Анатомо-фізюлогічні особливості шкіри, підшкірної основи і лімфатичної системи

Будова шкіри:

• • основні шари:
  • – зовнішній (епітелій, або епідерміс) походить з ектодерми і є багатошаровим плоским епітелієм, що складається з п'яти шарів: базального (росткового), шилоподібного, зернистого, блискучого і рогового;
  • – сполучнотканинний (дерма, або власне шкіра) походить з мезодерми і складається з сосочкового і ретикулярного шарів;
• • під дермою знаходиться гіподерма, сполучена з нижчележачими глибокими фасціями і в ряді місць переходить у підшкірну жирову основу.

Загальні особливості шкіри у дітей:

• • в епідермісі немає кровоносних судин;
• • зовнішні шари епідермісу безперервно і дуже швидко роговіють, висихають і відпадають, замінюючись нижчележачими клітинами; структура його клітин більш рихла, ніж у дорослих, містить більше води, що створює враження більшоїтовщини;
• • зернистий шар у дітей виражений слабо, чим пояснюється значна прозорість шкіри новонароджених і дітей перших місяців життя, а також її рожевий колір (у клітинах зернистого шару у новонародженої дитини відсутній кератогіалін, який надає білого забарвлення шкірі);
• • в базальному (ростковому) шарі проходить інтенсивне розмноження клітин прямим і непрямим поділом, переважно вночі і зранку, в ньому проходить вуглеводний обмін і є невелика кількість глікогену, що розщеплюється ферментами; ороговіння знаходиться у прямій залежності від вмісту вітамінів в їжі;
• • основна перетинка (мембрана), яка розділяє епідерміс і дерму, у новонароджених дітей недостатньо розвинута, дуже ніжна, рихла, результатом цього морфологічного недорозвитку є слабкий зв'язок між епідермою і власне шкірою;
• • межа між епідермісом і дермою нерівна, що пояснює швидке виникнення епідермолізу (пухирів);
• • недостатня кількість еластичних, сполучнотканинних і м'язових волокон;
• • добре виражена капілярна сітка, яка знаходиться в сосочковому шарі дерми, а отже багате кровонаповнення;
• • поверхня шкіри покрита секретом, з pH 6,3-5,8 при народженні з наступним зниженням до 3,8 протягом 1-го місяця життя, що забезпечує бактерицидність шкіри;
• • сальні залози добре функціонують починаючи з періоду новонародження;
• • дерма має переважно клітинну структуру, і лише до 6 років гістологічна структура дерми наближається до волокнистої структури, як у дорослих;
• • потові залози протягом перших 3-4 місяців повністю досягають функціональної зрілості;
• • шкіра в дітей багата водою;
• • місцевий імунітет та місцева терморегуляція шкіри недосконалі, що приводить до легкої ранимості шкіри, схильності до мацерації, легкого інфікування і своєрідності перебігу шкірних захворювань у дітей, особливо раннього віку.

Фізіологічні особливості шкіри

Функції шкіри:

• • функція органа чуття (шкіра – це периферичний аналізатор), надзвичайно велика кількість шкірних рецепторів є джерелом:
  • – шкірної чутливості (позитивні тактильні і теплові подразнення шкіри викликають сон);
  • – виникнення безумовних рефлексів (майже всі рефлекси новонародженого викликаються дотиком до його шкіри, найбільш чутлива до дотику шкіра рук, підошов, обличчя);
  • – умовних рефлексів на скелетні м'язи і внутрішні органи; -сприйняття механічних подразників (дотик, тиск, вібрація, розтягнення) називають тактильною рецепцією;
  • – сприйняття тепла і холоду визначають як температурну рецепцію;
  • – сприйняття больових подразнень здійснюється не тільки вільними нервовими закінченнями, а при достатньо інтенсивному подразненні і іншими рецепторами шкіри;
• • захисна функція:
• – роговий шар значно послаблює тиск, тертя, удар і вплив біологічних подразників;
• – механічний захист забезпечують колагенові волокна шкіри;
• – пігмент шкіри меланін захищає шкіру від електромагнітних хвиль та ультрафіолетових променів;
• – перешкоджання випаровуванню води;
• – ліпіди шкіри гальмують її проникність (проникнення газів, води і розчинених у ній речовин);
• – бактерицидні властивості шкіри забезпечуються безперервним злущенням відмерлих клітин, інтенсивністю обміну речовин, вмістом у шкірному салі і поті молочної і вільних жирних кислот, вмістом лізоциму, постійним вимиванням мікроорганізмів течією шкірного сала і поту;
• • ферментативна функція (в шкірі містяться численні ферменти: амілаза, ліпаза, протеаза, фосфатаза та інші), що забезпечує участь в обміні речовин;
• • участь в обміні речовин:
  • – вуглеводний обмін шкіри становить 15-18 % вуглеводного обміну всього організму;
  • – в шкірі міститься 20 – 25 % всіх білків тіла (колаген, еластин, альбуміни, глобуліни, кератин, нуклеопротеїди, нуклеомукоїди, ДНК, РНК);
  • – за вмістом води шкіра займає друге місце після м'язів;
  • – синтезі вітаміну D, кератину, меланіну, ферментів;
  • – в нормальному обміні речовин шкіри беруть участь усі вітаміни (на обмін білків шкіри впливають, головним чином, вітаміни А, В1, Вб, В12, С, В, Е, Р, Н; на обмін жирів – В1, В2, Е; вуглеводів – В1, В2; авітамінози і гіповітамінози супроводжуються різноманітними пошкодженнями шкіри);
• • кровотворна функція (шкіра-депо крові);
• • дихальна функція (дуже велика інтенсивність шкірного дихання: у новонароджених виражена у 8 разів сильніше, ніж у дорослих; шкірне дихання зростає при підвищенні температури тіла, збільшенні вмісту кисню в повітрі, при травленні їжі, м'язовій роботі; на тулубі і голові воно інтенсивніше, ніж на верхніх та нижніх кінцівках);
• • видільна функція (у дітей раннього віку недосконала через функціональний недорозвиток потових залоз);
• • терморегуляторна функція (у дітей першого року життя потовиділення недостатнє для віддачі тепла випаровуванням, тому близько 80 % тепловіддачі забезпечується великою поверхнею тіла, добре розвинутою судинною сіткою, тому діти схильні як до перегрівання, так і до переохолодження залежно від температури оточуючого середовища; з 2-3 років тепловіддача при перегріванні внаслідок значного потовиділення стає достатньою);
• • резорбційна функція у дітей підвищена (тонкість рогового шару, багатство судин), на чому ґрунтуються протипоказання до застосування деяких речовин у мазях, кремах, пастах.

Особливості функції шкіри у новонароджених:

• • захисна функція недосконала (легко виникають пошкодження шкірних покривів);
• • бактерицидана функція низька (часті інфекційні ураження шкіри та слизових);
• • терморегуляторна функція недостатня (значна залежність температури тіла від температури оточуючого середовища);
• • дихальна, депонуюча, резорбційна, рецепторна, обмінна функції добре виражені;
• • ферментативна, екскреторна функції виражені недостатньо через пізній (з 3–4 місяців) початок функціонування потових залоз;
• • буферна (бактерицидна) розвинута слабо;
• • пігментоутворююча функція не сформована;
• • синтез вітаміну D та інших біологічно активних речовин послаблений;
• • секреторна функція підвищена (холестерину – сальними залозами, сполук кальцію і фосфору – потовими).

Придатки шкіри представлені сальними, потовими залозами, волоссям та нігтями:

• • формування вивідних проток потових залоз частково відмічається вже на 5-му місяці життя, а повністю закінчується тільки після 7 років, швидше завершується формування потових залоз на лобі і голові, при цьому нерідко виникає посилене потовиділення, що супроводжується неспокоєм дитини, облисінням (обтиранням) потилиці;
• • темпи встановлення функції потовиділення найбільш високі на 1–2-му місяцях життя;
• • апокринові залози в дітей починають функціонувати тільки близько 8-10 років;
• • сальні залози у новонароджених поширені по всій шкірі, за виключенням долонь і підошов, повністю оформлені морфологічно і функціонують, їх кількість на 1 см2 шкіри у 4-8 разів більша, ніж у дорослих;
• • на волосяній частині голови за рахунок їх підвищеної секреції можуть утворюватися "молочні кірки". Сальні залози в дітей відрізняються великими розмірами, вони однокамерні, розміщені поверхнево, найбільша кількість їх у дітей в ділянці обличчя і волосяної частини голови (milea);
• • волосся у вигляді зародкового пушка після народження випадає і змінюється постійним, первинне волосся (lanugo) немає в центрі стержня;
• • особливістю росту волосся у дітей є його сповільнений ріст у перші 2 роки життя і швидка його зміна;
• • вії у дітей ростуть швидко і у віці 3-5 років їх довжина така ж, як у дорослих;
• • нігті у новонароджених досягають дистальних закінчень останньої фаланги і є одним з критеріїв зрілості, вони добре виражені, еластичні, м'які, містять багато води, після народження ріст ніітів сповільнюється, що пов'язано з потовщенням епідермальних тяжів під нігтьовим ложем, які ускладнюють крово- і лімфообіг, що проявляється появою на нігтьовій пластинці поперечної "фізіологічної" риски і на 3-му місяці вона досягає вільного краю нігтя.