ДРУГА. Статистика ресурсного забезпечення діяльності підприємств

Статистика персоналу підприємств

Основні напрями та показники статистичного вивчення персоналу підприємств. Джерела інформаційного забезпечення

Визначальний вплив на конкурентоспроможність кожного підприємства зокрема та національної економіки загалом має якість людських ресурсів і система управління ними. Це обумовлює відповідні вимоги щодо якості статистичного вивчення персоналу підприємств як основної складової економічно активного населення на ринку праці країни та її регіонів.

В економічній літературі, професійному спілкуванні на практиці як синоніми вживаються терміни "персонал", "кадри", "трудовий колектив", "робоча сила". їх використовують для позначення тієї частини економічно активного населення на ринку праці, яке працює у статусі найманих працівників (рис. 5.1).

Рис. 5.1. Розподіл населення на ринку праці за статусом зайнятості

Персонал - це сукупність усіх працівників підприємства або їх частина, об'єднана за професійною чи іншою ознакою (наприклад, адміністративний, обслуговуючий персонал). Кадри - це сукупність постійних (штатних) працівників підприємства, посади яких передбачені штатним розписом. З кожним із працівників кадрового складу укладається трудовий договір в усній або письмовій формі.

У статистичному обліку відмінність між поняттями "кадри" і "персонал" виявляється у розподілі працівників підприємства на дві категорії: 1) штатні працівники облікового складу; 2) працівники, які не належать до облікового складу. До другої категорії відносять сумісників та осіб, які працюють за договорами цивільно-правового характеру (рис. 5.2). Таке розмежування у статистиці пов'язане з необхідністю уникнення подвійного обліку одних і тих самих працівників, зайнятих на різних підприємствах або в іншому статусі, у тому числі на умовах вторинної зайнятості.

Рис. 5.2. Розподіл персоналу підприємства у статистичному обліку

Метою статистичного вивчення персоналу підприємств є виявлення та кількісна оцінка закономірностей (структури, динаміки, взаємозв'язку тощо) у процесах формування, використання та розвитку персоналу на підприємствах у взаємозв'язку з його якісними параметрами та умовами праці. Основні напрями статистичного вивчення персоналу підприємств, за допомогою яких реалізується визначена мета, ілюструє рис. 5.3.

Базовим напрямом статистичного вивчення персоналу підприємств є кількісна оцінка його чисельності та соціального складу. На основі показників облікової та середньооблікової кількості штатних та усіх працівників підприємств шляхом агрегування даних за видами економічної діяльності, галузями економіки, розмірами підприємств, регіонами аналізують обсяги і форми зайнятості населення у статусі найманих працівників, їх динаміку, структуру та структурні зрушення за демографічними, освітньо-професійними та іншими ознаками.

Явища і процеси трудової мобільності у сфері використання персоналу підприємств різних видів діяльності, їх привабливість для зайнятості аналізують за допомогою показників прийому і вибуття, утому числі плинності кадрів. Поглиблений аналіз цих процесів може бути здійснений на основі вивчення причин вивільнення, а також за допомогою статистичних методів аналізу взаємозв'язку показників руху персоналу, умов та оплати праці, інших видів соціальних витрат на персонал.

Статистичне вивчення обсягів і рівня зайнятості персоналу підприємств безпосередньо пов'язане з використанням ресурсів робочого часу. їх кількісну оцінку у статистиці підприємств здійснюють за допомогою показників фактично відпрацьованого і невідпрацьованого з різних причин робочого часу, а також його втрат. Агрегування даних щодо зазначених показників за видами діяльності та галузями економіки дає змогу оцінити повноту використання ресурсів праці, трудомісткість праці, її ефективність.

Повноту вивчення соціально-трудових відносин у сфері використання та розвитку персоналу забезпечують показники звітності підприємств щодо укладання колективних договорів, оплати праці та інших соціальних виплат, професійної підготовки та підвищення кваліфікації кадрів. Основним показником оцінки мотивації праці на підприємствах є фонд оплати праці, у тому числі основної, додаткової, інших заохочувальних і компенсаційних виплат. Розвиток персоналу підприємств різних видів діяльності оцінюють та аналізують за допомогою показників кількості працівників, які пройшли підготовку та підвищення кваліфікації, у тому числі за кордоном.

