Методика оцінки впливу ризику на фінансово-господарську діяльність малого підприємства

Втрати від ризику в підприємницькій діяльності можна умовно розподілити на матеріальні, трудові, фінансові, втрати часу, спеціальні види втрат.

Матеріальні втрати - це непередбачувані проектом витрати чи прямі втрати матеріальних об'єктів у натуральному вираженні (будівлі, споруди, передавальні пристрої, продукція, напівфабрикати, матеріали, сировина, комплектуючі вироби).

Трудові витрати - втрати робочого часу, зумовлені випадковими чи непередбачуваними обставинами, застосування дослідно-статистичних норм часу замість технічно обґрунтованих.

Фінансові витрати - виникають у результаті збитку, вираженого у грошовому вимірі (не передбачувані підприємницьким проектом платежі, штрафи, виплати за протерміновані кредити, додаткові податки, втрата грошових засобів чи цінних паперів). Вони можуть бути також результатом неотримання чи недоотримання грошових коштів з передбачуваних малим підприємством джерел, неповернення боргів.

Втрати часу виникають у випадку, якщо процес підприємницької діяльності відбувається повільнішими темпами, ніж передбачено планами та звичною діловою активністю малого підприємства.

Спеціальні втрати пов'язані із заподіянням шкоди здоров'ю та життю людей, навколишньому середовищу, престижу підприємця (підприємства) та з іншими несприятливими соціальними і морально-психологічними факторами.

Особлива група спеціальних видів втрат - втрати від впливу непередбачуваних факторів політичного характеру. Вони порушують ритм виробничо-господарської діяльності, спричиняють підвищення рівня витрат та зниження прибутку. Типовими джерелами політичного ризику є: зниження ділової активності населення; зниження рівня трудової та виконавської дисципліни; недотримання прийнятих нормативно-правових актів; порушення платежів і взаєморозрахунків; нестійкість податкових ставок; примусові відрахування та платежі, які не мають здорового економічного змісту; відчуження майна чи грошових засобів.

Варто пам'ятати, що процес управління ризиками передбачає аналіз, кількісну оцінку та методи впливу на зниження рівня (повне усунення) ризику.

Суть якісного аналізу полягає у визначенні факторів ризику і видів робіт, під час виконання яких він виникає, а також його впливу на рівень функціонування підприємства. Це комплексна оцінка різних форм звітності малих підприємств та експертне опитування фахівців. Завданням такої оцінки є: виявлення усіх ризиків, властивих діяльності малого підприємства (реалізації підприємницького проекту); опис ризиків; класифікація та групування ризиків; аналіз вихідних припущень.

Кількісна оцінка полягає у встановленні взаємозв'язку між факторами господарського ризику та основними результатами операційної діяльності малого підприємства і визначенні величини ризику за допомогою статистичних, аналітичних та інших методів. Ймовірність настання ризикової події може бути отримана суб'єктивним способом або об'єктивними методами. Завданнями кількісного аналізу є: формалізація невизначеності, розрахунок ризиків, оцінка ризиків.

Кількісно ймовірність виникнення певного обсягу фінансових втрат малого підприємства можна записати формулою

де У% - ймовірність виникнення /-го обсягу втрат; т - кількість випадків реальної наявності цього обсягу втрат; п - загальна кількість подій (елементів), які досліджуються в сукупності.

Підходи до оцінки ризику можна згрупувати в такий спосіб:

• 1) ризик оцінюється як сума добутків можливих збитків, зважених з урахуванням їх ймовірності;
• 2) ризик оцінюється як сума ризиків від ухвалення рішення і ризиків зовнішнього середовища (незалежних від внутрішніх рішень);
• 3) ризик визначають як добуток ймовірності настання негативної події та ступеня негативних наслідків.

Найбільш розповсюдженими методами оцінки ризику є: 1. Метод коригування норми дисконту, суть якого полягає у приведенні потоків майбутніх платежів до дійсного моменту часу (дисконтування майбутньої вартості фінансових ресурсів).

• 2. Метод достовірних еквівалентів (коефіцієнтів вірогідності), який передбачає встановлення коефіцієнтів вірогідності, адекватних кожному виду ризику, та зниження очікуваних надходжень фінансових ресурсів на їх величину.
• 3. Аналіз чутливості, що є наочною ілюстрацією впливу окремих вихідних факторів на кінцевий результат діяльності малого підприємства (реалізації підприємницького проекту).

Об'єктивним методом ймовірність настання події визначається за допомогою розрахунку частоти, з якою вона відбувається.

Важливими показниками, згідно з якими можна робити висновки про рівень ризику функціонування малого підприємства, є показники дисперсії, стандартного (середньоквадратичного) відхилення та коефіцієнт варіації.

Дисперсією називають міру відхилення фактичних показників варіаційного ряду від його середнього значення. Останнє характеризує середній фінансовий результат проведення певної операції (діяльності підприємства, започаткування підприємницької діяльності тощо) та визначається за формулою

де ФР, - і-й можливий фінансовий результат, грн; Р1 - ймовірність виникнення і-то фінансового результату.

Дисперсію (8а) визначають як середньозважене від квадратів відхилення фактичних фінансових результатів господарських операцій, що досліджуються, від середнього значення у варіаційному ряду за формулою

Середньоквадратичне відхилення (стандартне відхилення) знаходять за формулою

Середньоквадратичне відхилення характеризує середньозважений (найбільш ймовірний) розмір відхилення окремих варіантів (можливих фінансових наслідків господарських операцій) від їх середнього значення.

