Методика оцінки рівня економічної безпеки малого підприємства

Незважаючи на відсутність єдиного загальновизнаного підходу до оцінки економічної безпеки підприємства, традиційно вона стосується розрахунку коефіцієнтів та показників, які характеризують рівень захищеності і ефективності функціонування окремих об'єктів системи економічної безпеки підприємства. Зокрема, за кожною з функціональних складових малого підприємства можна обрати сукупність показників (табл. 16.3), а в подальшому - індикаторів. Варто зазначити, що індикатором ББМП є максимально допустиме (по-рогове) значення показника, який аналізується; у випадку перевищення фактичного значення відповідного показника його порогового значення рівень ББМП за цим показником вважається загрозливим.

Однак наведені у табл. 16.3 характеристики є недостатніми для оцінки рівня захищеності малого підприємства від внутрішніх та, передусім, зовнішніх загроз, позаяк вони є переважно окремими складовими аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства. Для усунення цього недоліку економічну безпеку малого підприємства можна розглядати як композицію з двох складових - внутрішньої та зовнішньої:

де Е1 - рівень зовнішньої ефективності (рівень використання ринкових можливостей); Ег - рівень внутрішньої ефективності (рівень використання внутрішніх можливостей).

Таблиця 16.3. Окремі функціональні складові економічної безпеки малого підприємства та показники, які характеризують їх стан

Для забезпечення належних результатів функціонування малому підприємству необхідно максимально скористатися з ринкових переваг та забезпечити найвищий рівень ефективності використання наявних ресурсів. Відповідно, всі намагання малого підприємства утримати свою ринкову частку будуть марними, якщо організаційні заходи не забезпечать належного рівня внутрішньої ефективності. Так, за умови надання показникам внутрішньої та зовнішньої ефективності максимального значення, що дорівнює 1, загальна ефективність буде максимальною: Е = 1, якщо Е1 та Е2 дорівнюють 1. Якщо ж мале підприємство неспроможне досягти найвищої внутрішньої ефективності або, навпаки, робота, пов'язана із вивченням ринку, попиту, розробкою та впровадженням нових видів продукції, виконується не на належному рівні, загальна ефективність також не буде максимальною. Крім того, нестабільність зовнішнього середовища, кризові явища в економіці здатні мінімізувати або взагалі звести нанівець усі зусилля підприємства щодо підвищення внутрішньої ефективності. Якщо ж внутрішня та зовнішня ефективності не досягають максимального рівня, то загальна ефективність скорочується у геометричній прогресії.

Оцінка ЕБМП полягає у періодичному аналізі широкого спектра факторів впливу на неї протягом тривалого періоду та постійного моніторингу невеликої кількості основних параметрів, які визначають захищеність підприємства у короткостроковому періоді. Зв'язок між елементами такої системи оцінки безпеки схематично зображено на рис. 16.2:

Рис. 16.2. Принципова схема багаторівневої системи оцінки та моніторингу економічної безпеки малого підприємства

Узагальнювальний показник має значне інформаційне навантаження та дає змогу оцінити всі значущі для підприємства аспекти (об'єкти системи економічної безпеки). Для оцінки рівня економічної безпеки підприємства (Р б) використовують таку функціональну залежність:

де хх, х%% хп показники діяльності підприємства; /(o ,), /(o а), /(хя) - локальні функції залежності економічної безпеки підприємства від відповідних показників його діяльності; ах, а2, а( - коефіцієнти, що відображають значущість кожного показника для гарантування економічної безпеки підприємства.

Оцінка інтегрального показника економічної безпеки малого підприємства (ІГ б) може бути виражена формулами:

де А( - величина окремого критерію за і-ю складовою; (іі - коефіцієнт значущості критерію; я - кількість складових; Ва - оціночна вартість малого підприємства з позиції економічної захищеності його капіталу, грн; - скоригована середньорічна вартість активів малого підприємства, грн; Кх - темп зміни чистих активів малого підприємства; К2 - темп зміни рівня капіталізації прибутку (за цей показник пропонується використовувати чистий прибуток, або прибуток до оподаткування, або величину грошового потоку), що спрямовується на розвиток бізнесу внаслідок здійснення інвестиційної діяльності (визначається за формулою (16.5)); К9 - темп зміни рівня ризику функціонування малого підприємства (визначається за формулою (16.6)); л4 - темп зміни показника ліквідності балансу малого підприємства (визначається за формулою (16.7)).

де ПКХ, ПК9 - капіталізований прибуток малого підприємства у базовому та звітному періодах відповідно, грн; КПХ, КПг - розмір сукупного капіталу малого підприємства у базовому та звітному періодах відповідно, грн.

де РКХ% РКг-^ розмір ризикового капіталу малого підприємства, який перебуває (пов'язаний з ризиковими операціями) у зоні ризику в базовому та звітному періодах відповідно, грн; РЗ,, Р32 - ймовірність збитку в розмірі розміщеного у ризиковій зоні капіталу у базовому та звітному періодах відповідно, грн.

де А^,А%,А% - найбільш ліквідні активи; активи, які можуть бути швидко реалізованими; найменш ліквідні активи малого підприємства у звітному періоді, грн; А, А%,А% - найбільш ліквідні активи; активи, які можуть бути швидко реалізованими; найменш ліквідні активи малого підприємства у базовому періоді відповідно, грн; П, П2, ПІ - найбільш термінові зобов'язання; короткострокові та довгострокові пасиви малого підприємства у звітному періоді відповідно, грн; П, П, П - найбільш термінові зобов'язання; короткострокові та довгострокові пасиви малого підприємства у базовому періоді відповідно, грн.

При цьому мале підприємство обирає ідеальний коефіцієнт сукупності економічної безпеки, а потім обчислює фактичний коефіцієнт, порівнює його з ідеальним і в цей спосіб визначає конкретний рівень безпеки.

Отже, цільовою спрямованістю системи управління ЕБМП є формування адаптивних реакцій на дію загроз у будь-якій сфері його життєдіяльності та, як наслідок, забезпечення стабільного і максимально ефективного функціонування на цей момент та високого потенціалу розвитку в майбутньому.

Важливість розрахунку показника оцінки вартості підприємства як грошової суми полягає в тому, що оцінюється вартість не лише матеріальних, а й нематеріальних активів, наприклад, таких, як ділова репутація. Серед видів вартості малого підприємства доцільно виокремити: ринкову ціну купівлі-продажу, страхову, закладну, інвестиційну та ліквідаційну вартість.

Під час визначення ринкової вартості підприємства як узагальнювального критерію економічної безпеки необхідно використовувати підходи та методи, які застосовуються в оціночній діяльності: витратний, дохідний, порівняльний.