< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Висновки до розділу

  • • 3 метою забезпечення найбільш повної мобілізації фінансових ресурсів й оптимального їх розподілу між галузями економіки, територіями та соціальними верствами населення для задоволення потреб розвитку суспільства держава має проводити дієву бюджетну політику.
  • • Основною метою бюджетної політики, яка опирається на об'єктивні економічні закони суспільного розвитку, враховує конкретні історичні умови, закономірності та специфіку розвитку суспільства, реальні політичні, економічні та фінансові можливості держави є економічне зростання на засадах соціальної справедливості, підвищення фінансової стійкості і незалежності держави.
  • • Особливістю бюджетної політики на сучасному етапі є формування бюджету за програмно-цільовим методом, що дозволило перейти від постатейного контролю за виконанням бюджету до контролю за досягненням кінцевого результату. Суть методу полягає в тому, що всі видатки державного бюджету повинні здійснюватися за програмами, що мають конкретну мету, завдання та критерії їхньої оцінки.
  • • Програмно-цільовий метод є доволі перспективним методом бюджетування, поширеним у розвинутих державах, який дає можливість більш раціонально та ефективно управляти бюджетними ресурсами й приймати виважені рішення щодо використання бюджетних коштів.
  • • Важливими інструментами управління бюджетною системою є бюджетне планування та прогнозування, оскільки від правильного визначення планових та прогнозних показників бюджету залежить якість його виконання. Використання цих інструментів на всіх стадіях бюджетного процесу дає можливість визначати най-вірогідніші варіанти формування ресурсів бюджету і напрями використання цих ресурсів з урахуванням пріоритетів і цілей розвитку економіки.
  • • Макроекономічна стабілізація у державі досягається за допомогою бюджетного регулювання соціально-економічних процесів. Через зміну комплексної політики управління доходами і витратами бюджету держава спричиняє суттєвий вплив на макро- і мікропоказники суспільного виробництва з метою коригування процесів суспільного відтворення.
  • • У процесі бюджетного регулювання встановлюються оптимальні пропорції розподілу валового внутрішнього продукту, що забезпечують максимально можливе задоволення потреб суспільства як на макро-, так і на мікрорівні. Це вимагає узгодження та найбільш оптимального поєднання особистих, колективних і суспільних інтересів та відображає фінансовий аспект проблеми поєднання системи державного впливу з ефективно функціонуючим ринковим механізмом.
  • • Дієвість державних фінансів у макроекономічному регулюванні, економічне зростання суспільства на засадах соціальної справедливості значною мірою визначаються організацією міжбюджетних відносин у державі. Концептуальні засади міжбюджетних відносин закладені у Бюджетному кодексі, який закріпив принципи справедливого й неупередженого розподілу суспільного багатства між бюджетами різних рівнів, максимально можливого наближення надання суспільних послуг до їх безпосереднього споживача.
  • • Саме ці принципи лягли в основу реформи міжбюджетних відносин в Україні, основною метою регулювання яких було забезпечення відповідності між повноваженнями на здійснення видатків та бюджетними ресурсами, які повинні забезпечувати виконання цих завдань.
  • • Вдосконалення системи міжбюджетних відносин має відбуватися на основі подальшої децентралізації функцій і повноважень між різними рівнями органів влади та наближення суспільних послуг до місця їх безпосереднього споживання. Успішне проведення децентралізації управління вимагає подальшого розвитку й вдосконалення механізму фінансової підтримки місцевого самоврядування з боку держави.
 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >