Локалізовані форми інфекції у новонароджених дітей

Етіологія:

• • стрептококи (близько 80 % випадків) групи А, групи В;
• • стафілококи;
• • грамнегативна флора (кишкова паличка, клебсієла, протей, синьо-гнійна паличка);
• • госпітальні штами мікроорганізмів (особливо небезпечні).

Епідеміологія:

• • джерелом інфекції можуть бути: мама дитини, обслуговуючий персонал, пацієнти, зовнішє середовище;
• • шляхи передачі:
• – внугрішньоутробне інфікування: трансплаценгарний, контамі надійний; -постнатальне інфікування: повітряно-крапельний, контактний (руки персоналу, предмети догляду), аліментарний (молоко, розчини для пиття).

Клінічні форми:

• • стафілодермії:
  • – везикулопустульоз (стафілококова піодермія) – запальне ураження 1 поверхневих шарів шкіри, яке:
  • – уражає шкіру в ділянці природних складок, тулуба, кінцівок, волосяної частини голови;
  • – виникає на 3-5 день життя;
  • – динаміка висипу: цяткові червоні плями – везикули – пустули – кірочки – епітелізація без пігментації;
  • – загальний стан не порушений;
  • – пухирчатка новонароджених (пемфігус) – поверхневе гнійне ураження шкіри живота, природних складок, кінцівок (крім підошов і долонь), що супроводжується вираженою інтоксикацією, фебрильною температурою:
  • – динаміка висипу: червоні плями-везикули (0,5–1 смудіаметрі)- пустули – ерозії;
  • – неодночасна еволюція пухирів;
  • – загальний стан майже не порушений;
  • – злоякісний перебіг проявляється множинними пухирами великих розмірів (2-3 см у діаметрі);
  • – змінюється поведінка дитини (млявість, порушується сон);
  • – погіршується апетит;
  • – зменшується прибавка у масі;
  • – спостерігається зригування, метеоризм, пронос;
  • – в загальному аналізі крові відмічається лейкоцитоз, нейтрофільоз, прискорена ШОЕ;
  • – ексфоліативний дерматит Ріттера – найбільш важка форма інфекції:
  • – гнійне запальне захворювання шкіри, що викликається золотистим стафілококом, характеризується появою пухирців спочатку на обличчі, а згодом на всій поверхні шкіри;
  • – розглядається як септичний варіант пухирчатки новонародженого;
  • – починається наприкінці 1-го, на початку 2-го тижня життя з появи гіперемії в ділянці пупка, навколо рота, пахових ділянок, подальша динаміка: пухирі – тріщини – злущення епідермісу – ерозії – епітелізація без залишкових явищ;
  • – загальний стан важкий: висока температура, виражена інтоксикація;
  • – флегмона новонародженого – гнійно-запальне ураження шкіри та підшкірно-жирової клітковини, що характеризується некрозом і відторгненням шкіри з утворенням виразок і рубців, вираженими симптомами інтоксикації:
  • – локалізується в ділянці грудної клітки, крижовій, поперековій ділянках, на сідницях, кінцівках;
  • – елементи висипань: еритема;
  • – стрептодермії;
  • – бешиха новонародженого:
  • – локалізація – нижній відділ живота, пахова ділянка, внутрішня поверхня стегон, шия, обличчя;
  • – захворювання починається гостро, з наростаючих ознак інтоксикації;
  • – динаміка локальних змін – невиражена гіперемія, інфільтрація 'шкіри, підшкірної основи, без чітких контурів, з фестончастим краєм, поява пухирів з геморагічним вмістом (бульозна форма);
  • – папульозно-ерозивна стрептодермія характеризується появою на шкірі сідниць, стегон, на обличчі щільних папул червоно-синюшного кольору, діаметром 1-3 мм, які в подальшому покриваються кірочкою і по периферії з'являються нові елементи;
• • захворювання пупка:
• – мокнучий пупок.