Для оцінки ефективності праці на рівні галузей та видів економічної діяльності використовують показники продуктивності праці та її динаміки. Найбільш об'єктивну оцінки рівня продуктивності праці на рівні підприємства можна отримати на основі співвідношення обсягу виробленої продукції та середньої кількості працівників в еквіваленті повної зайнятості або фактично відпрацьованого робочого часу.

Рис. 5.3. Основні напрями та показники статистичного вивчення персоналу підприємств.

У вивченні динаміки продуктивності праці за допомогою індексів важливо враховувати вплив цінового фактора на показник виробленої чи реалізованої продукції. З огляду на це, вартість продукції мас бути зафіксована на рівні одного (базового) періоду. Показники динаміки продуктивності праці з відносною точністю можна обчислити на основі існуючої статистики обсягів і динаміки виробництва і реалізації продукції, наприклад, індексів фізичного виробництва продукції (у промисловості, будівництві) та показників динаміки кількості працівників або фактично відпрацьованого робочого часу (див табл. 5.13).

У вітчизняній статистиці праці основним джерелом інформації про чисельність, склад і рух персоналу підприємств, оплату праці та розвиток є статистична звітність з праці, а саме:

• - № 1 -ПВ "Звіт з праці" (місячна) і (квартальна);
• - № 1-ПВ "Умови праці" (один раз на два роки);
• - № 6-ПВ "Звіт про кількість працівників, їхній якісний склад та професійне навчання" (річна);
• - № 7-ПВ "Звіт про заробітну плату за професіями окремих працівників" (з 2012 р. - один раз на чотири роки);
• - № 1-РС "Звіт про витрати на утримання робочої сили" (один раз на чотири роки);

№ 9-ДС "Звіт про кількісний та якісний склад державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, які займають посади керівників та спеціалістів (річна)". Основний масив даних щодо кількості працівників підприємств, використання робочого часу, фонду оплати праці та інших виплат, укладання колективних договорів на підприємствах отримують за результатами поточних обстежень підприємств із питань статистики праці (ОПСП). Інструментарієм цих обстежень є форми № 1-ПВ "Звіт з праці", які підприємства подають щомісячно та щоквартально. Щомісячні спостереження відрізняються від щоквартальних вужчим переліком показників і коротшим терміном їх обробки та оприлюднення статистичної інформації. Окремі блоки запитань вивчаються один або два рази на рік.

Одиницею спостереження в ОПСП є місцева одиниця (підприємство або його частина), розташована у географічно визначеному місці та залежна тільки від одного підприємства. В окремих випадках одиницею спостереження також може виступати місцева одиниця за видом економічної діяльності.

Обстеженням із питань праці охоплюються підприємства, установи, організації усіх видів діяльності (за винятком секцій "Діяльність домашніх господарств" і "Діяльність екстериторіальних організацій") незалежно від організаційно-правових форм господарювання.

Відповідно до міжнародної практики, ОПСП організовано на основі комбінованого підходу, за яким великі підприємства обстежуються на суцільній основі, а малі - з використанням вибіркового методу. В Україні це обстеження впроваджується як суцільне для сукупності звітних одиниць із кількістю працівників 50 і більше осіб та як вибіркове для сукупності одиниць із кількістю працівників від 10 до 49 осіб включно. Вибірку звітних одиниць органи державної статистики формують відповідно до затвердженої Держстатом методики (рис. 5.4).

Комбінований підхід забезпечує надійне оцінювання основних показників ОПСП за генеральною сукупністю на національному та регіональному рівнях за секціями КВЕД тощо. Водночас такий підхід дає змогу уникнути зайвого навантаження від статистичної звітності тим респондентам, які представляють одиниці генеральної сукупності з кількістю працівників менше 50 осіб.