Для порівняння варіації різних статистичних сукупностей використовують також коефіцієнт варіації (у), який є відношенням середньоквадратичного відхилення до середнього значення варіанта:

Що вище значення середньоквадратичного відхилення та коефіцієнта варіації, то вищий рівень ризику.

Суб'єктивний метод базується на суб'єктивних оцінках експертів, консультантів чи особистому досвіді підприємця.

Для зменшення ризику та підвищення надійності проекту здійснюють аналіз його чуттєвості, тобто визначають рівень впливу на ефективність (термін окупності вкладеного капіталу, рівень рентабельності тощо) основних (критичних) факторів. У дослідження зазвичай залучають такі фактори: ціна одиниці продукції, обсяг реалізації продукції, собівартість одиниці продукції, рівень інфляції в плановому періоді, термін затримки платежів за поставлену продукцію тощо. За результатами чуттєвості в процесі планування передбачають також заходи, які зменшують рівень ризику під час реалізації проекту.

Аналіз чуттєвості доцільно здійснювати стосовно ризику, який важко усунути традиційними методами мінімізації, оскільки він присутній систематично, обумовлений зовнішніми факторами та є ризиком, який залежить від діяльності конкретного підприємства і галузі. Такий ризик називають систематичним (Р). Він визначає рівень коливань результатів діяльності галузі стосовно результатів діяльності ринку чи економіки загалом. Проте його можна застосовувати також для визначення рівня коливань результатів діяльності окремого малого підприємства щодо результатів діяльності СМП:

де ті - кількість інтервалів часу в досліджуваному періоді (інтервал вибірки); 2>, От - відповідно дохідність і-го виду акцій та середньоринкова дохідність; соуСІ),, 2)у) - коваріація дохідності і-го виду акцій та середньоринкової дохідності; 8а(£ ) - дисперсія середньоринкової дохідності акцій; £)(у, От) - відповідно дохідність і-го виду акцій і середньоринкова дохідність акцій за у'-й інтервал часу; Д, &т - відповідно середня дохідність і-го виду акцій та середньоринкова дохідність акцій за весь досліджуваний період.

Для характеристики використовується шкала коефіцієнтів систематичного ризику (табл. 16.1). Діапазон значень від 0 до 2 рекомендується для оцінки коефіцієнта експертним способом. Важливим прикладним значенням коефіцієнта є його придатність для визначення того, наскільки очікуваний дохід за конкретним видом акцій компенсує ризик вкладень у ці акції, тобто якою має бути дохідність ризикової акції залежно від середньоринкової дохідності на цей момент часу і дохідності безризикових вкладень. Для цього застосовується формула

де £0 - ставка дохідності, ризик якої дорівнює нулеві. Значення £>0 може набувати ставка Національного банку України за державними борговими цінними паперами.

Таблиця 15.1. Шкала коефіцієнтів систематичного ризику малого підприємства

• 4. Метод сценаріїв. Алгоритм реалізації цього методу такий: за допомогою аналізу чуттєвості визначають ключові фактори інвестиційного проекту; розглядають можливі ситуації, обумовлені коливанням цих факторів (будується "дерево" сценаріїв); методом експертних оцінок виявляють ймовірності кожного сценарію; за кожним сценарієм, з урахуванням його ймовірності, знаходять масив значень чистих поточних вартостей проекту; за даними цього масиву обчислюють критерії ризику малого підприємства (його проекту).
• 5. Аналіз ймовірнісних розподілів потоків платежів. Застосування цього методу для аналізу ризиків дає можливість одержати корисну інформацію про очікувані значення чистих поточних вартостей проекту і чистих надходжень, а також здійснити аналіз їх ймовірнісних розподілів.
• 6. Метод "дерева" рішень. Використовують у ситуаціях, коли прийняті в певний момент часу управлінські рішення залежать від рішень, прийнятих раніше, і, своєю чергою, визначають сценарії подальшого розвитку подій.
• 7. Метод Монте-Карло (імітаційне моделювання) базується на економіко-статистичних методах та теорії ігор. Алгоритм імітаційного моделювання передбачає такі етапи: виявлення ключових факторів інвестиційного проекту (за допомогою аналізу чуттєвості); визначення максимального і мінімального значень ключових факторів та характеру розподілу ймовірностей; імітацію ключових факторів; обчислення критеріїв, які кількісно характеризують ризик інвестиційного проекту (математичне очікування чистих теперішніх вартостей, дисперсія, середньоквадратичне відхилення тощо).

Альтернативним способом урахування невизначеності е використання теорії нечітких множин, відповідно до якої можна запропонувати метод оцінки інвестиційного ризику на основі комплексного показника оцінки рівня ризику (со). Рівень ризику може бути оцінений з використанням наведених нижче формул:

де МРУт1п, ЛГРУ^, МРУаиІ - відповідно мінімальне, максимальне та середнє значення чистої поточної вартості, грн; / - розмір капіталовкладень у створення малого підприємства (реалізацію інвестиційного проекту), грн; ЯВЫл, БВлр/, - відповідно мінімальна, середня та максимальна річна ставка дисконту; СРтіп, СІ" , СУ - відповідно мінімальний, середній та максимальний чистий грошовий потік.

Керівництво малого підприємства з огляду власних інвестиційних переваг може класифікувати значення рівня ризику, визначивши для себе інтервал значень ризику, наприклад: незначний, низький, середній, відносно високий, високий, неприйнятний.