Вітчизняна інституційна база підтримки і регулювання підприємницької діяльності: функції та завдання

Загальновідомо, що інституційна база підтримки підприємницької діяльності має дві складові:

• - нормативно-правову базу регулювання підприємницького сектору економіки;
• - інституції інфраструктури підтримки діяльності підприємств МБ. Своєю чергою, нормативно-правова база регулювання розвитку МБ охоплює закони та підзаконні акти, які: визначають критерії, статус та засади діяльності підприємств МБ (ГКУ, Закон України "Про державну підтримку малого підприємництва" та ін.); регулюють особливості ведення окремих видів економічної діяльності (Укази Президента України "Про спрощену систему оподаткування, звітності та обліку суб'єктів малого підприємництва", "Про запровадження єдиної державної регуляторної політики у сфері підприємництва", підзаконні та нормативно-правові акти міністерств і відомств, ДПА тощо); забезпечують програмування розвитку цього сектору економіки (національна, регіональні та місцеві програми підтримки підприємництва). Саме останні мають важливе значення у забезпеченні державної підтримки СМП.

Національна програма підтримки малого підприємництва - це комплекс заходів, спрямованих на реалізацію державної політики його розвитку. їй належить роль консолідуючого механізму, в якому можуть брати участь як державні центральні органи влади, так і місцеві, а також об'єднання підприємців, суб'єкти інфраструктури бізнесу (бізнес-центри, бізнес-інкубатори, консалтингові, лізингові та інші інституції). Вона реалізується відповідно до Закону України "Про Національну програму сприяння розвитку малого підприємництва в Україні". Кабінет Міністрів України щорічно визначає заходи щодо реалізації, а також обсяги фінансування Національної програми, які затверджує Верховна Рада України. Реалізація заходів Програми здійснюється на конкурсних засадах.

Метою Програми є створення належних умов для втілення у життя конституційного права на підприємницьку діяльність, а також підвищення добробуту громадян України завдяки залученню широких верств населення до такої діяльності.

Національна програма містить шість розділів:

• 1. Стан розвитку малого підприємництва в Україні (зазначені фактори, які на сучасному етапі гальмують створення малих підприємств: відсутність чіткості в державній політиці; наявність адміністративних бар'єрів; відсутність реального механізму фінансово-кредитної підтримки; надмірний податковий тиск та система звітності; невпевненість у стабільності умов бізнесу; втручання органів державної влади у діяльність малих підприємств).
• 2. Мета і основні завдання Програми.
• 3. Основні напрями Програми (удосконалення нормативно-правової бази; формування єдиної державної регуляторної політики; активізація фінансово-кредитної та інвестиційної підтримки; створення інфраструктури розвитку малого підприємництва; впровадження регіональної політики розвитку малого підприємництва).
• 4. Фінансове забезпечення Програми.
• 5. Організація і контроль за виконанням Програми.
• 6. Реалізація Програми і очікувані результати.

Загалом необхідно констатувати, що вітчизняна законодавча база не є достатньою правовою засадою для розвитку СМП. Основний нормативно-правовий акт щодо цього сектору економіки - Закон України "Про державну підтримку малого підприємництва в Україні" - не має прямої дії, створюючи лише правове підґрунтя для розроблення окремих нормативно-правових актів. Його доповнюють, уточняють та коригують численні підзаконні акти, які нині перетворилися на об'ємну і багаторівневу структуру, що має непослідовний та хаотичний характер, потребує реформування, спрощення та узгодження.

Постала необхідність створення єдиного уніфікованого нормативно-правового акта щодо регулювання СМП в Україні та забезпечення в подальшому стабільності нормативно-правового регулювання підприємництва як одного з базових принципів його розвитку. Важливо, щоби норми цього нормативно-правового акта значно піднесли роль малого підприємництва як джерела подальшого розвитку та національної безпеки держави, а також регламентували права суб'єктів СМП на фінансову, майнову, технічну, консультаційну, інформаційну та іншу допомогу; розвиток інфраструктури безпеки підприємництва; закріплення прав асоціативних структур СМП і под.).

Інституційну інфраструктуру підтримки малого підприємництва в Україні зображено на рис. 3.2:

Рис. 3.2. Інституційна інфраструктура підтримки малих підприємств та їх основні функції

Основним державним органом, покликаним регулювати проблеми розвитку МБ в Україні, є Державний комітет з питань регуляторної політики та підприємництва. Зокрема, на нього покладено функції з розроблення проектів законів та нормативних актів щодо регулювання розвитку малого підприємництва; внесення пропозицій - поправок до чинного законодавства; підготовки проектів та реалізації програм підтримки підприємництва; взаємодії з Фондом державного майна України, Українським фондом підтримки підприємництва, міністерствами і відомствами.

Важливого значення набуває громадська частина підтримки та сприяння розвитку СМП. Так, для забезпечення розвитку і посилення захищеності суб'єктів підприємницької діяльності в Україні та її регіонах, починаючи зі середини 90-х років минулого століття, активно створювались асоціативні та громадські організації, об'єднання підприємців (у тому числі за галузевою, регіональною, територіальною та іншими ознаками). Позитивним є те, що діяльність цих організацій вплинула на зниження рівня адміністративних бар'єрів та покращання доступу до господарських ресурсів. Проте ця важлива складова інфраструктури підтримки підприємництва нині не виконує належним чином своїх завдань унаслідок недостатнього усвідомлення ролі цих інституцій та сприяння з боку регіональних та місцевих органів державного управління.

До інституцій допоміжної підприємницької інфраструктури належать юридичні фірми, аудиторські компанії, приватні інформаційні центри, рекламні агентства, бізнес-центри, банки, лізингові компанії, національні та міжнародні організації з кредитування, бізнес-інкубатори і центри, страхові й інвестиційні компанії, пенсійні фонди, навчальні заклади, організації з навчання, підготовки та перепідготовки кадрів.

Інституційна база державної підтримки та сприяння розвитку малих підприємств має відповідати загальновизнаним науковим підходам до її формування і містити такі компоненти, як місія, мета, стратегічні та операційні цілі, завдання, заходи, ресурсне забезпечення, терміни реалізації.

Єдиний підхід до розроблення заходів стратегії має передбачати їх інтеграцію на таких трьох рівнях: стратегічному (створення програм), організаційному (підтримка організацій), мікрорівні (підтримка окремих підприємців та малих підприємств).