроенергії, очікуванням підйомно-транспортних засобів, ремонтом, змазкою і налагодженням устаткування, відсутністю робітника у зв'язку з виконанням державних і громадських обов'язків, хворобою (протягом зміни) тощо.

Усі розглянуті фонди є складовими елементами календарного фонду виробничого устаткування (див. рис. 7.3).