Звітною одиницею або респондентом, відповідно до положень ст. 4 Закону України "Про державну статистику", в ОПСП є юридичні особи та відокремлені підрозділи юридичних осіб, які знаходяться на території України. Основні етапи формування сукупності звітних одиниць для ОПСП зображено на рис. 5.4.

Якщо відокремлені підрозділи не ведуть первинного обліку робочого часу та нарахувань заробітної плати працівників, звіти за них складає юридична особа (головне підприємство) і подає органу державної статистики за місцезнаходженням несамостійного підрозділу.

Документами первинного обліку, на підставі яких заповнюють статистичні формуляри з праці, зокрема при визначенні кількісного складу працівників, є такі: наказ (розпорядження) про прийом на роботу, переведення на іншу роботу, припинення трудового договору; особові картки, які оформляються (у відділі кадрів або особою, відповідальною за облік кадрів на підприємстві) на кожного працівника;

Рис. 5.4. Схема формування вибірки для проведення поточних обстежень підприємств із питань статистики праці

табель обліку використання робочого часу та розрахунку заробітної плати; розрахунково-платіжні відомості, розрахункові відомості, платіжні відомості; - особові рахунки, трудові договори (контракти), цивільно-правові договори та інші документи первинного та бухгалтерського обліку, затверджені у встановленому порядку, що характеризують кількість та якісний склад працівників, їхній дохід у грошовій, натуральній формах, а також розміри пільг і компенсацій.

Відмітки в табелі обліку використання робочого часу про причини відсутності на роботі, про тривалість робочого дня, про понаднормову роботу та інші відхилення від нормальних умов праці повинні бути зроблені лише на підставі документів, оформлених належним чином (листки непрацездатності, листки простоїв, довідки про виконання державних або громадських обов'язків та ін.).

Показники статистичної звітності підприємств щодо кількості різних категорій працівників слугують основою для оцінки зайнятості населення на макрорівні. Якість цих даних суттєво знижує значна кількість неофіційно зайнятих працівників, з якими власники підприємств не укладають трудові договори. Це явище є складовою проблеми існування тіньової (неформальної) економіки, обсяги якої у кожній країні безпосередньо впливають на якість офіційних статистичних даних. Оцінку обсягів неформальної економіки, у тому числі неформальної зайнятості, органи державної статистики в Україні здійснюють відповідно до Методологічних положень обчислення обсягів економіки, яка безпосередньо не спостерігається.

Певною мірою вирішити проблему повноти оцінки обсягів зайнятості, а також отримати додаткову інформацію про рівень і структуру зайнятості та безробіття в Україні дає змогу вибіркове обстеження домашніх господарств з питань економічної активності населення. Базою для таких обстежень слугує сукупність домогосподарств (а в них - населення віком 15-70 років), відібраних на науково обґрунтованих засадах з урахуванням принципу ротації.

Дані про потреби підприємств у різних професійних групах працівників офіційна статистика отримує з відомчих звітів, які підприємства подають до регіональних центрів Державної служби зайнятості України, зокрема, за формою № 3-ПВ (місячна) "Звіт про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) та потребу у працівниках".

Прогнозну оцінку зайнятості на підприємствах промисловості, сільського господарства, будівництва, роздрібної торгівлі, транспорту дають змогу здійснити дані вибіркових кон'юнктурних обстежень, які в Україні з 1997 року почали проводити за європейською методикою. Анкети, розроблені для проведення цього типу обстежень, спрямовані на одержання інформації щодо очікуваних підприємствами тенденцій розвитку в окремих секторах економіки, у тому числі про очікувані зміни кількості працівників на підприємствах (детальніше див. підрозділ 11.2).

Перелік видів і форм статистичних спостережень за процесами формування, використання і розвитку персоналу підприємств постійно удосконалюється з урахуванням інформаційних потреб користувачів у вивченні традиційних та нових явищ і процесів сфери соціально-трудових відносин на підприємствах.